Додати новий коментар

Лібан Фарах залишив охоплене насильством Сомалі, мріючи знайти притулок в Європейському Союзі. Він сподівався на нову державу-член ЄС Словаччину - але його заарештували і депортували в сусідню Україну, де «контрабандисти людьми» допомогли йому перетнути кордон.

Ось коли розпочався справжній жах, сказав він. «Пекло, справжнє пекло», - сказав Фарах, 20 років, згадуючи майже три місяці побоїв та знущань з боку прикордонників і міліції.

Мігранти та біженці, яких впіймають в Україні на шляху до ЄС або відправлять до України в рамках програми депортації ЄС, ризикують наразитися на серйозні зловживання, які іноді навіть перетворюються на тортури, заявляє Human Rights Watch.

ЄС витратив мільйони євро на вдосконалення української системи міграції та надання притулку в рамках програми, за якою Україна приймає назад нелегальних мігрантів, яким вдається проникнути до ЄС, в обмін на полегшення правил подорожей в країни ЄС для українців.

«Україна очевидно не обтяжує себе необхідністю дотримуватися прав мігрантів та захисту біженців,» - відзначає Human Rights Watch і додає, що до числа постраждалих входять діти.

Нью-йоркська організація наполегливо закликала українську владу припинити «нелюдське і принижуюче гідність поводження» з особами, які шукають притулку, та закликали ЄС призупинити договір з Україною про міграцію.

Борис Марченко, прес-секретар Державної прикордонної служби України, пообіцяв провести ретельне розслідування на основі доповіді, але називає висновки Human Rights Watch «суб'єктивними і односторонніми».

«Це не система, це можуть бути тільки поодинокі випадки», - заявив він Associated Press.

Марченко визнав, що прикордонникам іноді доводиться вдаватися до сили при затриманні нелегальних мігрантів, наприклад, коли два офіцери намагаються одягти наручники вісьмом чоловікам на кордоні.


Фарах прилетів до Москви і заплатив українським контрабандистам 3000 доларів США (2240 євро), щоб вони допомогти йому перебратися в Україну, а потім - в Словаччину, де він сподівався просити політичного притулку. Його затримали в Словаччині незабаром після того, як він перетнув кордон.

Після депортації в Україну його доставили в щось на зразок військової бази поблизу кордону. Там, стверджує Фарах, слідчий допитував його про контрабандистів і маршрути контрабанди протягом шести годин без перерви, вдаючись до бійки щоразу, коли Фарах давав негативну відповідь.

«Кожного разу, коли я казав «ні», він підходив до мене і бив ногами в поперек або груди дуже сильно, дуже сильно», - заявив Фарах телефоном з Німеччини, де він врешті-решт знайшов притулок.

«Вони були дуже обережні, щоб в мене не пішла кров, він бив мене ногами туди, звідки не може піти кров, навіть якщо я сходжу кров'ю всередині, але все ж не зовні», щоб не залишати доказів зловживань.

Правозахисні групи та особи, які шукають притулку, стверджують що сили безпеки і контрабандисти перебувають у змові, за якою прикордонники отримують хабарі або навіть активно беруть участь в контрабанді людьми, а потім знущаються над мігрантами, як тільки вони повертаються.

Фарах переконаний, що його контрабандисти пов'язані з прикордонниками, тому що він впізнав людину в формі на базі, як одного зі своїх провідників.


Дмитро Гройсман з Вінницької правозахисної групи, яка спеціалізується на правах біженців, також стверджує, що багато контрабандистів безпосередньо пов'язані з державними органами. «Це ті ж самі люди,» - каже Гройсман.

За його оцінками, щороку з України до ЄС ввозиться незаконно до 500 осіб. Особи, які шукають притулку платять контрабандистам 3000-4000 доларів США (2250-3000 євро), що становить до 2 млн. доларів США (1,5 млн. євро) на рік.

Через кілька днів після допиту, розповідає Фарах, його відправили до в'язниці, де він та інші мігранти повинні були роздягнутися і стояти оголеними майже півгодини в присутності жінок-охоронців.

Фарах стверджує, що службовці вирішили звільнити його з в'язниці через візит Human Rights Watch. Але його страждання не закінчилися. Фарах провів 2,5 місяця в Ужгороді, знімаючи крихітну квартиру з вісьмома іншими сомалійськими біженцями і, за його словами, майже щодня над ними знущалась міліція.

Він сказав, що міліція тримала їх зачиненими по 14 годин без їжі. «Коли ми запитали їх, що ми зробили не так, вони відповіли: «нічого», - розповідає Фарах.

У кінцевому підсумку Фарах дістав підроблений паспорт і вилетів до Німеччини, де він попросив притулку. Зараз він живе у селі під Мюнхеном з надією на краще життя, хоча він сумує за мамою, двома молодшими братами і вітчимом, що залишилися в Сомалі.

«Україну підтримують для того, щоб ця держава функціонувала; в Україні немає війни; нація має все, що повинна мати», - зазначає Фарах. «Але в дійсності це схоже на те, що я пережив у Сомалі».

За матеріалами The Washington Post