Додати новий коментар

Одним із основних завдань держави є формування єдиного інформаційного фонду з максимально повних, достовірних, захищених, оперативно оновлюваних даних про суб’єктів підприємницької діяльності...

що має на меті забезпечити право кожного на до-стовірну інформацію щодо діяльності зареєстрованих суб’єктів та здійснення ними під-приємницької діяльності, не забороненої законом.
На сьогодні Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - під-приємців (ЄДР), створений відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців“, забезпечує накопичення інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. ЄДР створений і ведеться Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, який є його розпо-рядником та адміністратором. Проводять державну реєстрацію та вносять відомості до ЄДР державні реєстратори за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем прожи-вання фізичної особи – підприємця.

В Україні також існує Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання да-них про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарю-вання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами. Фо-рмує та веде його Державний комітет статистики України.
Виникають закономірні питання «Яка між ними різниця?» та «Чому на сьогодні іс-нує та ведеться два Реєстри, які містять по суті однакові відомості?».
Щоб відповісти на них, слід звернутися до нормативно-правових актів, які відо-бражають історію розвитку системи державної реєстрації суб’єктів підприємницької дія-льності. Законом УРСР “Про підприємництво“ від 7 лютого 1991 року № 698 було перед-бачено, що державна реєстрація підприємництва проводиться у виконавчому комітеті ра-йонної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцем діяльності або прожи-вання. Органи державної статистики встановлюють коди суб’єкта підприємницької діяль-ності (стаття 8 цього Закону у редакції від 7 лютого 1991 року).
З метою забезпечення єдиного державного обліку всіх господарюючих суб’єктів, що є юридичними або фізичними особами (підприємцями) і підлягають відповідно до за-конодавства державній реєстрації, згідно з постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 14 липня 1993 року № 538 створено Державний реєстр звітних (статистичних) оди-ниць України (ДРЗОУ). Пунктом 3 згаданої постанови КМУ розроблення і ведення ДРЗОУ покладено на Міністерство статистики. Згідно з пунктом 4 Положення про ДРЗОУ, затвердженого постановою КМУ від 14 липня 1993 року № 538, до реєстру вклю-чались відомості про:
• всі юридичні особи на території України, а також юридичні особи України, що пе-ребувають за її межами;
• всі розташовані на території України структурні одиниці, що не є юридичними особами і головні організації яких розташовані за її межами;
• всі фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю і проживають на території України, незалежно від їх громадянства.
У 1996 році “правонаступником“ ДРЗОУ став Єдиний державний реєстр підпри-ємств та організацій України (ЄДРПОУ), що був створений відповідно до постанови КМУ від 22 січня 1996 року № 118.
Згідно з пунктом 5 згаданої постанови КМУ формування бази даних ЄДРПОУ здійснювалось на основі ДРЗОУ із збереженням присвоєних суб’єктам господарської дія-льності ідентифікаційних кодів.
Відповідно до пункту 3 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою КМУ від 22 січня 1996 року № 118, до ЄДРПОУ включались дані про такі суб’єкти господарської діяльності:
• юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території України і провадять свою діяльність на підставі законодавства України;
• юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, розташовані за межами України, які створені з участю юридичних осіб Украї-ни і діють відповідно до законодавства іноземних держав.
Згідно з пунктом 2 згаданого Положення ЄДРПОУ створювався з метою:
а) забезпечення єдиних принципів ідентифікації суб’єктів господарської діяльності та їх державного обліку в межах інформаційного простору України;
б) здійснення спостережень за структурними змінами в економіці, які відбуваються під час створення суб’єктів господарської діяльності, їх реорганізації та ліквідації;
в) забезпечення державних органів інформацією про суб’єкти господарської діяльності;
г) організації на основі Державного реєстру суцільних і вибіркових статистичних спосте-режень, одноразових обстежень та переписів.
Тобто, ЄДРПОУ формувався в першу чергу з метою класифікації суб’єктів госпо-дарювання для здійснення статистичних спостережень за структурними змінами в еконо-міці, які відбуваються під час створення суб’єктів господарської діяльності, їх реорганіза-ції та ліквідації. Для досягнення цієї мети пунктом 4 Положення про ЄДРПОУ передбаче-но, що інформаційний фонд реєстру включає такі види даних:
ідентифікаційні - ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності, що є єдиним для всього інформаційного простору України, та його назва;
класифікаційні - дані про галузеву, територіальну, відомчу належність, форму влас-ності та організаційно-правову форму господарювання;
довідкові - дані про адресу, телефон, факс, прізвище керівника, засновників (інвес-торів) тощо;
реєстраційні - дані про державну реєстрацію (перереєстрацію), спосіб створення, реорганізацію, ліквідацію тощо;
економічні - дані, які i характеризують виробничо-технічні та фінансово-економічні показники суб’єкта господарської діяльності.
Спрямованість ЄДРПОУ на накопичення статистичної інформації також підтвер-джується діючим на той момент механізмом державної реєстрації суб’єктів господарю-вання, який передбачав обов’язок органу, який здійснює реєстрацію, після видачі свідоцт-ва про реєстрацію в десятиденний термін подати відомості про реєстрацію суб’єкта госпо-дарювання органу державної статистики (стаття 8 Закону України “Про підприємництво“ у редакції від 22 грудня 1995 року).
1 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України, статтею 91 якого встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного Державного Реєстру запису про її припинення.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом (частина четверта статті 87 та частина перша статті 89 Цивільного кодексу України).
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб згідно з статтею 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців“ (на-брав чинності з 1 липня 2004 року) полягає у засвідченні факту створення або припинення юридичної особи шляхом внесення відповідних записів до ЄДР.
Державний реєстратор здійснює оформлення та видачу виписки виключно у вико-навчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи – підприємця (стаття 5 згаданого Закону).
Тобто, саме шляхом внесення відповідних записів до ЄДР засвідчується факт створення або припинення юридичної особи, набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, в порядку передбаченому Законом України “Про державну реєстрацію юридич-них осіб та фізичних осіб – підприємців“.
Щодо юридичних осіб до ЄДР вносяться відомості, зокрема, про: повне наймену-вання юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридич-ної особи; організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; перелік за-сновників (учасників) юридичної особи; види діяльності; дані про розмір статутного фон-ду (статутного або складеного капіталу); дані про відокремлені підрозділи юридичної осо-би; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи; дані про юридичних осіб - правонаступників та інші відомості передбачені цією статтею.
Статтею 18 згаданого Закону встановлено, що, якщо відомості, які підлягають вне-сенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважають-ся достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не вне-сено відповідних змін.
Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків (стаття 20 зазначеного Зако-ну). Слід зазначити, що Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фі-зичних осіб – підприємців“ передбачає механізм, який на сьогодні забезпечує єдність ін-формації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у діючих державних реєстрах. Так, згідно зі статтями 26 та 43 цього Закону державний реєстратор у день державної ре-єстрації юридичної особи зобов’язаний передати відповідним органам статистики, держа-вної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ві-домості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.
Надходження відомостей з реєстраційної картки юридичної особи або повідомлен-ня про проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця є підставою для взяття юридичної особи або фізичної особи – підприємця на облік в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхуван-ня.
Зазначеним законом також передбачена передача відомостей органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондам соціального у разі здій-снення інших реєстраційних дій, зокрема, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або фізичну особу – підприємця, державної реєстрації припинення юри-дичної особи, державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної осо-би - підприємця.
З метою забезпечення дієвості цього механізму постановою КМУ від 22 червня 2005 року № 499 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України викладено в новій редакції, пунктом 12 якою передбачено, що підставою для вне-сення до ЄДРПОУ або виключення з нього даних щодо суб’єктів, а також внесення змін до ЄДРПОУ є надходження від державного реєстратора до органу державної статистики інформації про вчинення реєстраційних дій, передбачених Законом України “Про держав-ну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців“.
Таким чином, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) забезпечує єдиний державний облік всіх юридичних осіб, їх філій, представ-ництв та є основою для проведення державних статистичних спостережень, тоді як Єди-ний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДР) забезпечує збирання, накопичення, інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та реалізує право кожного на достовірну інформацію про зазначених суб’єктів.

Камілла Габрусь, головний спеціаліст
відділу ведення ЄДРПОУ та СР
Головного управління статистики
у Закарпатській області