ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Додати новий коментар

    25 листопада 2020 середа

    Всі лікарні забезпечені ліками, а лікування в Закарпатті платне

    Сучасна система охорони здоров'я більше не може розвиватися за старою схемою, адже вона не влаштовує ні самих людей, які отримують медичні послуги, ні медичний персонал, який ці послуги надає, ні владу, яка ці послуги фінансує. Тому реформування медичної галузі назріло давно.


    Про те, яким чином воно відбувається на Закарпатті, розповів начальник управління охорони здоров'я Роман Шніцер. Він зазначив: «Однозначно, цю реформу не втілять медики. Це цілком справа влади. В нашій області у цьому питанні головним генератором і провідником багатьох питань є голова обласної держадміністрації Олександр Олександрович Ледида. Будучи депутатом Верховної Ради, він працював у постійній комісії з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства і лобіював багато питань, що стосуються медичної галузі нашого краю.

    Сама ж суть медичної реформи чомусь багатьма сприймається спрощено – як оптимізація, скорочення видатків і кадрів. Але я хочу наголосити, що реформа – це інвестиції, інтелектуальні і матеріальні, для отримання стабільного позитивного результату. Перед тим, як починати реформу, треба провести базову інвентаризацію, порівняти свій досвід із тим, що мають сусіди».

    За словами головного медика області, сьогоднішні показники такі: по Україні - 82 стаціонарні ліжка на 10 тисяч населення, на Закарпатті – 70 ліжок. Кількість пролікованих хворих в області за рік – 20 тисяч осіб. Завдяки спеціалізації медичних служб – дещо збільшилися резерви на медикаментозне та харчове забезпечення хворих: є заклади, де забезпечення на 1 ліжкодень близько 150 гривень.

    Для того, щоб почати ефективне реформування галузі, за словами Р. Шніцера, треба виправити одну з головних помилок – надмірну спеціалізацію 2-го рівня медичної допомоги: «Будь-яка вузька спеціалізація повинна мати під собою серйозний матеріально-технічний ресурс. Інакше це є звичайний терапевт. І в кінцевому результаті, те, що має робитися на другому рівні (це є кваліфікована медична допомога), - робиться на першому рівні. Кожен медик повинен розуміти, що метою реформи все одно є найвища якість надання медичних послуг. І щоб з цього ланцюга не випасти, треба суттєво підвищувати свою кваліфікацію».
    Щоб оптимізувати витрати на лікування одного хворого, планується до мінімуму скоротити кількість стаціонарних ліжок у лікарнях.

    У 2001-му році хворий, який потрапляв на стаціонар, знаходився там 17 днів. Зараз це 10 днів. До прикладу, в Ізраїлі з його серйозним рівнем розвитку медичної галузі ця цифра становить 2,5 дні. Р. Шніцер: «Під час перевірок по районах ми стикаємось з тим, що під час вихідних з 650-ти стаціонарних ліжок у суботу і неділю залишаються зайнятими близько 160-ти. Це що, означає, що у вихідні хворим легше? Ні, це говорить про те, що значна частина хворих, які лікуються на стаціонарі – це насправді амбулаторні хворі».

    Питання підвищення ефективності роботи закладів охорони здоров'я не може не залежати від грошей. На запитання, де ж ці кошти брати, відповідь – економити і перенаправляти. Наприклад, на опалення обласної клінічної лікарні було витрачено 1 мільйон 390 тисяч гривень. У перший рік економія склала 1мільйон 200 тисяч. Цього року – 890 тисяч гривень. Ці кошти направляються керівництвом лікарні на медикаментозне забезпечення хворих, яке, як відомо, набагато краще, ніж у міських закладах охорони здоров'я.

    Ще одним напрямком медичної реформи є перехід на загальнообов'язкове медичне страхування. Р. Шніцер пояснює різницю між бюджетною і страховою медициною: «Це повністю протилежний рух коштів. Зараз бюджет розподіляється по закладах. Так би мовити, згори донизу. Страхова ж медицина передбачає, що основним отримувачем коштів є сімейний лікар. Він працює на засадах контракту зі страховою компанією. Він надає ту допомогу, яку може, у межах свого бюджету. Якщо він не може надати допомогу, він направляє пацієнта на інший рівень і сам оплачує послуги, знову ж таки, у межах свого бюджету. Таким чином, лікар зацікавлений працювати якісно і надавати допомогу самому».

    Підсумувавши, Роман Шніцер окреслив у чому полягатиме суть реформи охорони здоров'я на Закарпатті: «Суть реформи у тому, що попереду має бути пацієнт. За ним мають рухатися фінансові, матеріальні ресурси, організаційна структура. Якщо немає реальної потреби у закладі, скажімо, офтальмологічному, у районі, де не проведено жодної операції, а персонал займається виключно медоглядами, то, однозначно, є сенс цей заклад скоротити. Це свого роду вина держави: спочатку ми зробили багато спеціалістів, дали людям робочі місця, самі ж створили умови для їх деградації як спеціалістів. Тому зараз повинні запропонувати альтернативу».

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 
    Vote down!

    Пунктів: 0

    You voted ‘down’

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору