Додати новий коментар

21 листопада 2011 року двоє студентів другого курсу Мукачівського аграрного коледжу вирішили з’ясувати відносини між собою. Перед початком першої пари (о пів на восьму ранку) на задньому подвір’ї коледжу за лічені хвилини сутички, причини якої ще не встановлені, між юнаками сталося непоправне...

Один з них отримав серйозне ножове поранення в руку. Зі слів однокурсників учасників сутички, до цього часу конфліктів між студентами не було.
Чи став інцидент уроком для самих винуватців і які висновки зроблять з цієї трагічної історії інші студенти закладу? Не дивлячись на те, що обоє хлопців полюбляли пропускати пари, не виконували вимоги навчальних планів – в основному нпмпгались виділитися не з кращими якостями, для викладачів та адміністрації коледжу цей інцидент став несподіванкою.
У чому ж причини юнацької жорстокості, чому ще вчора лагідні й слухняні діти перетворюються в неконтрольованих хуліганів, спроможних на агресивні вчинки? Адже більшість студентів не позбавлені батьківської уваги і турботи, зростають у нормальних, середнього достатку родинах, і майже ні в чому собі не відмовляють. Обидва учасники сутички виховувались в благополучних сім’ях.
Психологи називають різні причини хуліганської поведінки молоді. Одна з них – бажання розважитись. Підлітки із пристойних родин, розбещені батьківською увагою й вседозволеністю, просто впевнені, що якщо їм потурають вдома, то й суспільство зобов’язане теж «прогнутися» під них. І навпаки: надмірна опіка, контроль з боку дорослих може призвести до демонстративної відмови від певних правил поведінки, прогулів занять в навчальному закладі, тимчасових зникнень із сім’ї, хуліганських витівок. Схильність до «геройства», прагнення довести свою сміливість, силу особливо спостерігається серед підлітків, коли починається становлення дитини як особистості (16-18 років). Зазвичай, проявляється це брутальним ставленням до дорослих, прогулом занять, гучними вечірками. Бажання виділитися спонукає молодих людей зривати заняття, вживати нецензурні слова, а хуліганські вчинки для них – це просто психологічний захист.
Причинами цього можуть бути помилки у родинному вихованні та небажання дотримання загальноприйнятих норм поведінки. Наслідки: важковиховуваність, протиправна агресивна поведінка.
З хуліганством можна й потрібно розбиратися, і тут багато чого залежить від батьків підлітка. Згідно Сімейного кодексу України (ст. 150, 151) обов’язком батьків є належне виховання дитини та забезпечення її всебічного розвитку (в плані здоров’я, духовності та моральності). Батьки повинні обирати такі методи виховання, які б вплинули на підлітка і не суперечили нормам закону та моральним засадам суспільства. В разі неналежного виконання зазначених обов’язків, батьків можуть притягнути до адміністративної відповідальності (ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення)
Та в нашій історії найважливішим є питання, чи зробили належні висновки винуватці події, чи розкаялися у скоєному, чи відчувають по-справжньому свою вину? Адже вони своїм вчинком кинули тінь на репутацію навчального закладу в першу чергу, на проведення виховної роботи, і багато хвилювань принесли рідним. В коледжі проводиться безліч позакласних заходів з тематикою виховання і становлення особистості, однак учасники сутички систематично їх не відвідували.
Будемо надіятися, що цей випадок буде першим і останнім в історії коледжу, і правильні
висновки для себе зроблять насамперед студенти закладу, адже від їх взаємовідносин залежить
становлення основних життєвих позицій.

Мар’яна Абель, заступник директора по виховній роботі,
Ольга Гудзовата, завідувач агрономічним відділенням