ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Додати новий коментар

    28 березня 2024 четвер

    Підсумкова прес-конференція головного тренера, гендиректора та капітана «Говерли-Закарпаття»

    50 переглядів
    ФК "Говерла-Закарпаття", Ужгород

    Підсумкова прес-конференція головного тренера, гендиректора та капітана «Говерли-Закарпаття»
    Вчора за участю головного тренера ФК «Говерли-Закарпаття» Олександра Севідова, гендиректора Івана Шіца та капітана команди Олександра Надя пройшла підсумкова прес-конференція з представниками ЗМІ та уболівальниками «Говерли-Закарпаття». Спектр питань був досить широким – від підведення підсумків першої половини сезону, кадрової політики клубу до облаштування стадіону.

    Першим взяв слово наставник команди О. Севідов:

    - Радий, що така прес-конференція відбулася, що людям цікаво знати, який стан речей у нашій команді. Нині у пресі дуже багато розмов про те, хто достойний бути у Прем’єр-лізі. Думаю, що мешканці Закарпаття, як і мешканці Запоріжжя та Севастополя, прагнуть бачити свою команду у класі найсильніших.

    Щодо першої половини сезону, то, можливо, десь стрибнули «вище голови». Ми змогли сформувати колектив, який вже в наступному році боротиметься за вихід до Прем’єр-ліги. Хлопці виконали все, що від них вимагалося, навіть трохи більше. У нас багато проблем, недопрацювань, але все це хлопці компенсували великим бажанням до перемог. Ми разом працюємо для того, щоб мешканці Закарпаття відчували, що в них є команда і ми граємо заради них. Правда, хочеться на трибунах стадіону бачити значно більше уболівальників, заради них і граємо.

    Іван Шіц:

    - Дякую «Закарпатській правді» за організацію цього заходу, хочеться частіше таких зустрічей. Радий, що команда успішно виконує поставлене завдання. В майбутньому працюватимемо над тим, щоб побільше людей приходили на трибуни «Авангарду».

    Олександр Надь:

    - У нас зібрався хороший колектив. Команда старалася, працювала на результат. Ще хочеться, щоб приходили не по 700-900 уболівальників, а хоча б 2,5-3 тисячі. Не вистачає нам глядацької підтримки.

    - Як «затягнути» уболівальників на стадіон? Чи є у вас певні рецепти для цього?

    О. Севідов:

    - Рецепта від цього нема. От, до прикладу, у Севастополі, там команда вилетіла з Прем’єр-ліги, а люди як ходили на футбол, так і продовжують йти. Напевно, має бути спільна робота як команди так і самої організації заходу клубом. Для вболівальників – це має бути якимось святом. Тут люди мають відпочити, забути про свої буденні проблеми, насолодитися як футболом, так і навколофутбольними заходами, а не лише прийти, щоб полузати насіння, випити пива та покричати «нецензурщину». Потрібно формувати «вболівальницьку культуру». Люди тут дуже хороші, культурні, дуже м’які – повірте, маю з чим порівнювати. Виходимо увечері з жінкою та дитиною прогулятися – дуже гарно, спокійно, тихо і затишно, всі довкола посміхаються. Так, що над створенням футбольного свята нам потрібно попрацювати, поки що наш стадіон не дозволяє зробити з футбольного матчу справжнє свято. Ну не все ж і одразу. Будемо старатися виправити ситуацію на краще.

    - Яка ситуація по стадіону, чи змінилася вона на краще?

    Іван Шіц (І.Ш.): - Щодо рецепта збільшення кількості уболівальників, то він відомий. В першу чергу – це хороша гра, а вона у нас вже є. Чомусь вболівальників від цього не більшає - значить, проблема в іншому, і скоріше за все, в облаштуванні самого стадіону. Були й моменти, коли навіть у ЗМІ до самого початку гри не знали, де відбудеться матч.

    Головна проблема в тому, що стадіон «Авангард» має одразу двох власників – місто та область. Лише вчора після зустрічі з начальником управління комунального майна Закарпатської ОДА було досягнуто домовленості про передачу частки, яка належить області, клубові у довгострокову оренду. Завтра це питання будемо обговорювати вже з представниками ужгородського міськвиконкому. Стадіон потребує термінової реконструкції, а якщо цього не зробити зараз, то «завтра» вже може бути запізно. Ми хочемо взяти в оренду центральну чашу та два тренувальні поля «Авангарду». Вже 14 грудня нас запрошують у ФФУ для проходження атестації як клуб, який є одним із претендентів на підвищення у класі. Нас уже попередили, що на даний момент ужгородський стадіон не відповідає вимогам проведення на ньому матчів ПЛ. В першу чергу потрібно збільшити безпеку на стадіоні самих уболівальників (нині Західна трибуна перебуває в аварійному стані), слід доробити штучне освітлення (бо інакше не буде можливості для телетрансляцій), необхідно відремонтувати підтрибунні приміщення, роздягальні та багато іншого.

    - Яка ситуація з орендованими О.Міщенком та С. Кучеренком? Чи будуть вони весною у нашій команді?

    О.Севідов:

    - Зараз вони повернулися у розташування своїх клубів. Їх присутність у нас залежатиме вже від керівництва «Оболоні» та донецького «Металурга», хоча бажання самих гравців залишитися в нас і надалі є.

    - Більшість гравців «Говерли» теж такі веселі, як і її капітан? Розкажіть кілька «приколів» у команді, якщо це можливо?

    Олександр Надь:

    - Так їх у нас багато, зараз і не згадаєш… Був один такий притрафунок. Ми кожного дня тренувалися в Мукачеві, більшість футболістів їздили на тренування на власних авто, а одного разу за кілька годин до тренування було вирішено змінити місце тренувального процесу на Чоп, а кілька гравців за звичкою поїхали автівкою до Мукачева. Ох, і дорого ж їм потім обійшлася ця поїздка…

    - Як наводите лад з хлопцями? Більше батогом чи пряником?

    Олександр Севідов (О.С.):

    - У нас нормальні взаємовідносини, які базуються на взаєморозумінні, взаємоповазі та довір’ї. Але якщо є якісь недоліки, то доводиться вживати систему штрафів.

    - Коли ви лише прийшли в Ужгород, що найважче давалося, аби налаштувати гру команди – комбінаційна гра, швидкість чи щось інше?

    О.С.: - Коли прийшов, то, незважаючи на те, що у її складі були кваліфіковані гравці, команда просто стояла. Нам не вистачало швидкості, техніки володіння м’ячем та швидкості мислення. Тому й довелося в коротке літнє міжсезоння підібрати гравців, які б володіли цими характеристиками. Прагнули мати в команді тих гравців, про можливості яких ми знали, тому що не мали часу на тривалий перегляд футболістів, так би мовити, з «нуля».

    - Чи готова ця команда боротися у Прем’єр-лізі? Якщо ні, то які позиції потребують підсилення?

    О.С.: - Ще не готова. Сьогодні рівень гри нашої команди для першої ліги достатній, але вже «завтра» його може бути замало, нічого вже не кажу про ПЛ. Гравці мають розуміти, що в ПЛ швидкість мислення значно більша – все залежить від самих футболістів, від їх бажання рости і розвиватися.

    - Яка ситуація з підростаючими футболістами, як іде співпраця з місцевою футбольною школою?

    - І.Ш.: - Команда ПЛ має мати свою дитячу футбольну школу. У цьому напрямку клуб працює. Була домовленість про сприяння голови ОДА передати на 50% баланс місцеву СДЮШОР з футболу клубу, щоб випускники школи вже вважалися гравцями клубу, але поки що це все на рівні балачок. Сьогодні в Мукачеві працюють хороші школи, в Ужгороді дві - СДЮШОР та ДЮСШ №1. В майбутньому будемо налагоджувати більш тісну співпрацю з цими закладами, щоб брати «на олівець» здібних випускників футбольних шкіл.

    - У клуба є закладені кошти у бюджеті на проведення реконструкції «Авангарду»?

    І.Ш.: - Так. Ми вийшли з конкретними пропозиціями, які будемо втілювати в життя вже з першого дня нашої довгострокової оренди.

    - За часів Ігоря Гамули в команді були кілька ключових футболістів – захисник Леандро, нападник Давидов та півзахисник Гомес. В разі виходу команди в ПЛ не плануєте повернути їх знову назад?

    О.С.: - Дозволю собі не погодитися з вами, що ці гравці складали ядро команди при моєму попереднику. Там були Андрій Бойко, інші футболісти. У нас уже є кістяк. Спочатку в нас створився колектив, а вже потім команда. Ми ж стараємося шукати молодих місцевих футболістів, якщо ж їх побачать у нас представники дитячої академії донецького «Шахтаря» чи київського «Динамо», то відвеземо їх туди. Не через те, що у них краща екологічна ситуація, а тому, що там створені сприятливі умови для їх розвитку – там вони одіті, забезпечені харчуванням та ще й стипендію отримують. Ми ж лише прагнемо до цього. Ще на початку моєї роботи в Ужгороді Нестор Іванович поставив перед нами завдання – створити другу команду, де були б зібрані здібні місцеві молоді гравці. Поки ми це не зробили, думаю, що тепер це буде одним із наших пріоритетних завдань. Є багато нюансів, адже все це не безкоштовно. Хоча самі розумієте, що більшість місцевих їдуть до Донецька, Києва, Харкова чи Дніпропетровська, а не залишаються тут, де на них будуть дивитися їх рідні та друзі. От, до прикладу Сашко Надь, коли гол пропускає, то його теща залишає його без сніданку.

    - Кого б з закарпатських футболістів, які є в «Говерлі-Закарпаття» ви б виокремили, до прикладу Шандора Вайду?

    О.С.: - Важко щось казати за футболіста, який не грає. Прогрес футболіста залежить від самого футболіста, а не від когось іншого. Як тренер не можу собі дозволити у порівнянні з іншими гравцями мати привілейоване відношення до корінних футболістів. От працює Надь на тренуванні, то він стоїть на воротах, а перестане працювати, то й втратить місце в команді. А він працює, а куди ж він подінеться, адже розуміє, що йому потрібно сім’ю годувати. На жаль, більшість молодих гравців цього не розуміють. Процесу ротації у футбольному клубі нам не уникнути, уже з декотрими гравцями ми розійшлися. От сьогодні вирішили завершити співпрацю з Чарльзом Невуче, у якого завершився контракт. Тримати в резерві високооплачуваних легіонерів не дозволить собі й такий клуб, як «Шахтар», а тим паче ми.

    - Клуб нещодавно покинув корінний вихованець футболу Матвій Бобаль, яка його доля?

    О.С.: - Він нині в Молдові. Мав нагоду там працювати. Наведу вам приклад з власного досвіду. Одного разу, коли випав сніг, то лінії поля там креслили червоним вином з пляшок. А щодо Бобаля, то він дуже хороший хлопець, дуже добрий і в той же час дуже невідповідальний. Тому наші шляхи розійшлися – він поїхав до Молдови, а ми залишилися в Ужгороді.

    - Які позиції будете підсилювати у зимове міжсезоння?

    О.С.: - Є в нас проблеми зі швидкістю на правому фланзі. Якщо ви помітили, то справа у нас весь час грали лівоногі футболісти. Непоганий сезон провів Дмитро Трухін, а з правої сторони у нас такого гравця не було. Може в нас виникнути проблема з нападниками: у Невуче завершився контракт, Міщенко повернувся у розташування свого клубу, і питання його повернення залишається відкритим. Лінія захисту теж потребує посилення конкуренції, адже в передостанньому матчі довелося знімати з гри Єлісєєва, щоб він не отримав попередження, через що міг пропустити матч з «Геліосом», замінити захисника нам практично не було ким. Але й робити великі придбання не будемо, бо в нас залишилося 13 турів, які необхідно пройти на одному диханні, інакше ми завдання не виконаємо.

    - Ваші попередники у разі провальних матчів у ПЛ постійно скаржилися, що у них було мало часу на те, щоб підібрати і зіграти гравців, тому вже зараз необхідно шукати футболістів з акцентом на Прем’єр-лігу?

    О.С.: - Про це ще зарано говорити, на нас чекає тривале міжсезоння після завершення цього сезону. Гравців талановитих у нас багато, тож будемо шукати з-поміж них.

    - Коли команда збереться на збори і де їх проводитиме?

    О.С.:- 12 січня збираємося. Перший збір проведемо в Ужгороді в ході якого гравці пройдуть медобстеження. Триватиме воно близько 10 днів. Далі в нас є певні розбіжності щодо подальших зборів – орієнтовно будемо в Криму, ще два тренувальні збори будуть в Туреччині, через те що матимемо там можливість проводити спаринги з сильними суперниками. Тут у нас такої можливості нема, якщо й знайдемо спаринг-партнерів, то нам нема де грати у лютому. Потім повернемося до Ужгорода, де вже готуватимемося до гри з вінницькою «Нивою».

    - Чи правда, що Надем цікавилися клуби вітчизняної Прем’єр-ліги, окремі з яких беруть участь у єврокубках?

    О.С.: - Скажу я, бо з його вуст – це буде звучати нескромно. Нині позиція воротаря є затребуваною, бо більшість воротарів у провідних клубах поважні у віці – це той же Горяінов в «Металісті», Шуховцев в «Зорі», Долганський у «Ворсклі», тому хороші воротарі нині дуже затребувані, а де їх брати, тому Надь і затребуваний. В той же час, уявіть собі ситуацію: Надь піде – кого ми поставимо в рамку? Але якщо буде хороша пропозиція, то Сашко піде, а чому б і ні? Він, якщо амбіційна людина, то повинен рости і грати за провідний клуб.

    - З Чижевським вже ситуація вирішена?

    І.Ш.: - Так. Як по Чижевському, так і по Марчуку справу вирішено, і претензій у них до нас більше немає.

    - Питання до Олександра. У тебе є певні забобони, коли виходиш на поле?

    О.Н.: - Так, у кожного вони є. Я, до прикладу, коли виходжу і сходжу з поля хрещуся.

    - Були голи в цьому сезоні, коли ви могли «потягнути», але пропустили?

    О.Н.: - Були. В Чернівцях другий гол на моїй совісті, випустив його з рук, а він потрапив в ногу Гунчаку і влетів в сітку.

    О.С.: - Так були в нас необов’язкові м’ячі, але з своєю роботою Сашко справляється, так як і інші ланки нашої команди. На мою думку, пара центральних захисників «Говерли» є однією з найкращих у лізі.

    - Які команди-суперники вас найбільше здивували?

    О.С.: - Можу проаналізувати наші три поразки. Нещасний випадок у нас стався у Добромилі, «Львів» після нас не виграв жодної гри. І певен, якщо у них не буде кардинальних змін, то вони не виграють і надалі. Львів’яни забили гол, а потім притислися до власних воріт, окопалися, і важко було відігратися. Друга поразка в Севастополі – не заслужена. Помилки арбітра, які, як мені відомо, Колліна це визнав, вплинули на результат гри. Найбільш справедлива поразка, яку визнаю, була в матчі з «Кримтеплицею», - там все «по ділу», програли як по грі, так і за кількістю моментів.

    - У кубковому двобої ви свідомо поступилися в Запоріжжі?

    О.С.: - Ми грали на повну потужність, прагнули виграти, але гра для нас склалася не добре і ми програли. Для нас випав по жеребу, мабуть, найнесприятливіший суперник. В Кубку ми були слабшими, а от в чемпіонаті ми грали вже значно краще.

    - Задля підняття іміджу клубу, чи будете організовувати зустрічі з уболівальниками?

    О.С.: - Так, звичайно. А чому б ні. Адже працюємо заради них. Чому ж ви не приходите на ігри. Ось, подивіться на «Миколаїв» - клуб у хвості турнірної таблиці, а на стадіон приходили по три-п’ять тисяч уболівальників. Вони що – краще за нас грають?

    - Мабуть, люди не йдуть через те, що матчі дуже рано розпочинаються?

    О.С.: - Так в нас освітлення немає, тому й змушені починати рано. Але влітку ігри проходили значно пізніше, а вболівальників все одно було небагато.

    - Ви вже свій побут в Ужгороді облаштували?

    О.С.: - Так. В мене тут і донька народилася. У мене дружина з Дніпропетровська, я з Донецька, а от донька - вже з Ужгорода. Мені тут подобається, невелике місто, буває одну й ту ж людину бачу по тричі на день. Тут зі мною вітаються на вулицях, довкола привітні люди, це для людини з великого міста, де тебе ніхто не помічає, дуже приємно. В Ужгороді відчувається віяння Західної Європи, на сході люди трохи інакші - жорсткіші, замкнутіші. Для мене нині головне, щоб закарпатські шанувальники футболу зрозуміли, що ми працюємо для них. Хоч ми професіонали, працюємо за гроші, але також працюємо для закарпатців. Хочу, щоб на матчі «Говерли-Закарпаття» їхали люди і з Сваляви, і з Ясіня та з інших куточків Закарпаття, щоб було так, як і в Севастополі, де вже за два дні до гри немає квитків у вільному продажі. Рано чи пізно, якщо все буде йти планомірно – це буде і в нас.

    www.zakarpattja.uz.ua

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору