Додати новий коментар

Більшість українських дітей з особливими потребами не можуть здобути повноцінну освіту через те, що не всі навчальні заклади готові прийняти їх, інвалідам доводиться задовольнятися програмою спецінтернатів та забути про мрію вступити до університету. За офіційними даними, в Україні зараз проживає близько 2,5 млн людей, які потребують особливої уваги та піклування від держави.

А вона, на жаль, не забезпечує громадян з вадами навіть такими першочерговими засобами допомоги, як пандуси та підйомники, завдяки яким ті могли б вести активніше суспільне життя. Через це інваліди зазнають обмежень у пересуванні, не маючи змоги відвідати магазин, скористатися громадським транспортом. Що вже казати про навчальні заклади, геть не розраховані на присутність у них людей з особливими потребами.
Ось-ось в Хусті повинен запрацювати районний навчально-реабілітаційний центр для дітей-інвалідів з неврологічними вадами, розрахований на 45 дітей з. Будівництво його розпочали в 2001 році. Свого часу матеріально допомагали нам різні спонсори, особливо відчутною була підтримка голландців. Хочу також відзначити одного з небагатьох українських спонсорів - депутата Закарпатської обласної ради Степана Деркача, який радо відгукнувся на наше прохання про допомогу, чим прискорив довгоочікувану дату відкриття центру. За його кошт здійснені внутрішні оздоблювальні роботи, встановлені перила та душові кабінки.
Насамкінець зазначу, що ані в Хусті, ані в районі немає закладу подібного типу. Відкриття його заплановано у січні наступного року.

Антон ГАУПТ,
член Карітативної ради благодійного
фонду "Любов і милосердя" ім. Святого Йосифа