Додати новий коментар

У прес-центрі «Закарпаття» обговорювали готовність Закарпатської області до весняного паводку.

Низька температура, велика кількість опадів та прогнозоване потепління створюють загрозу утворення великих мас води у річках, що може призвести до затоплення та інших катастроф. Гості прес-центру – начальник відділу цивільного захисту Територіального управління МНС у Закарпатській області Глєб Бурковський та начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Тиси Володимир Чіпак спробували спрогнозувати можливі наслідки танення снігу для території Закарпаття.Чи готова область до випробування водою?

«Ми на Закарпатті, як завжди, з тривогою очікуємо настання весни: чи буде, все-таки, паводок? Звичайно, буде. Без усіляких сумнівів. Адже тривалий час, особливо в лютому, були сильні морози та снігопади. Три-чотири заряди снігопаду сформували дещо вищу за норму, десь 115-120%, кількість води в снігу», – повідомив Володимир Чіпак.

Ще один фактор, який негативно впливатиме на паводкову ситуацію на Закарпатті, це встановлення на річках суцільного льодоставу (товщина льоду у верхів'ях становить до 25-35 см та 15-20 см у низинних ділянках). За словами Володимира Чіпака, це досить значний показник. Згідно зі статистикою, така ситуація буває тільки раз на 10 років.

«За даними Гідрометеоцентру, в найближчі 5-6 днів різкого потепління й опадів не очікується. Прогнозувати на місяць – невдячна справа, бо можна помилитися. Проте однозначно потрібно готуватися до цієї повені. На думку водогосподарників, однозначно при навіть мінімальній кількості опадів потрібно буде працювати над ліквідацією заторів льоду на річках. Це дуже небезпечна справа. Адже при таких заторах вода виходить із заплави й може дійти до населених пунктів», – продовжив начальник басейнового управління водних ресурсів річки Тиси. – «У 80-х роках була ситуація, коли на Тисі утворився 20-кілометровий крижаний затор – це була надзвичайна ситуація.»

На Ужгородщині також бували такі затори, зокрема в районі Скалки. В області аналогічна ситуація зафіксована в Перечинському та Міжгірському районах. Інколи при складних льодових заторах навіть проводяться підривні роботи. «Особисто у мене таке відчуття, що обов’язково буде льодовий затор в Кольчині Мукачівського району, адже там таке русло, де постійно накопичується лід», – зазначив Володимир Чіпак.

Крім того, проморожена земля не може поглинути воду, що утворюється внаслідок сніготанення, а можливі опади здатні ще більше ускладнити ситуацію.

Зараз у низинних районах області готові до роботи 28 насосних станцій, які побудовані у 60-70-ті рр. Наразі основними пріоритетами в цих місцевостях залишаються запобігання підтоплення сіл та підготовка землі для майбутньої роботи аграрників. Для цього, звісно, потрібна впевнена фінансова підтримка держави.

Пан Володимир також зробив особливий наголос на необхідності готовності органів місцевого самоврядування, комунальників та всіх жителів до паводків та до льодових заторів. Це значно полегшило б ліквідацію негативних наслідків паводку. З його слів, передусім потрібно проводити ламання льоду, чистку пропускних труб та шлюзів.

«Минулого року нашу протипаводкову програму відмінили і влили в загальнодержавний бюджет. Це було неправильно. Проте ми апелювали до влади й все-таки змогли відновити програму «Тиса», адже вона розроблялася разом із сусідніми країнами. Програма, звичайно, виконується далеко не так, як було заплановано. Але ми з 2006 року будуємо більше 125 км захисних споруд. Минулого року нам вдалося побудувати 9 кілометрів укріплень. При цьому борги за вже зроблені роботи сягають 20 мільйонів гривень. Але дуже багато населених пунктів, особливо у гірській частині, все ще залишаються незахищеними. За всі роки свого існування програма виконана лише на 42%. Нам ще доведеться реконструювати акумулюючі ємності, дамби», – зазначив Володимир Чіпак.

«Загалом у найбільшій небезпеці нині знаходяться близько 45 населених пунктів області. Цей список погоджений з МНС. Тут потенційно можливі проблеми з береговою ерозією, виникненням льодових заторів, підтопленням. Це необов’язково так буде. Це ті райони, де ми ще не встигли побудувати укріплення. Ми не завжди також можемо спрогнозувати паводок. Однак для нас найважливіше – врятувати людські життя», – зазначив начальник БУВР.

«Ми погодили план дій та обмін інформації з сусідніми країнами. В цілому, ми готові до пропуску весняної повені. Проте, в ідеалі, хотілося би більшого запасу аварійних матеріалів, більш новішої техніки та активності громадськості», – підкреслив Володимир Чіпак.

За словами начальника відділу цивільного захисту Територіального управління МНС у Закарпатській області Глєба Бурковського, налагоджено ефективну роботу оперативно–чергової служби Територіального управління МНС України в Закарпатській області, підпорядкованих підрозділів та кризового центру Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса щодо збору, аналізу інформації про паводкову ситуацію та льодові затори і доведення її до керівництва облдержадміністрації та районів. Також уточнено порядок взаємодії управління та структурних підрозділів з усіма органами виконавчої влади, службами та організаціями, в тому числі і з підрозділами Міністерства оборони України, що залучаються на випадок виникнення надзвичайних ситуацій на території області.

У підпорядкованих підрозділах територіального управління створено та організовано роботу чотирьох мобільних оперативних груп для керування роботами з пропуску льодоходу й паводків. Для проведення вибухових робіт з ліквідації льодових заторів на водних об’єктах області підготовлено два піротехнічні розрахунки.

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення має відповідні угоди щодо захисту мостів та підмостових опор під час пропуску льодоходу вибуховим способом зі Службою автомобільних доріг у Закарпатській області, підрозділами «Львівської залізниці», Головним управлінням міського господарства Ужгородської міської ради, виконавчим комітетом Мукачівського міськвиконкому, Мукачівською, Перечинською, Тячівською та Міжгірською районними державними адміністраціями.

Перевірено та приведено у готовність до залучення на випадок виникнення надзвичайних ситуацій особовий склад (загальною чисельністю – 390 осіб), інженерну та автомобільну техніку, плавзасоби, насосне обладнання, автономні засоби електропостачання підрозділів Територіального управління.

Також, для своєчасного та ефективного реагування на надзвичайні ситуації, які пов’язані з проходженням можливого паводку, визначено райони ймовірного проведення рятувальних робіт, місць розташування та зосередження сил і засобів трьох зведених загонів (Ужгородського, Мукачівського, Хустського). Створено необхідний резерв паливо-мастильних матеріалів.

Додатково сплановані заходи щодо резервного залучення спеціальної інженерної та плаваючої техніки інженерного батальйону «Тиса» Міністерства оборони України (м. Виноградів) та окремого мостового загону Держспецтрансслужби (м.Чоп).

«Якщо нам не буде вистачати своїх сил для подолання паводку, ми будемо просити допомоги й у сусідніх держав», – продовжив Глєб Бурковський. «Зараз основна наша мета – налагодження відносин з кризовим центром та інформування населення про можливу евакуацію. Інформація по гідропостах є на Інтернет-ресурсах, тож громадяни без проблем можуть отримати відповідні дані».

Насамкінець відповів Володимир Чіпак і на запитання журналістів з приводу планів з будівництва 330 міні-ГЕС на території Закарпатті. «Цим ми не викорінимо проблему паводків в області. Нам треба використати енергетичний потенціал без техногенного навантаження, шкоди нашій природі. Можливо, потрібно будувати дериваційні гідроелектростанції. Вони невеликої потужності, але найменш шкідливі для навколишнього середовища. Ми свою програму протипаводкового захисту робили без урахування ГЕС», – повідомив начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Тиси.