ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Додати новий коментар

    30 травня 2024 четвер

    На 87-му році пішов з життя Михайло Коман.. Співчуваємо!

    71 переглядів
    Михайло Коман

    Михайло Коман народився у Люботині, що у Чехословаччині, 1 квітня 1928 року. Згодом сім'я переїхала до Севлюша, де й почав займатися футболом легендарний у майбутньому гравець. У 1942 році його було зараховано до команди механічного технікуму, а трохи згодом Коман почав виступати за місцевий «Партизан». Рік потому у місті з'явилися три команди (українська, єврейська та угорська), які підпорядковувалися місцевим млинам і з гравцями яких розраховувалися борошном та олією. Щоб прогодувати сім'ю, юний футболіст по черзі грав за усі три команди. Після приходу Червоної Армії, команди були об'єднані в одну.

    Однак вже у 1948 році Михайло Коман опинився в ужгородському «Спартаку», де на той час було зібрано найкращих гравців Закарпаття. Про команду, сформовану з молодих талановитих футболістів, одразу ж заговорили у футбольних колах. І вже у тому ж році сталася подія, що визначила подальшу долю багатьох ужгородських майстрів шкіряного м'яча. 20 жовтня 1948 року у фіналі Кубка УРСР спартаківці зустрічалися з київським «Динамо» і у впертій боротьбі поступилися з рахунком 1:2. Наступного ж дня відразу 12 футболістів ужгородської команди були переведені до Києва.

    У першому ж сезоні молоді закарпатці відмінно зарекомендували себе у дублі «Динамо», без проблем розбираючись з будь-яким суперником. Цілком природньо, що саме вони й стали володарями золотих медалей турніру дублюючих складів того року. Крок за кроком Михайло Коман відвойовував місце у основному складі киян. У 1950 році він забив м'яч, який допоміг «Динамо» втриматися у вищій лізі чемпіонату СРСР. Слід зазначити, що забитий цей м'яч був рукою, однак арбітр не помітив порушення і зарахував взяття воріт. Коман вирізнявся просто фантастичним відчуттям голу — він завжди опинявся на добиванні саме там, де було потрібно, а завдяки великому арсеналу футбольних хитрощів нерідко пошивав захисників суперника у дурні.

    Знову ж таки 20 жовтня проте вже 1954 року у житті Михайла Михайловича сталася ще одна визначна подія — завдяки його голу київське «Динамо» вперше в історії завоювало трофей всесоюзного значення. У фіналі кубка СРСР динамівці зустрічалися у Москві зі «Спартаком» з Єревану[1]. За рахунку 1:1 Коман продемонстрував індивідуальну майстерність, обігравши декількох єреванців, та вийшов один-на-один зі спартаківським голкіпером, що почав скорочувати кут обстрілу та рухатися на зустріч нападнику киян. Витримавши потрібну паузу Михайло Коман м'яко перекинув м'яч через голкіпера, встановивши остаточний підсумок матчу та назавжди внісши імена того складу киян до літописів клубу.

    Провівши ще чотири блискучі сезони у біло-голубій формі, Михайло Михайлович отримав пропозицію очолити дублюючий склад «Динамо» і майже без роздумів погодився, тим більше, що на той час він мав певні проблеми зі здоров'ям, що виникли внаслідок перенапруги після турне Африкою. А вже наступного року увійшов до тренерського штабу першої команди, яка завоювала спочатку срібні медалі чемпіонату, а потім і взагалі вперше в історії стала найкращою командою СРСР. Того ж року Коман отримав почесне звання «Заслужений тренер УРСР». Саме завдяки йому у «Динамо» опинилися такі майстри як Йожеф Сабо, Василь Турянчик, Федір Медвідь, Володимир Мунтян та інші.

    Допомагав головним тренерам київського клубу Михайло Михайлович протягом 13 років — з 1960 по 1973 рік. Після цього певний час працював директором ДЮСШ «Динамо» та тренером юнацької збірної СРСР. А у 1977 році став начальником команди «Динамо» (Київ). Цю посаду Коман обіймав аж до 1984 року, поки знову не повернувся на керівну посаду у дитячо-юнацькій школі.

    У 1988 був призначений начальником відділу республіканської ради «Динамо», де пропрацював два роки. Потім повернувся до тренерського штабу «Динамо». А у 1993 році очолив ДЮСШ, де втім знову ж таки затримався лише на два роки, обійнявши у липні 1995 посаду начальника команди «Динамо-3» де пропрацював аж до розформування команди у 2008 році.

    Окрім тренерської справи брав участь у суспільному житті — певний час був головою тиражної комісії «Молодьспортлото»[2], очолює клуб любителів футболу «Команда». Є автором книги «Атака» (1963).

    ФК "Говерла" висловлює щирі співчуття родині Команів та розділяє біль утрати.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору