Додати новий коментар

В Ясниському кар'єрі під Львовом уже більше тижня шукають 22-річного Володимира Матвіїва, який зник за загадкових обставин. Юнак із товариством приїхав на озеро відпочивати, опівночі сів у човна й поплив. Більше його ніхто не бачив. Міліція розглядає кілька версій. А місцеві переконані - прокляте озеро забрало чергову жертву.

Озеро наче ховається від людей - коли їдеш до нього вперше - без сторонньої допомоги не дати ради. Година кружлянь - і на обрії з'являються промислові краєвиди.


Вікторія Балицька, кореспондентка:


- Ми під'їжджаємо до Ясниського кар'єру - найзагадковішої водойми Львівщини. За п'ятдесят років існування озеро набуло репутації вбивці. Щороку тут тоне до десяти людей. Тіла частини із них не знаходять ніколи.


У кар'єрі видобувають пісок. Тут не те що купатися, навіть заходити на територію заборонено. Та старенького сторожа ніхто не слухає.


Микола, сторож:


- Ви людей не пускаєте?


- Ну от стою тут, кричу, сваруся, а вона все одно йдуть. Ну що, йде п'ять чоловік, ну шо як вони здорові? Розумієте чи нє, так, трошки в сторону відійдіть.


На промислове озеро можна потрапити й безперешкодно - манівцями. Саме так тиждень тому на водойму приїхала компанія молоді з чотирнадцятьох осіб. У товаристві був Володимир Матвіїв, у розпалі відпочинку він зник. Що саме сталося тієї ночі - ніхто не знає. Володимир опівночі сів у надувного гумового човна і поплив. Відтоді його ніхто не бачив.


Це Олег - близький друг загиблого. Впродовж тижня він щодня їздив на озеро - шукати приятеля. Утім, уже припинив - ми зустрілися з ним у Львові. Каже, того вечора ніхто не конфліктував, усі були веселі. Чому Володя захотів поплавати на самоті - не збагне.


Олег Алфавицький, приятель зниклого:


- Один хлопець з ним хотів поплисти теж. Він був бачив біля берега і попросив - давай з тобою попливу, типу. Полапаю ще рибу. А він каже - нє, я сам. І як раз почав відпливати і всьо, останнє, що про нього чули.


Володю шукали сім днів - друзі, родичі та рятувальники прочісували ліс. А водолази досліджували дно водойми. Та знайти потопельника в кар'єрі надзвичайно складно.


Іван Лещишин, водолаз:


- Скалисті є такі місця, що от ви от опускаєтесь з скали вниз, і в скалі є отакі ніші, що якщо людина топиться, може її туда затягнути. І пізніше фактично важко, щоб вона всплила, бо вона впирається в верх тої ніші.


У матері Володимира крається серце. Пані Галина вже й не знає, що думати.


Галина Матвіїв, мати зниклого:


- Ну, було так один день, що мені таке відчуття, що його нема в воді. А так як його нема ніде, то дуже страшно думати, що він там. В воді. Якісь екстрасенси чи медіум, більшість казали, що він живий.


Міліціянти розглядають кілька версій. Серед них убивство та утоплення.


Ігор Муха, керівник Яворівського РВ міліції:


- Так як хлопець човен підкачував, є така версія, що човен міг спустити і міг, будем говорити, затонути. Но поки не знайдено ні човна, ні людини - перевіряються всі версії.


Для перевірки решти версій правоохоронці відправлять частину свідків на детектор брехні і обіцяють знайти Володю - мертвим або живим. Проте місцеві легенди кажуть - людей, зниклих на цьому озері, знаходять не завжди. Недарма мешканці тутешніх сіл на кар'єр не ходять. Бояться.


Ярослав, місцевий мешканець:


- То є цвинтар не запечатаний є. То не добре є, значить, там несе погану енергетику. От тоді можуть бути такі наслідки погані. От як є місця, де аварії, може тут таке бути.


На відміну від місцевих, приїжджі відпочивальники на погану славу озера не зважають. Кажуть - легенд не бояться.


Назар, відпочивальник:


- А ви знаєте про репутацію цього озера?


- Знаю, що тут багато людей попрощалися з своїм життям, можна так сказати.


- Але, я так розумію, вас це не зупиняє?


- Та не зупиняє.


Вікторія Балицька, Михайло Заярнюк