ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Додати новий коментар

    29 березня 2024 п'ятниця

    І на Берегівщині пройшла традиційна національна розмова ...про кризу! (ФОТО)

    62 переглядів
    На Закарпатті говорили про шляхи подолання соціально-економічної кризи.

    У конференц-залі відпочинкового комплексу «Кока» громадська організація «Закарпатський край» провела «круглий стіл» стосовно шляхів подолання соціально-економічної кризи в селах, містах і районах Закарпаття.

    Відкрив його очільник осередку Василь Кузьо. Привітав захід заступник голови Берегівської районної ради Василь Горват, котрий сумно констатував, що район туризму і садівництва про колишні свої позитивні досягнення лише згадує.
    —Дрібні господарства пропадають, бо акцент нині робиться на агрохолдинги, — виступив директор Закарпатської філії Інституту охорони грунтів Юрій Бандурович. — Дістатися до вигідних кредитів наш фермер не в силі. Фермеру ніколи не вдасться розрахуватися зі своїми кредитами за українськими ставками. Половина землі в Чорному Мочарі, скажімо, не обробляється взагалі — нема на це коштів. А збереження села має стати головним у стратегії держави, бо при всіх негараздах у селі людина завжди виживе. Ми, в свою чергу, готові допомагати сільськогосподарським виробникам. Наш агрохімічний паспорт передбачає аналіз грунтів за 24-ма показниками.
    Про вигоди фермерства колись слухала оптимістичні розмови в Мічиганському університеті (США) виконувач обов’язків голови Спілки фермерів і приватних землевласників Берегівського району Марія Ковач, відтак своїх дітей умовила стати фермерами, а зараз гірко констатує, що з нинішнім становищем ця облюбована справа не має перспективи для розвитку. Підтримку, за її словами, надає нам сусідня Угорщина, а Україна до цього зовсім байдужа.
    Про роль районів у соціально-економічному розвитку Закарпаття і про становище в державі говорив у яскравій доповіді професор УжНУ, радник чи не всіх керівників України Василь Химинець. Він сказав, що світ глобалізувався — нічого немає постійного, триває інформаційний вибух. А ці речі, за його словами, формують сучасний світогляд народів. За розробки в економічній сфері отримав Нобелівську премію виходець із Берегівщини Мільтон Фрідман, а ми наразі «втратили всяку плановість у соціально-економічному розвитку. А суспільні ліфти вивозять «нагору» людей, яким там не місце. Тому нині, як це не прикро, в Закарпатті ми вийшли тільки на 70 відсотків від рівня показників 1989 року.»
    Причини цього чітко означив голова села Бене Іштван Вінце:
    —Дуже люблю Україну. Але підприємництвом займався ще в радянський час. В нас традиційно росли відмінні полуниці, дозрівали чудові персики. Та в дев’яності роки минулого століття ми думали, що нарешті станемо повнокровними господарями на своїй землі. Працював тоді на всіх обертах сильний радгосп-завод «Мужіївський». Але техніку, все цінне звідти безкарно розібрали «люди, які сиділи біля вогню», якщо вдатися до угорського образного вислову. Перше і головне, чого не маємо зараз — землі. Держгеокадастр розпоряджається майном громади. Нас тільки повідомляють про чергових власників. Столичні ділки нечесно беруть землю, щоб потім перепродавати нашим же людям. Це нікого не влаштовує. Наше майбутнє — молодь — емігрує за кордон.
    Повністю була з ним солідарна сільський голова з Чоми Світлана Ковач:
    —Десять років головую, але стає все гірше. Дійсно, через такий стан, усі наші молоді люди знаходяться за кордоном. Піти головним бухгалтером у сільську раду на 1300 гривень зарплати ніхто й думати не хоче. Ні туризмом, ні землеробством наразі займатися нікому.
    0_9570-.jpg
    —Безвізовий режим при існуючому стані посприяє тільки тому, що в нашій країні залишаться тільки старі, — впевнений голова Закарпатської обласної організації Партії місцевого самоврядування Іван Гузинець. — В лісовій галузі все ведеться безконтрольно, немає посадок відновлення, а поля заросли бур’янами так, що при моєму житті їх не виведеш.
    Якби нам спеціальний економічний статус, то Кувейт ми точно обігнали б. Треба відновити колишні лісокомбінати. Так мовив колишній ключовий керівник у цій сфері, а тепер приватний підприємець в Угорщині Віктор Масалович.
    Дійсно зміни треба робити в пожежному порядку, бо вже й у депутати сільських рад згоджуються іти хіба за пляшку-дві горілки. Про це сповістив приватний підприємець Вадим Зеленецький.
    Хоча з «круглого столу» стало цілком зрозуміло, що наші люди часто-густо втратили вміння з повною віддачею працювати. Бо, наприклад, п’ять років успішно прогресує ТОВ «Агросвобода». Його заснував німець Клаус Хоше. Почали вони з нуля — дбайливо впорядковували поля. А зараз продуктивно діють на землях Берегівського, Ужгородського і Мукачівського районів. Слідкують за сівозмінами, якістю грунтів, органічні добрива (пташиний послід) возять навіть із Івано-Франківської області. Наше птахівництво, напевно, проспівало теж своє останнє: «Кукуріку-ку-ку. Ку!» З незвичних для європейця речей Клаус назвав бюрократію. Але якось і з нею він упорався.
    …Тому слід нам активізуватись. І відступить криза. Будуймо Україну не на неоднозначних барикадах, а на ланах. Мозолями, а не диким криком…
    Василь ЗУБАЧ.


    ЧИТАЙТЕ також: Спеціальний економічний статус та виборність губернатора допоможуть подолати соціально-економічну кризу в Закарпатті (ФОТО)

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору