ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Додати новий коментар

    28 березня 2024 четвер

    Двоє мандрівників босоніж пройшли з Ужгорода до Харкова (ВІДЕО)

    67 переглядів
    Ужгород - Харків. Іван Онисько (зліва) та Юрій Регліс.

    Двоє мандрівників Юрко та Іван 14 жовтня босоніж дійшли до Харкова від самісінького Ужгорода. Їхня піша мандрівка тривала понад три місяці, шлях пролягав ґрунтовими стежками, полями і лісами, асфальтовими й бетонними дорогами через села і міста – це майже дві тисячі кілометрів.



    Мандрівники до своїх торб поклали мінімум одягу, вишиванку, капелюх і ще вдома навмисно відмовилися від грошей, сподіваючись на відгук зустрічних. Юрко та Іван кажуть, що їхня подорож – це не просто забава чи пригода, яку вони собі вигадали, це «знайомство з собою, знайомство з простими людьми і Україною, як-то кажуть, без зайвих посередників – віч-на-віч».


    Побіля дорожнього знаку «Харків» на розв'язці київського шосе зі сторони селища Пісочин першою про завершення босої мандрівки Юрка та Івана сповіщає гавкотом їхня собака-супутниця «Босо». – Весела, швидка, тепер можна стверджувати – витривала собака до них прив’язалася у дорозі. А за нею підходять бородачі у вишиванках і льняних штанях, на голові – капелюхи, за спинами – торби, а босі ноги ступають по холодній землі.
    «Харків буде там – ось за цим зеленим знаком.


    Це дуже круто! Я насправді був би задоволений, якби ми не дійшли до Харкова, а просто спробували. А оскільки все вдалося, то дуже класно. Прямо сюди ми пройшли 1961 кілометр. Це 98 діб», – тішиться результатом Іван Онисько.


    Юрій Регліс – з Житомира, а Іван Онисько – з Тернопільщини, запеклі автостопери. Іван без грошей автостопом прибув був до Китаю і там подорожував, а Юрій автостопив країнами Європи. Проте мандрівка «Простобосо» без перебільшень була для них цікавою, складною, де себе довелося випробувати як фізично, забувши на кілька місяців про шльопанці та кросівки, так і духовно, бо кожного дня мали спілкування з новими людьми, різними за характерами, поглядами, комунікабельністю тощо.


    «У більше ніж половині випадків нас запрошували люди на ночівлю, ми наперед знали, хто нас чекає. Але особливо на початку було так, що ми йдемо по селу і нам треба десь заночувати. На вулиці ми не хочемо ночувати, до такого не налаштовані, тому єдиний варіант – десь у людей. Ми йшли по вулиці: якщо нікого немає на подвір’ї, ми не заходимо, не стукаємо у двері. А якщо хтось є, тоді починаємо говорити: вітаємось, розповідаємо про себе, що є мандрівниками з Ужгорода до Харкова. Здебільшого нам відмовляли, доводилося йти до сусідів, далі кудись. У середньому – десь 4-5 відмов на вечір. Найбільше відмов за вечір – 15. А тоді знаходиться ночівля. Були й такі села, але таких мало, що зовсім відмовляли», – розповів Іван Онисько. Пройти босоніж Україною з кінця в кінець – це Юркова ідея, так він вигадав якось сидячи на острові в Хорватії. Іванові, що мав пропозицію бігти Україною, це сподобалося.


    Одна з їхніх приятельок відчайдухам запропонувала піти «Вишиваним шляхом» – туристичним маршрутом, який нещодавно вигадали задля популяризації внутрішнього туризму в Україні. Він пролягає через 10 областей, його довжина – 2080 кілометрів. Окрім великих міст (Львів, Київ, Полтава), маршрут охоплює безліч мальовничих місцинок та архітектурних пам’яток, найцікавішими з яких організатори вважають палац Шенборнів, Підгорецький замок та руїни палацу Терещенків. Ідейним натхненником шляху стала відома паломницька Дорога Святого Якова.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору