15 січня - Цей день в історії - події та люди

Свято:

Православне свято – преподобного Серафима, Саровського чудотворця.

День міжнародного визнання Хорватії.

У Венесуелі відзначається День вчителя (Dia Del Maestro).

В Йорданії – Свято деревонасадження.

У США – День пам'яті Мартіна Лютера Кінга, офіційний день народження національного героя США. Кінг є єдиним американцем, окрім Джорджа Вашингтона, день народження якого відзначається як загальнонаціональне свято.

У Японії – День поваги віку (Keirou-no-hi, до 1966 р. – День літніх людей).

Православні іменинники: Зоя, Серафім, Сергій, Сильвестр, Феоген, Уляна.
Католицькі іменинники: Макар, Павло.

Події дня:

69 – римський намісник Отон за допомогою преторіанської гвардії скинув імператора Гальбу і проголосив себе імператором Риму.

1200 – король Франції Філіп II Август заснував Паризький університет, що став другим у Європі.

1478 – остаточне підкорення Новгорода Москвою. Після того як двома днями раніше присягу великому князеві московському Івану Васильовичу (Івану III) принесли новгородський владика і бояри, в місто приїхав князь Іван Патрикеєв із чотирма іншими московськими боярами. Він скликав весь Новгород у палату, а не на площу (від цього дня демократичні віча в Новгороді скасовано). До присяги Москві привели всіх кращих новгородців, дітей боярських і дяків. Цілування хреста закріплено грамотою із 58 новгородськими печатками.

1535 – король Генріх VIII оголосив себе главою англіканської церкви.

1559 – королева Англії Єлизавета I коронована у Вестмінстері.

1582 – Московська держава за Ям-Запольським договором відмовилося від Ліфляндії та Естляндії на користь Речі Посполитої.

1609 – у Вольфенбуттелі (Саксонія) почала виходити "Авізо Релайтіон одер Цайтунг" – перша у світі регулярна газета.

1759 – відкрито для публіки Британський музей у Лондоні, заснований у 1753 р.

1772 – у петербурзький Ермітаж доставлені 158 картин, в тому числі і знаменита "Даная" Рембрандта. Ці картини Катерині II порадили придбати російський посол у Парижі Голіцин і французький просвітитель Дідро.

1790 – у Франції запроваджено новий адміністративний поділ. Країна розділена на 83 департаменти.

1797 – Джон Етерінгтон у Лондоні запровадив моду на носіння нового типу головного убору – циліндра.

1826 – розгром повстання декабристів Південного товариства. Повсталі Чернігівського полку рухалися з Василькова на Житомир, прагнучи з'єднатися з частинами, де служили члени Товариства об'єднаних слов'ян. Але, уникаючи зіткнення з переважаючими силами урядових військ, повернули на Білу Церкву. Загони декабристів були розбиті біля села Устимівка. Сергія Муравйова-Апостола важко поранили, його брат Іполит застрелився, в бою загинули Кузьмін і Щепило; 895 солдатів і шестеро офіцерів потрапили в полон. Згодом Верховний кримінальний суд Росії засудив Муравйова-Апостола і Бестужева-Рюміна до повішення разом із лідерами Північного товариства, ще чотирьох чернігівців засудили до довічної каторги. Сотню солдатів і нижніх чинів піддали тілесним покаранням, 805 осіб перевели на Кавказ.

1857 – царський уряд Росії створив Таємний комітет для підготовки скасування кріпацтва.

1878 – уперше телефон був використаний для порятунку людей, коли 20 лікарів були викликані для надання термінової медичної допомоги постраждалим у залізничній катастрофі біля американського містечка Таріфвіль (штат Коннектикут).

1880 – Лондонська телефонна компанія випустила першу телефонну книгу, в якій були зазначені 255 абонентів.

1892 – у газеті "Triangle" в місті Спрінгсфілд (штат Массачусетс) винахідник баскетболу доктор Джеймс Нейсміт уперше опублікував 13 правил цієї гри.

1907 – американський винахідник Лі де Форест запатентував триелектродну вакуумну трубку (тріод) – пристрій, що дав змогу перетворити радіо на практично придатний пристрій передачі голосу та музики.

1908 – у м. Стародуб Чернігівської губернії відбувся з'їзд спадкоємців українського гетьмана Полуботка, чия спадщина в англійському банку оцінюється в мільярди фунтів стерлінгів.

1918 – створено Генеральний суд Української Народної Республіки.

1919 – чеські війська захопили Ужгород.

1919 – після провалу збройного повстання комуністів у Берліні урядові війська схопили і без суду стратили ініціаторів заколоту – засновників німецької Компартії Карла Лібкнехта і Розу Люксембург, скинувши їх тіла в канал.

1919 – першим прем'єр-міністром Польської Республіки став піаніст Ігнацій Ян Падеревський.

1920 – початок тріумфального походу джазу по Європі: у Німеччині в продаж надійшла перша платівка під назвою Tiger Rag, на якій указувалося, що ця музика – джаз.

1925 – Лев Троцький подав у відставку з посади наркома військових і морських справ СРСР.

1930 – перший в СРСР світлофор для регулювання вуличного руху встановили в Ленінграді на перетині проспектів 25-го жовтня і Володарського (нині – Невський і Літєйний).

1934 – засновано Казахський державний університет.

1934 – доповідь Фредеріка та Ірен Жоліо-Кюрі про відкриття штучної радіоактивності.

1935 – італійський лідер Беніто Муссоліні оголосив про об'єднання захоплених ним Еритреї та Сомалі.

1939 – в СРСР почався всесоюзний ("передвоєнний") перепис населення.

1943 – у Вашингтоні завершено будівництво Пентагону, найбільшого у світі адміністративного будинку (тривало 16 місяців і коштувало 83 мільйони доларів).

1943 – за наказом Сталіна всі наклейки "Made in America" на товарах, що поставляються за ленд-лізом, повинні були замінюватися на радянські ярлики.

1945 – війська 1-го Українського фронту оволоділи польським містом Кельце, а також із боями зайняли понад 400 інших населених пунктів.

1951 – суд ФРН виніс вирок у справі Ільзе Кох, дружини коменданта концентраційного табору Бухенвальд, обвинуваченої у знущаннях та вбивствах в'язнів і прозваної за свою жорстокість "Бухенвальдською відьмою". Кох засудили до довічного ув'язнення. У 1967 р. Ільзе Кох наклала на себе руки, повісившись на мотузці, сплетеній із простирадл.

1955 – китайське керівництво ухвалило рішення про розробку і створення власного ядерного арсеналу.

1960 – на IV сесії Верховної Ради СРСР ухвалено закон про нове значне скорочення збройних сил. У попередні чотири роки чисельність ЗС СРСР була скорочена на 2 млн. 140 тис. осіб, тепер армія і флот скорочувалися ще на третину – 1 млн. 200 тис. осіб. Після цього скорочення у лавах радянського війська повинно було залишатися 2 млн. 423 тис. осіб. Верховна Рада СРСР також затвердила звернення до парламентів і урядів усього світу, закликавши їх "відгукнутися на нову мирну ініціативу Радянського Союзу, зробити зі свого боку практичні кроки, спрямовані на скорочення існуючих збройних сил, на позбавлення народів своїх країн тягаря озброєнь, на позбавлення людства від загрози війни і забезпечення миру в усьому світі".

1969 – уперше в історії радянські пілотовані космічні кораблі ("Союз-4" и "Союз-5") провели стикування на орбіті.

1971 – за присутності президента Єгипту Анвара Садата та голови президії Верховної Ради СРСР Миколи Подгорного урочисто відкрита Асуанська гребля на Нілі, побудована за допомогою Радянського Союзу.

1972 – на датський трон Данії зійшла 31-річна Маргрете II.

1973 – В'єтнамська війна: у зв'язку з прогресом на Паризьких мирних переговорах президент США Річард Ніксон оголосив про припинення наступальних дій американців у Північному В'єтнамі.

1973 – прем'єр-міністр Голда Меїр стала першим державним діячем Ізраїлю, що зустрівся з Папою Римським.

1975 – Португалія оголосила про свою згоду надати незалежність Анголі.

1986 – у радянських газетах опубліковано заяву генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова, в якій проголошено "програму поетапної ліквідації до 2000 р. всіх видів ядерних озброєнь".

1990 – міністром внутрішніх справ СРСР призначений Борис Пуго, майбутній путчист.

1990 – видано указ президії Верховної Ради СРСР "Про оголошення надзвичайного стану в Нагірно-Карабахської області та деяких інших районах".

1992 – екс-президент Грузії Звіад Гамсахурдіа повернувся до країни й на чолі збройних загонів рушив на Тбілісі.

1992 – Тім Бернерс-Лі, "батько World Wide Web", випустив веб-браузер – програму, яка дає можливість переглядати ресурси інтернету.

1992 – президія Верховної Ради України затвердила музичну редакцію Державного гімну України, автором якої є Михайло Вербицький ("Ще не вмерла Україна").

1992 – незалежність України визнали Ямайка й Австрія. Україна встановила дипломатичні відносини з Грецією.

1992 – Європейський Союз визнав незалежність Словенії та Хорватії.

1994 – на референдумі в Туркменістані 99,9% населення проголосувало за скасування президентських виборів і продовження терміну повноважень президента Сапармурата Ніязова до 2002 р.

1994 – за нез'ясованих обставинах у ніч на 16 січня в Києві безвісти зник український політик Михайло Бойчишин, голова секретаріату Народного руху України. Бойчишин був одним із засновників Руху у Львові, потім –заступником голови НРУ, найближчим соратником В'ячеслава Чорновола. Пізнього вечора 15 січня 1994 р. Михайло Бойчишин вийшов із приміщення секретаріату НРУ на бульварі Шевченка. Більше ніхто, ніколи й ніде його не бачив. Випадок із Бойчишиним – фінансистом опозиційної партії в рік виборів – був, власне, першим у низці нерозкритих злочинів проти української опозиції за часів незалежності.

1996 – російські війська почали штурм станиці Пєрвомайская, зайнятої чеченськими бойовиками. Загін партизанів-терористів Салмана Радуєва й Хункар-Паші Ісрапілова із групою заручників відходили з міста Кизляр, де вони захопили лікарню з 3700 заручниками. Радуєв зажадав від керівництва Росії вивести війська з території Чечні та Північного Кавказу й повертався до Чечні на автобусах уже з 165 заручниками. На свій бік бойовики хотіли перейти в районі села Первомайське, розташованого за 300 м від кордону. Біля прикордонної річки Аксай колону автобусів із бойовиками та заручниками зупинив попереджувальний вогонь, що вразив машину супроводу дагестанського ДАІ. Федеральна влада не збиралася пропускати Радуєва із заручниками на територію Чечні – передбачалося, що бойовики звільнять людей на кордоні. Бойовики ж мали намір їхати із заручниками далі – до штабу Дудаєва в Новогрозненському. Після обстрілу колона повернулася в Первомайське, де бойовики, прикриваючись заручниками, роззброїли блокпост російської міліції. У результаті число полонених збільшилася на 37 міліціонерів з Новосибірська. 11-14 січня чеченці закріпилися в селі. Переговори зайшли у глухий кут. 15 січня почався штурм – після повідомлення про розстріл старійшин і кількох міліціонерів. Переважна частина бойовиків вирвалася з оточення, скориставшись газовою трубою, прокладеною під річкою Аксай. Бій тривав до 18 січня.

2000 – у Белграді убитий Желько Ражнатович, більш відомий на прізвисько Аркан. Після розпаду Югославії він створив загін сербських бойовиків, на чолі якого брав участь у бойових діях у Хорватії та Боснії. Гаазький міжнародний трибунал вимагав його видачі як військового злочинця, тоді як у Сербії багато хто вважав Аркана національним героєм.

2001 – стала доступною для користувачів перша версія Вікіпедії.

2006 – повернулася на Землю капсула американського космічного апарату "Стардаст", що містила зразки кометної речовини з комети Вільда 2.

2006 – новим президентом Чилі обрана жінка – Мішель Бачелет.

2007 – в Іраку повішені Барзан Ібрагім аль-Тікріті, колишній керівник іракської розвідки та зведений брат Саддама Хусейна, й Авад аль-Бандар, екс-глава Революційного суду.

2009 – екіпаж американського аеробуса А-320 зміг врятувати від загибелі 146 пасажирів, посадивши літак із зупиненими двигунами на воду річки Гудзон посеред Нью-Йорка. Двигуни аеробуса відмовили внаслідок зіткнення зі зграєю гусей на висоті 850 м після зльоту з аеропорту "Ла Гуардія".

Цього дня народилися:

1432 – Афонсо V Африканець, король Португалії в 1438–1481 рр. Відомий завоюваннями на півночі Африки та покровительством мореплавців.

1622 – Мольєр (Жан Батист Поклен), визначний французький письменник, драматург і актор. Один із засновників "Ілюстр театр" (1643), пізніше став його провідним актором. Творчість Мольєра справила значний вплив на подальший розвиток світової драматургії. Найвідоміші його твори – "Тартюф", "Міщанин-шляхтич", "Удаваний хворий", "Дон Жуан", "Мізантроп", "Лікар мимоволі".

1725 – Петро Румянцев-Задунайський російський військовий і державний діяч, граф, генерал-фельдмаршал. Учасник воєн із Туреччиною. Був генерал-губернатором Малоросії; влаштував її "генеральний опис". Помер у с. Ташань Зіньківського повіту Полтавської губернії.

1795 – Олександр Грибоєдов, російський драматург, поет, композитор, дипломат. Відомийяк homo unius libri – письменник однієї книги (римована п'єса "Лихо з розуму").

1850 – Міхай Емінеску (Емінович), румунський поет, класик румунської літератури.

1850 – Софія Ковалевська (уроджена Корвін-Круковська), російська наукова діячка, математик і механік. Перша в Росії жінка-професор. З 1889 р. – член-кореспондент Петербурзької АН.

1871 – Агатангел Кримський, український історик, визначний учений-орієнталіст, письменник, поет і перекладач кримськотатарського походження. Один з організаторів Академії наук України (1918). У 1918 р. став професором Київського університету (до 1941, з перервами). Був незмінним секретарем та головою історико-філологічного відділу УАН (до 1929). У 1921–1929 рр. Кримський очолював Інститут сходознавства в Києві. Автор творів "Історія мусульманства", "Історія арабів і арабської літератури", "Історія Персії та її письменства", "Історія Туреччини та її письменства", "Українська граматика", "Нариси з історії української мови" тощо. Як письменник Кримський відомий поетичними творами на східні теми, що увійшли до збірки поезій "Пальмове гілля", роману "Андрій Лаговський" та ін. У 1930-х роках – усунутий майже з усіх посад, від науково-викладацької роботи в академічних установах України. 20 липня 1941 р. Кримського заарештували за обвинуваченням в антирадянській націоналістичній діяльності, ув'язнено в одній із тюрем НКВС в Кустанаї (Казахстан), де він помер (за іншими даними, закатований) у січні 1942 р.

1872 – Юрій Юр'єв, російський і радянський актор, театральний педагог. Народний артист СРСР (1939), лауреат Сталінської премії 1943 р. Виконавець ролі Тома Гранта у фільмі "Діти капітана Гранта" 1936 р.

1891 – Осип Мандельштам, російський поет-акмеїст, перекладач і літературний критик. Один із найбільших російських поетів XX ст. Помер в ув'язненні в пересильному таборі під Владивостоком у 1938 р.

1902 – Андрій Штогаренко, український композитор і педагог, громадський діяч. Ректор (1954–1968) і професор Київської консерваторії. Голова правління Спілки композиторів України (з 1968 р.) Автор шести симфоній, сюїти "Пам'яті Лесі Українки", поема для струнного оркестру "Душа поета" ("Пам'яті Кобзаря"), "Симфонічних казок", трьох сюїт для струнного оркестру, циклів "Шевченкіана" і "Жіночі портрети" тощо. Народний артист СРСР (1972).

1906 – Арістотель Онассіс, грецький судновласник, мільярдер. Заснував і потім передав у дар державі авіакомпанію "Олімпіакі", що стала основним національним авіаперевізником Греції. Мав тривалий роман з Марією Каллас. У 1968 р. одружився із вдовою президента США Жаклін Кеннеді.

1913 – Олександр Маринеско, радянський військовий моряк-підводник, командир Червонопрапорного підводного човна С-13 Балтійського флоту, капітан 3-го рангу. Герой Радянського Союзу (1990). Уродженець Одеси. Відомий за атакою 30 січня 1945 р. на німецький лайнер "Вільгельм Гутлофф" – у свій день народження і 50-річний ювілей нацистського діяча Гутлоффа. Лайнер не мав позначень як госпітальний корабель. Внаслідок цієї атаки загинули понад 6600 осіб: 918 німецьких матросів та офіцерів 2-ї навчальної дивізії підводних сил, 173 члени екіпажу судна, 373 жінки-військові, 162 поранених вояків, близько 5000 біженців (у т.ч. близько 3000 дітей і 1700 жінок).

1915 – Леонід Молодожанин (псевдо – Лео Мол), канадський скульптор українського походження, живописець. Академік Королівської Канадської академії мистецтв. З 1936 р. Молодожанин став учнем Матвія Манізера у Ленінградській академії мистецтв, згодом студіював мистецтво в Берлінській і Голландській (Гаага) академіях. У Канаді – з 1948 р. Зодчий пам'ятників Тарасові Шевченку у Вашингтоні (1964) та в Буенос-Айресі (1971. Також серед творів Молодожанина – бюсти президенту США Дуайту Ейзенхауеру, римським папам Павлові VI, Іванові XXIII та Івану Павлу II, кардидалам Сліпому й Тіссерану, королеві Великої Британії Єлизаветі ІІ тощо. У Вінніпезі в 1992 р. в Ассінібойнському парку відкрито "Сад скульптур Лео Мола" (300 творів). У 2000 р. скульптура "Лісоруби" Лео Мола з'явилася на канадській поштовій марці. Нагороджений найвищою державною нагородою Канади — Орденом Канади (1989).

1917 – Євген Лебедєв, радянський і російський актор театру й кіно. Знімався у фільмах "Весілля в Малинівці" (Ничипір), "Два капітани" (Ромашов), "Ескадрон гусар летючих" (Кутузов) та ін. Народний артист СРСР (1968), лауреат Сталінської премії (1950), Державної премії СРСР (1968), Ленінської премії СРСР (1986); Герой соцраці (1987).

1918 – Гамаль Абдель Насер, єгипетський державний і політичний діяч, другий президент Єгипту. у 1954–1956 рр. (з невеликими перервами) – прем'єр-міністр, одночасно виконував обов'язки президента. З 1956 р. до смерті в 1970 р. – президент Єгипту, з 1 лютого 1958 р. – президент Об'єднаної Арабської Республіки (Єгипет і Сирія). Націоналізував компанію "Суецький канал", що призвело до війни з Великою Британією, Францією й Ізраїлем. Програв Ізраїлю "шестиденну війну". За час правління Насера Єгипет поступово перетворювався на соціалістичну країну, в якій державний сектор становив понад 80 відсотків економіки. Перехід до соціалізму стався в ході земельної реформи кінця 1950-х років і націоналізації промисловості, а також фінансових установ на початку 1960-х. Герой Радянського Союзу (1964).

1920 – Іван Туркенич, командир підпільної комсомольської організації "Молода гвардія" у місті Краснодон. У травні-липні 1942 р. перебував на фронті. В одному з боїв на Середньому Дону потрапив у полон, але втік і повернувся до окупованого Краснодона. Після розкриття "Молодої гвардії" Туркеничу вдалося уникнути арешту й перейти лінію фронту. У 1944 р. загинув під час боїв за польське містечко Глогув у чині капітана і як член Компартії. Герой Радянського Союзу (представлений у серпні 1944 р., удостоєний у 1990 р.).

1923 – Євген Весник, радянський актор театру й кіно, театральний режисер. Знімався у фільмах "Трембіта", "Угрюм-ріка", "Дивак із 5-го "б", "Пригоди Електроніка" та ін. Народний артист СРСР (1989).

1923 – Лі Денхуей, китайський тайванський політик. Президент Республіки Китай (Тайвань) і голова партії "Гоміньдан" у 1988–2000 рр. Після закінчення президентства Лі продовжує бути духовним лідером партії та активістом руху за незалежність Тайваню і його світове дипломатичне визнання.

1924 – Володимир Семичасний, радянський партійний і державний діяч, генерал-полковник українського походження. Був першим секретарем Сталінського (нині Донецького) обкому комсомолу, згодом – секретар, перший секретар ЦК ЛКСМ України. У 1958–1959 рр. – перший секретар ЦК ВЛКСМ. У 1961–1967 рр. – голова КДБ при Раді міністрів СРСР. У 1967–1981 рр. – заступник голови Ради міністрів УРСР.

1929 – Мартін Лютер Кінг, американський священнослужитель, громадський діяч, визначний лідер боротьби за громадянські права негрів. Лідер ненасильницького опору расизмові й сегрегації. Лауреат Нобелівської премії миру 1964 р. Убитий внаслідок замаху в 1968 р.

1945 – Максим Дунаєвський, радянський і російський композитор. Автор музики до фільмів і мюзиклів "Д'Артаньян і три мушкетери", "Карнавал", "Зелений фургон", "Мері Поппінс, до побачення!", "У пошуках капітана Гранта" та ін. Народний артист Росії (2006).

1957 – Світлана Сорокіна, російська журналістка, телеведуча.

1966 – Єгор Кончаловський (Георгій Михалков), російський режисер, актор, сценарист і продюсер. Зняв фільми "«Антикілер", "Втеча", "Консерви" та ін.