Голова Федерації футболу Закарпаття: "Україні потрібні зміни!"

Минулого тижня голова ФФЗ Михайло Ланьо провів багато зустрічей із жителями Перечинського, Міжгірського, Свалявського, Воловецького та В.Березнянського районів. Після напруженого робочого тижня він заявив: «Мої краяни заслуговують на значно краще життя».

– Михайле Івановичу, як голова Федерації футболу області та депутат обласної ради Ви – людина публічна. Багато спілкуєтеся з мешканцями нашого краю. Який висновок Ви зробили для себе після зустрічей з нашими людьми?

– Перше і основне – у країні потрібні зміни. Держава повинна побачити проблеми простого народу і спрямувати всі зусилля для їх вирішення. Наша країна вже 21 рік є незалежною. Увесь цей час ми живемо й працюємо в постійних потрясіннях. Керівництвом держави в період становлення було допущено багато помилок, які негативно вплинули як на розвиток усіх галузей народного господарства (економіки зокрема), так і іміджу країни. Не можна постійно випробовувати терпіння народу. Завжди є межа терпінню. За ним знаходиться хаос і безлад, що в свою чергу викликає падіння ВВП та зубожіння народу. Тільки спокій забезпечить зростання добробуту населення. Завжди потрібно пам’ятати, що будь-яка війна, навіть найменша, не обходиться без жертв. А жертви – це біль, сльози, занепад. Тож саме спокій у країні забезпечить наш поступ уперед. Іншого шляху для України, на мою думку, нема.

– Михайле Івановичу, Ви, людина безпартійна, прийняли рішення балотуватися до Верховної Ради. Чи готові сьогодні протистояти кандидатам, яких підтримують потужні партії, які мають фінансову підтримку?

– Люди розберуться самі. У нас розумний народ. На Україні два десятки років звикли багато й голосно обіцяти, але обіцянки не виконувати. Слово та відповідальність за сказане втратило вагу, а деколи взагалі перетворилося в пустий звук. Я не боюся конкуренції. Все пізнається у порівнянні. Мені не соромно дивитися людям у вічі за свою роботу. Я і мої друзі намагаємося робити людям добро. Вони відповідають взаємністю. А стосовно партій, то всі були при владі. Хай відзвітуються, що зробили для народу, коли їх партії були при владі, а їх представники – депутатами Верховної Ради, коли вони ховалися за партійною і депутатською бронею, боячись простого спілкування з народом. Вперше за багато років партія, яка знаходиться при владі, намагається приймати сучасні закони, будує дороги, аеропорти, залізниці, спортивні об’єкти, заводи, мости, лікарні, школи, дитячі садочки. Звичайно, вони припускаються помилок, але рухаються вперед. Не забуваймо, що у світі криза, і навіть при ній нам вдалося провести ЧЄ-2012. Я хоч і безпартійний, але симпатизую Партії Регіонів, бо вона працює, хоч дуже багато є таких, які намагаються цього не бачити.

– Ви йдете у велику політику. Чи готові змиритися з брудом, яким поливають своїх опонентів інші кандидати до Верховної Ради?

– Руйнувати – не будувати. Розповідати, як треба зробити і безпосередньо зробити – дві великі різниці. Зверніть увагу, хто найбільше вигадує нісенітниць? Той, хто бачить у чужому оці маленьку скалку, той, хто неправдою світ пройде… А далі що? Я не воюю з конкурентами. Я і моя команда працює на творення, а не руйнування. Ми не маємо часу пояснювати, що не винні у тих чи інших гріхах. Час завжди все розставляє по своїх місцях.

– Ви балотуєтеся по регіону області, який є дуже специфічним. Це в основному гірські райони Закарпаття. Що потребує населення цих районів у першу чергу?

– Населення гірських регіонів області потребує допомоги, але ні в якому разі не подачок. Тут є багато проблем. Я вважаю основним завданням забезпечити людей роботою. Тут, у першу чергу, повинен розвиватися туризм. Підприємства цієї галузі мають отримати «податкові канікули» на певний період часу. Також потрібні інвестиції. Не важливо, звідки вони будуть: із України чи з-за її меж. Необхідно будувати дороги. Хороший стан доріг, нові сучасні лижні центри й будинки відпочинку, зелений туризм зроблять наш край більш привабливим для туристичного бізнесу.

– Михайле Івановичу, багато проблем існує і в наданні освітянських послуг. У цих районах недостатньо фахівців високого рівня, що у підсумку відчувають випускники середніх загальноосвітніх шкіл. Не краща ситуація і в закладах медицини.

– Я спілкуюся із педагогами гірських районів області. У більшості випадків – це фахівці своєї справи. Інша справа, що молодь не задовольняють умови проживання та рівень оплати. Тут повинні відбутися суттєві зміни: вчитель повинен займатися своєю справою і бути поважною людиною, а не думати про додаткові заробітки. Діти мають отримувати якісні знання. Такі ж проблеми існують і в медицині. Людське життя безцінне, і це має стати основною турботою в країні, яка хоче називати себе цивілізованою.

– У Вашій Програмі велику роль відведено соціальному захисту. Що для Вас найголовніше у цій справі?

– Ми повинні найбільше дбати про дітей і людей старшого віку. Діти ще не можуть себе захистити, а більшість пенсіонерів уже не можуть це зробити. Хіба пенсія сьогодні відповідає прожитковому рівню? І це при тому, що її за останній час кілька разів підвищували. Люди сумлінно працювали все своє життя, а зараз отримують мізер, за який можна тільки існувати. Із цим не можна миритися. Не може бути великої різниці у розмірах пенсії різних категорій пенсіонерів. Ми повинні навчитися любити свою країну, але країна також повинна навчитися поважати своїх синів і дочок.

– Михайле Івановичу. Наш край багатонаціональний. Тут проживає понад сто національностей. Мало не в кожному селі є по кілька релігійних конфесій. Але у нашому регіоні переважає мудрість людей, тож тут є спокій. Чого не можна робити, враховуючи специфіку нашого краю?

– По-перше, не шукати тих, хто з’їв чийсь хліб. Не шукати ворога за релігійними чи національними ознаками. Ми тут разом проживаємо сотні років і живемо в злагоді, бо цінуємо сусіда за розум і порядність, а не за вміння сваритися, чия нація чи релігія є кращою. Саме тому ми зберегли культуру, мову й добросусідські відносини.

– А зараз дозвольте торкнутися теми спорту й футболу безпосередньо. Що нас очікує в найближчий час?

– Футбол на Закарпатті значно більше, ніж гра. Ним захоплюються сотні тисяч краян. У нас планка піднята на високий рівень. Ми досягали значних успіхів за Чехословаччини, Угорщини, Радянського Союзу. Не відступаємо від цього і в незалежній Україні. Уп’яте головна команда області виборола право грати в еліті кращих команд України. Наша команда на рівних змагається з грандами європейського футболу: «Шахтарем», «Динамо», «Дніпром», «Металістом». Дитячі команди Ужгорода та Мукачева виступають у вищій та першій лізі ДЮФЛ України, а ветерани ставали переможцями та призерами першості України. «Берегвідейк» завоював кубок України серед аматорів. У чемпіонаті області матчі збирають тисячі вболівальників. Стадіони стають місцем відпочинку для краян. Хіба це не показник? Ми повинні берегти й примножувати традиції закарпатського футболу.

– Програма «Спортивний майданчик» продовжує діяти?

– Це спільна програма Федерації футболу області й влади. Наші починання підтримав і примножив голова ОДА Олександр Ледида, і на сьогоднішній день, починаючи з 2010 року, відкрито 43 майданчики зі штучним покриттям. До кінця цього року запрацюють ще 18. Такої кількості не має жодна область України. Усе це робиться для наших людей, бо спорт сьогодні є невід’ємною частиною нашого життя. Заняття спортом дозволяють нам дбати про своє здоров’я, а здоров’я – найдорожче, що у нас є.

– Михайле Івановичу, спасибі Вам за щирі й відверті відповіді, за турботу про людей. Сьогодні на ці речі у суспільстві справді існує дефіцит. І все ж життя завжди все розставляє на свої місця. Не може бути по-іншому, бо так створено світ.

– Спасибі Вам за те, що Ви говорите людям, бо навколо й справді багато неправди, обіцянок, обману. Дуже складно зберегти щирість і порядність, але я вірю в наших людей. Перемогти можемо тільки разом. В іншому випадку це буде боротьба з вітряками, яка нікому користі не принесе.

Розмову вів Степан СЕЛМЕНСЬКИЙ, "Спрот Тайм"