Головний податківець Ужгорода була на "гарячій лінії"

“Гаряча лінія” з проблем оподаткування справді була гарячою. Ужгородці активно телефонували, цікавлячись як загальними й, мовити б, теоретичними питаннями, так і шукаючи поради у вирішенні своїх конкретних ситуацій. Начальник ДПІ в м. Ужгороді Марія Бадида дала вичерпні відповіді всім.

• Першою зателефонувала ужгородка, котра не відрекомендувалася. Вона спитала, як податківці справляються із виконанням бюджету в умовах фінансової кризи?

- За підсумками 7 місяців зведений бюджет ми виконали на 100% і мали непогане зростання порівняно з показниками минулого року. Місцевий бюджет, затверджений Мінфіном, теж витягнули, проте той, що приймали на сесії міської ради, - ні: не вистачило 7%. Тобто виконання становить 93%. Ми взяли на себе трохи завищені зобов’язання.

Редакції “Ужгорода” Марія Петрівна додатково пояснила: “Зростання місцевого бюджету до мінфінівських планових показників сесія міськради затвердила на рівні 10% зі скидкою на кризу, хоча раніше воно становило 30-40%. Але, на жаль, і це виконати не вдалося. Тих 7%, яких ми недобираємо, - це приблизно 6 млн. грн. Зрозуміло, що така ситуація негативно впливає на видаткову частину міста, тому є проблеми із затримкою зарплат - наразі у межах одного місяця. Але якщо до кінця року збережеться подібна тенденція, то захищені статті (зарплату, енергоносії, харчування та медикаменти) ми ще зможемо фінансувати, проте майже не залишиться коштів на міське господарство, і це найстрашніше. Думаю, жителі міста бачать, що наразі проводяться досить великі роботи з благоустрою парків, скверів, внутріквартальних територій, ремонту магістральних шляхів. Якщо грошей не буде, то, звісно, їх зведуть до мінімуму. Але, сподіваємося, період відпусток скоро закінчиться, і наші підприємці активізуються. Адже багато з них пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю, зокрема ті, що працюють із давальницькою сировиною, а Європа у другій половині липня-серпні відпочиває. Тож, маємо надію, з вересня справи щодо наповнення муніципального бюджету таки підуть краще.

Проаналізувавши виконання в розрізі надходжень до місцевої казни по основному бюджетоутворюючому податку - податку з доходу фізичних осіб, - ми бачимо, що маємо втрати і по серйозних галузях, наприклад, на підприємствах, котрі відносяться до “Укрзалізниці”. Там спад по нарахуванню оплати праці становить 30 відсотків, і аналогічно зменшилися відрахування в бюджет. Перелік, звісно, можна б продовжити. Є проблеми і з заборгованістю по зарплаті.

Що залежить від нас та від органів місцевої влади, ми робимо все можливе, аби утримати ситуацію під контролем, незважаючи на фінансову кризу. Проте, чесно кажучи, нам ще не варто жалітися: переживаємо цей період трохи легше, ніж деякі інші міста України, бо в Ужгороді нема великої промисловості, і відповідно, критичного спаду виробництва. Виходимо за рахунок малого й середнього бізнесу, хоча і на нього криза вплинула негативно.

Серед інших джерел наповнення місцевого бюджету проблемною є плата за торгові патенти. Ключова роль тут за забороною грального бізнесу. З нього ми в бюджеті заклали 8 млн. грн. надходжень, а вони зараз відпали, до того ж півтора мільйона гривень ще треба повернути за торгового патента, уже сплачені в І кварталі. Зараз нам треба думати, якими джерелами перекрити втрати. Якби цей вид діяльності не був призупинений, ми б не мали проблем із наповненням бюджету. Якраз ту суму, якої нині не вистачає, спокійно перекрили б. До того ж цей бізнес переважно знаходився в орендованих приміщеннях, власники яких, здаючи нерухоме майно, відповідно теж сплачували податки, а тепер від них надходжень нема. Тобто це взаємопов’язані речі, одне тягне за собою інше. Все-таки протягом бюджетного року не варто вносити якісь кардинальні зміни щодо видів податків або видів діяльності”.

• Приватний підприємець Шимко цікавився, коли буде введено податок на нерухомість і як Марія Петрівна ставиться до нового Податкового кодексу?

- Щодо першого мені відповісти важко. Питання про податок на нерухомість порушується вже дуже багато років. На сайті ДПА України навіть надрукований його проект, із ним усі бажаючі можуть ознайомитися. Але чи буде він прийнятий і введений у 2010-му - не знаю. Цей податок нескладний в адмініструванні. При його запровадженні проблемою може стати хіба те, що в нас немає єдиного реєстру нерухомості. Він ведеться тільки 3-4 останні роки, а все, що придбано чи побудовано до цього часу, потрібно внести в реєстр, зробити його вартісну оцінку. Проте якщо податок на нерухомість таки стане реальністю, це, безумовно, за бажання можна буде зробити швидко.

Що стосується нового проекту Податкового кодексу, то як фахівець скажу: не бачу в ньому нічого нового. Фактично це великий талмуд, у якому зібрані всі законодавчі акти, що стосуються тих чи інших податків та зборів. Проте якщо врахувати, що вони в нас можуть мінятися дуже часто, як це бачимо зараз, наприклад, щодо ПДВ, то він не буде мати великої ваги.

• Приватний підприємець Світлана Василівна поки що здає звітність на паперових носіях, але подумовує переходити на електронні. Запитувала, чи виправдовує себе така форма подачі звітності?

- Безперечно, виправдовується, і на неї треба переходити якомога швидше. Рано чи пізно все одно буде прийнято закон, згідно з яким звітність прийматимуть тільки на електронних носіях. Хоча наразі паралельно приймаємо і на паперових. А виправдовує себе електронна форма тому, що якщо ви є платником ПДВ, то зможете легше вирішувати питання щодо податкових кредитів і податкових зобов’язань. Ті, хто подає звітність на електронних носіях із додатком 5, без усяких перевірок, дзвінків і зайвих викликів можуть підтвердити на підставі поданої звітності інформацію про всіх контрагентів. Тому це позитив.

• Ужгородець Ярослав дивується: міністр внутрішніх справ Луценко продовжив термін проходження техогляду автомобілів до кінця року, а тим часом податківці заявляють, ніби разом із органами ДАІ перевірятимуть водіїв і тих, хто не сплатив податок із власників транспортних засобів, штрафуватимуть. У чому тут справа?

- Так, техогляд продовжено до кінця року, як і обіцяв міністр, але податок із власників транспортних засобів не має до цього ніякого стосунку. Його автомобілісти зобов’язані платити щороку до 1 липня, а техогляд проходять раз на 2 роки. Просто при його проходженні обов’язково слід пред’явити квитанцію про сплату цього податку, і наші громадяни у своїй свідомості тісно пов’язали їх між собою. Це один із примусів, щоб забезпечити сплату. Ви як ужгородець їздите по наших дорогах і бачите, скільки робіт там зараз проводиться, а одне з основних джерел для цього - податок із власників транспортних засобів. Тому ми й докладаємо зусиль щодо активізації сплати, не чекаючи 29 грудня. Тим, хто вчасно не сплатив цей податок, буде нараховуватися пеня. Вона невелика - 0,03%, - проте сам факт неприємний.

- У мене ще одне запитання. Я офіційно працюю на двох роботах і, крім того, є приватним підприємцем, котрий сплачує єдиний податок. Чи повинен я як ПП платити додаткові внески до Пенсійного фонду по підвищених ставках, як це передбачено недавніми законодавчими змінами?

- Не повинні, якщо дійсно офіційно працюєте і можете підтвердити це документально. Проте податкова служба не займається адмініструванням нарахувань до ПФ, це компетенція самого Пенсійного фонду, тому краще звернутися за консультацією безпосередньо туди.

• Приватний підприємець Дичка поцікавився, чи мінятимуться ставки єдиного податку?

- Цього року вони однозначно мінятися вже не можуть. Як правило, у грудні на сесії міської ради ми приймаємо ставки на наступний рік, і я намагатимуся зробити все можливе, щоб вони не зростали. Треба враховувати ситуацію, яку маємо в країні. Принаймні як голова бюджетної комісії і депутат міськради всіляко відстоюватиму цю точку зору.

• Приватний підприємець Оксана. Наскільки виправданими є зміни щодо ПДВ?

- Враховуючи, що до адміністрування цього виду податку давно не вносилися зміни, платники почали використовувати стільки різних “сірих” схем, що майже в кожного третього не виникало ніяких податкових зобов’язань, тільки податковий кредит. Що це означає? Наприклад, я займаюся певною діяльністю, і в мене за місяць обсяг надходжень від проданого товару чи наданих послуг становив 100 тис. грн. Із них 20 тис. мала б сплатити як ПДВ, та я вирішую: не буду платити, а закуплю собі матеріалів на 100 тис. і покажу податковий кредит. Зобов’язання мінус кредит - до сплати нуль. Таким чином почав втрачати сенс цей вид податку, надходження від нього стали мізерними. За останні місяці, і платники про це знають, бо ми інформували їх через 21 канал та пресу, Кабмін прийняв ряд постанов і розпоряджень щодо адміністрування ПДВ. Перше й основне: забороняється включати до податкового зобов’язання і податкового кредиту накладні, виписані більш ніж 2 місяці тому. Тобто якщо суб’єкт підприємницької діяльності у серпні здає нам декларацію за липень, то накладні ми можемо прийняти тільки за липень і червень. А раніше платники включали податкові накладні аж до 3-річної давності. Якщо в декларації 2009 року він показував липень 2006-го, то скажіть, будь ласка, як це проконтролювати? Неможливо. Звісно, платникам нововведення не сподобалося, вони його сприйняли болісно, але це дійсно було необхідністю.

На основі цих нововведень податковим органам дано вказівку здійснювати контроль і проводити камеральні документальні перевірки й виключати старі накладні як із податкових зобов’язань, так і з кредиту.

Крім того, більш-менш запрацював програмний продукт щодо відстеження розрахунків податкових зобов’язань та податкового кредиту між контрагентами на теренах усієї України. Що це означає? Якщо суб’єкт підприємництва, зареєстрований в Ужгороді, реалізував продукцію якійсь донецькій фірмі, то, безумовно, у нього виникає податкове зобов’язання тут, а там ця фірма повинна показати податковий кредит. Або ж навпаки: наш суб’єкт закупив сировину там. Тоді Донецьк повинен включити це в податкове зобов’язання, а в нас має бути податковий кредит. На рівні держави сформована єдина база даних, усі суб’єкти пред’являють декларації, додаток 5 і чітко показують накладні по податкових зобов’язаннях та кредитах - з датою, номером, номером платника ПДВ, загальною сумою і сумою ПДВ тощо. Це все комп’ютер на центральному рівні аналізує, тож якщо десь щось не сходиться (в Ужгороді зобов’язання показали, а в Донецьку кредит - ні), несумлінні платники потрапляють у так звану податкову яму, і ми з ними додатково працюємо. Коли десь півроку тому така схема вперше почала діяти - це було щось страшне: кожен другий суб’єкт мав проблеми. За останній місяць у нас залишилося всього 6 платників, які в декларації показали накладні, виписані понад 2 місяці тому. Це вже добре. Спершу було багато дзвінків, нарікань, але зрештою лю-ди зрозуміли, що в цьому нема нічого страшного: має вестися нормальний облік і супровід товарних ціннос-тей по території країни.

• Ужго-родець Олександр. Чи може платник ринкового збору відпускати за чеком товар більш ніж на 10 тисяч гривень?

- Наскільки я розумію, платник ринкового збору - це приватний підприємець на єдиному податку. Відповідно до законодавства, що стосується обігу готівкових коштів і розрахунків готівкою за товари й надані послуги, суб’єкт підприємництва, що знаходиться на ЄП, не має права за чеком відпускати готівку на понад 10 тис. грн., незалежно від того, де він торгує. Якщо по перерахунку - то будь ласка. Відповідальність за порушення несе продавець. Якщо ви випишете комусь чек на понад 10 тис. грн., а той додасть його до своїх документів, після чого перевіряючі знайдуть у нього ваш чек, ми прийдемо до вас і застосуємо санкції у 5-кратному розмірі.

- А як вести облік, якщо в мене 2 види діяльності - здійснення роздрібної й оптової торгівлі?

- Суб’єкт підприємницької діяльності має право звернутися до податкового органу за місцем перебування на обліку й вибрати собі декілька видів діяльності. При цьому він буде вести єдиний облік, де показуватиме обсяг діяльності до 500 тис. грн. на рік - скажімо, роздрібну й оптову торгівлю разом, а платитиме за максимальною ставкою. Так передбачено законодавством.

- Можна третє запитання? Як ви дивитеся на те, що один підприємець платить ринковий збір, а інший, торгуючи поряд, - ні? (Йдеться про ринок на вул. Краснодонців).

- Якщо торгують громадяни, котрі не зареєстровані або ж зареєстровані, проте не платять ринковий збір, за це несе відповідальність юридична особа, тобто керівник ринку, на якому вони працюють. При перевірці санкції застосовуватимуть саме до нього.

Що стосується ринку на вул. Краснодонців, то він, на жаль, належить до Ужгородського району, але рейди там ми все одно робимо. Якщо ви знаєте випадки, коли хтось реалізує товари, не сплачуючи ринковий збір, телефонуйте, навіть анонімно, у приймальню податкової інспекції (61-42-30), обов’язково реагуватимемо і будемо вам вдячні.

• Ужгородка Олеся. На сесії міськради ви приймали рішення на період кризи удвічі зменшити ставки оренди комунального майна. Наскільки це допомогло бізнесу виживати в період кризи?

- Приймали, та, на превеликий жаль, ні зниження ставки оренди, ні пролонгація виплати при здійсненні викупу комунального майна не дуже допомогли. На останньому виконкомі начальник фін-управління Тетяна Метеньканич та директор департаменту міського господарства Віктор Мартин якраз до-повідали, що ми запланували собі в бюджеті фонду розвитку 15 млн. грн., а залучили наразі всього 6 млн. Є багато об’єктів, які нікому купувати. Це пов’язано з відсутністю нормального кредитування - банки пропонують надто високі відсотки, та й що буде з курсом гривні щодо долара й євро - невідомо.