ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

На Закарпатті із засмічених річок почали зникати "червонокнижні" риби

    20 вересня 2020 неділя

    В Закарпатті відбулась Міжнародна конференція з питань відтворення лососевих видів риб басейну річки Тиса.


    Міжнародна конференція з питань відтворення лососевих видів риб басейну річки Тиса в Закарпатті за участі голови Держкомітету рибгоспу України Оксана Черкун, начальника ГДУ "Закарпатдержриб­охорона" Анатолія Сорокіна, завідувача сектора іхтіології та контролю "Закарпатдержрибохорони" Ігора Великопольського, начальника відділу Держуправління навколишнього природного середовища в Закарпатській області Анатолія Поляновського, професорів Пряшівського університету Йозефа Коща і Йозефа Перека, начальника відділу комплексного використання водних ресурсів облводгоспу Едуарда Осійського відбулася в Ужгороді.

    Річкова мережа Закарпаття є природним середовищем існування цілого комплексу цінних і рідкісних видів риб, які опинилися під загрозою зникнення й занесені до Червоної книги України. Насамперед це стосується зникаючих лососевих риб (дунайський лосось, харіус, струмкова форель). Технологія їх відтворення дещо подібна до прийнятої у форелівництві, проте є низка відмінностей, які вимагають уваги та напрацювань.

    Як наголосили гості з Пряшева, дунайський лосось — риба-хижак, одна особина з’їдає за добу кілограм дрібної риби, тож це слід враховувати у процесі її відтворення. Після відтворення дунайського лосося у Словаччині нині дозволений його любительський вилов.

    На думку фахівців, реконструкції та забезпечення необхідною матеріально-технічною базою для виконання запланованих робіт із відновлення зникаючих видів риби потребують форелеве господарство при Національному Карпатському біосферному заповіднику, форелеве господарство при заповіднику "Синевир", форелеве господарство при Ужанському природному заповіднику, господарство "Шипот" при ВАТ "Закарпатський рибокомбінат".

    Проблема зникнення лососевих криється, зокрема, в тотальній засміченості закарпатських річок. У регіоні 10 тис. річок, із них 95 % малі, куди населення масово скидає побутові відходи. Від нас сміття тече в Угорщину, за що ми потім сплачуємо штрафи. Торік із загального об’єму 46 млн. кубометрів стічних вод кожен четвертий куб був недоочищеним. Ужгород щодоби викидає 80 тисяч кубометрів стічних вод, натомість потужність очисних споруд розрахована лише на 50 тис. кубометрів. Ракошино затопило через те, що сільська рада не спромоглася завчасно розчистити канал.

    Якщо терміново не збудувати заводи з переробки ТПВ, не налагодити роботу очисних споруд на Міжгірщині, Рахівщині, Воловеччині, то під загрозою зникнення опиниться все біорізноманіття цих регіонів. Слід негайно припинити самовільне встановлення міні-ГЕС та забір гравію на річках, що є нищівним для екосистеми загалом та рідкісних видів риби, зокрема.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: -1

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору