На Закарпатті всі потерпілі від липневого паводка забезпечені новим житлом

Усі 27 закарпатських сімей, які потерпіли від липневого катастрофічного паводка, отримали ключі від нових комфортабельних осель.

З огляду на хронічне недофінансування робіт з боку держави обласне керівництво вийшло зі становища, закріпивши за кожною потерпілою сім'єю район чи місто обласного значення. Так завдяки державним коштам і зусиллям місцевих влад замість зруйнованих стихією будинків виросли сучасні красені-котеджі. До кінця листопада 2008 р. було завершено і капітальний ремонт 73 будинків, віднесених до другої категорії, та поточний ремонт 1359 осель /третя категорія/.

Власне, на "житловому" напрямі Закарпаття виглядає чи не найкраще серед шести потерпілих від паводка областей. На інших напрямах позначилося згадане недофінансування. Скажімо, із 81 млн. грн., передбачених на відбудову об'єктів комунальної власності, профінансовано 17,3 мільйона /21,3 відсотка/, що суттєво уповільнило темпи відновлення підпірних стінок і містків, доріг місцевого значення. Залишаються непрофінансованими видатки на проведення медичних, санітарних та протиепідемічних /профілактичних/ заходів, а також часткове відшкодування сільськогосподарським підприємствам фактичних втрат продукції рослинництва, передбачене постановою уряду від 2 серпня 2008 р. /зі змінами/.

Чи взяти автодороги... Стихією в області було зруйновано та пошкоджено понад 204 км шляхів, близько 140 км вже відновлено. Зі зруйнованих та пошкоджених 190 мостів та містків /усіх форм власності/ повністю відновлено 110 /майже 58%/. Із 139,5 млн. грн., передбачених службі автодору на повне відновлення доріг та мостів, торік фактично виділено тільки близько 30 млн. грн. /п'ята частина/.

Обсяг виконаних ДП "Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів у Закарпатській області" становить 60,5 млн. гривень, хоча Програмою комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса у Закарпатській області на 2002-2015 роки торік передбачалися значно вищі показники. Але згадане підприємство тут ні до чого: далося взнаки все те ж недофінансування... Дефіцит фінансового забезпечення згаданої Комплексної програми за минулі роки становить 100 млн. гривень. Тільки у 2006 р. роботи були профінансовані стовідсотково, а вже у наступному році надійшло на 26 млн. гривень менше, ніж планувалося. Якби не такі щорічні "урізання", то й збитки від липневого /2008 р./ паводка були б значно меншими.

Наприклад, стихія 1998 року завдала Закарпаттю шкоду на 800 млн. гривень, а липневий паводок 2008-го - на 163,7 млн. грн. Завдяки вже виконаним роботам і здійсненим протипаводковим заходам вдалося запобігти багатьом руйнуванням і пошкодженням інфраструктури та майна. Приміром, під час березневого паводка 2001 року потерпіла низка населених пунктів Тячівського, Хустського й Берегівського районів. Завдяки проведеним після цього захисним роботам ці ж населені пункти спокійно витримали натиск минулорічної стихії. Отже, чим більше ми робимо щодо протипаводкового захисту, тим упевненіше почуваємося перед руйнівною силою великої води.

Не слід забувати, що паводки на Закарпатті - не рідкість. Тільки за останнє десятиліття в нашому краї сталося три катастрофічні повені /1998, 2001 і 2008 роки/. Отож легковажити, заощаджуючи на протипаводкових і протизсувних заходах, не можна. Як мовиться, скупий платить двічі... Тим часом загостроється проблема зсувів: у зоні зсувних процесів нашої області знаходяться понад 1500 осель. Рано чи пізно ці питання доведеться якось вирішувати.

З огляду на все це Закарпатська обласна рада звернулася до Кабінету Міністрів України з клопотанням про виділення коштів із державного бюджету для завершення робіт із ліквідації надзвичайної ситуації, зокрема відновлення функціонування життєво важливих об'єктів та комунікацій області. Разом з тим потерпілим від стихії не слід розраховувати тільки на державу. У всьому світі в таких випадках виручають страхові компанії. Але для цього газдам треба офіційно реєструвати своє житло в бюро технічної інвентаризації, а потім - страхувати. Страхові компанії не повинні відмовлятися від страхування нерухомості у зонах ризику - на територіях ймовірних паводків і зсувів. Бо ж таке вже наше Закарпаття: де гори, там - ризик...
Укрінформ