ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

На Закарпатті є можливість наблизити рівень туризму до європейського

    25 жовтня 2020 неділя

    У грудні минулого року в Ужгороді відбулася презентація спільного закарпатсько-угорського проекту в рамках програми ЄІСП ТКС Угорщтна-Словаччина –Румунія-Україна 2007-2013 "Управління транскордонними дестинаціями в Закарпатській області та Саболч-Сатмар-Березькому регіоні Угорщини" HUSKROUA/0901/048.


    Проект впроваджується Центром українсько-угорського регіонального розвитку за фінансової підтримки ЄС. За дещо незрозумілою для пересічного мешканця назвою стоїть цілком реальна та корисна мета — створити у прикордонних регіонах України та Угорщини конкурентоспроможну та самодостатню туристичну територію. Щоб туристи не просто хаотично проїздом відвідували Закарпаття, а могли легко зорієнтуватись у перевагах нашої області, як рекреаційного, туристичного краю.



    Туризм на Закарпатті теоретично має давати непогані прибутки: природні ресурси є, географічне розташування — сприятливе, за досвідом ефективного менеджменту у цій галузі їхати далеко не треба. Проте навіть з такими даними область відстає у спробах підняти туризм на належний рівень, передусім через відсутність грамотного управління.
    Модернізувати галузь пропонує громадськість, зокрема фахівці Центру українсько-угорського регіонального розвитку (громадську організацію засновано 2004 року). Детальніше про ідеї, які знайшли підтримку у ЄС, розповідає Йосип Торпої, директор Центру:
     Ефективний розвиток туризму полягає у співпраці усіх суб’єктів туристичної сфери, створенні ефективної системи управління. І досвід такого підходу у світі чималий: понад 500 подібних проектів. Першими у впровадженні цієї системи стали країни Північної Америки, Канада та США. У Європі десятиріччями застосовують таке управління туризмом. До прикладу, на базі туристично-інформаційного центру у громадську організацію об’єднуються основні суб’єкти по туризму, приватні підприємці, товариства, екскурсоводи, громади, села, де активний сільський туризм, різні спілки тощо. Плануємо запустити подібний механізм і у нас.
     Кілька років тому ваша організація вже розпочала створювати мережу турінфоцентрів на Закарпатті.
     Так, це були перші туристичні проекти Центру українсько-угорського регіонального розвитку: у 2006 році відкрився Берегівський турінфоцентр, у 2009—Ужгородський. Рік тому запрацював філіал турінфоцентру у селі Яноші. Фактично ми створили мережу інфоцентрів Закарпаття і працюємо у сфері туризму як неприбуткова організація. Новий крок у розвитку туристичної галузі Закарпаття -- це спільний з угорцями проект по управлінню туризмом на прикордонних територіях.
    Проте проблема у тому, що наші люди, які працюють у тризмі, не розуміють, що є потреби об’єднуватися, збирати членські внески на спільні програми. Зокрема на спільний маркетинг, завдяки чому туристичний бізнес стає ефективнішим.
    У наших партнерів у Ніредьзагі вже роками працює таке об’єднання, куди входять близько 45 організацій. Серед них—відомі закарпатцям Аквапарк, Зоопарк, релігійні громади (місто Маріаповч—найвідоміше у Карпатському регіоні місце паломництва греко-католиків), Асоціація по сільському туризму. У рамках проекту ми запланували на двох пілотних територіях на базі Ужгородського та Берегівського турінфоцентрів створити таку співпрацю.
    Щоправда, в Угорщині крім розуміння такої системи суб’єктами туризму, є й підтримка угорського уряду, у першу чергу --фінансова. У нас такий варіант не піде, бо не сподіваємося на державне фінансування.
    В України існують певні відрахування від туризму. Доходи із туристичного збору, запровадженого з 1 січня цього року, йдуть у місцеві бюджети, а не окремо на розвиток галузі. При чому власники туроб’єктів платять його авансом з розрахунку 1% за вартість всього періоду проживання гостя. Загалом думаю, що туристичний збір-- це позитивне нововведення. Але питання у тому наскільки ефективно він збирається, і куди ці гроші йдуть.
     Чи можемо мати приклад туристичного партнерства подібного до угорського і на Закарпатті?
     Якщо взяти Берегово, то у таке об’єднання мають увійти основні суб’єкти, курортні зони -- Дийда, Косино, де розташовані термальні басейні, спілки по сільському туризму, винороби, основні готелі, ресторани, музей, екскурсоводи. Ці суб’єкти фактично і роблять туризм на Берегівщині.
     Як переконаєте закарпатських учасників туристичного ринку почати зважати на спільні інтереси?
     Плануємо поїздку у Ніредьгазу, подивитися як працює ТДМ-система, передбачено ряд семінарів на цю тематику. Хочемо також використати досвід Словаччини: їхнє управління з туризму готується до того, що Кошіце стане культурним центром Європи у 2012 році. Зразок того, як ціла система готує місто: цілий рік там триватимуть різні культурні заходи. Крім того, плануємо залучити до співпраці румунів та поляків. Ми розробили логотип, запускаємо веб-сторінку про Закарпаття різними мовами, на черзі -- відео-ролик про всі туристичні об’єкти, готелі та місцеві атракції.
    Нову для України ідею імплементувати важко. Ми думаємо, що можна буде використати для цього потенціал створених громадських рад з туризму у районах (консультативного органу при владі). Така ініціатива була прийнята на «круглому столі», який нещодавно відбувся в Закарпатській облдержадміністрації. Для туризму обидві форми співпраці є дуже важливими.
     Що можете сказати про якість сучасних туристичних послуг на Закарпатті?
     У порівнянні з європейськими стандартами у туризмі рівень якості закарпатських тягне на 2-3-ку за 10-бальною шкалою. Насамперед на туристичних об’єктах повинні працювати невипадкові люди, не родичі, не сусіди, а професійні адміністратори, офіціанти, які любили б свою роботу, були зацікавлені у якісному виконанні справи. На сьогодні маємо проблему з освітою персоналу.
    Ніколи до нас не прийде іноземець, якщо він може отримати такі ж послуги, але кращого ґатунку і за нижчою ціною у себе вдома. На зимовий відпочинок до Закарпаття з Європи приїде хіба що екстремал. На сьогодні головна привабливість Закарпаття у тому, що це --- територія, ще не відкрита для Європи. Послугами поки зацікавити не можемо, маємо проблеми з дорогами, з відношенням ДАІ до подорожуючих на авто. Про нашу країну, регіон туристи мають багато стереотипів. Іноді західні мандрівники пишуть в Турінфорцентр, що найгірше після доріг, це українська мафія. Маємо, на жаль, проблеми і з кордонами: черги, корупція. Це відлякує туристів з інших держав.
     Як змінити таке упереджене ставлення туристів?
     Чим більше інформації люди отримають, тим краще. Буває, через Інтернет туристи обирають готель за фото, приїжджають, а там не «зірки», а гуртожиток. Необхідно створювати не тільки продукт, але й подавати детальну інформацію, важливо —англійською мовою, щоб людина знала максимум перед поїздкою на нашу територію.
    Досі місцеві туристичні атракції не були економічно успішними, оскільки не відповідали обсягам і якості туристичних продуктів та послуг, які підвищують інтерес туристів до відвідання регіону. Але ми вже намагаємося змінити ситуацію.
    До речі, у рамках проекту передбачено навчання для екскурсоводів-гідів, початок в липні ц.р. Бажане знання іноземних мов (угорської, англійської, німецької, польської, французької, чеської, словацької). За детальнішу інформацію просимо звертатися до Ужгородського турінфоцентру, що на вул. Духновича 16/1 тел./факс: +38-0312-61-31-93 offi ce@zakarpattyatourism.info або до Берегівського турінфоцентру , вул. Зріні, 25/2 тел.: +38-050-55-10-360+38-03141-4-32-70 berehovo@berehovo-tour.info

    Ужгородський прес-клуб

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору