Науковий семінар «Методи дослідження та збереження культурної спадщини» був цікавим

Закарпатський музей народної архітектури та побуту чи то музей просто неба в місті Ужгород є партнером Повітового музею Сату Маре (Румунія) і бере участь у Міжнародному ґрантовому Проекті „Проривна культура Європейські цінності та спільне майбутнє ID: HUSKROUA/1101/139”.

Період реалізації проекту – 1 серпня 2013 – 31 січня 2015 рр. Програма заходів Проекту, як зазначає методист управління культури ОДА Галина Акулова, передбачає створення мультимедійної кімнати та візуального туру для людей з обмеженими фізичними особливостями, проведення реставраційних робіт по музейному об’єкту – хаті з с. Середнє Водяне Рахівського району, організацію фотовиставок, наукових колоквіумів, семінарів, симпозіумів, конференцій, розроблення фотоальбому традиційних народних костюмів, колекційних каталогів традиційних бондарних виробів на Закарпатті, кераміки та ікон на склі повіту Сату Маре (Румунія).
Нещодавно у рамках реалізації Проекту відбувся науковий семінар на тему: „Методи дослідження та збереження культурної спадщини”.
У його роботі взяли участь музейні та наукові співробітники обласного музею народної архітектури та побуту, музею повіту Сату Маре, Закарпатського художнього інституту, представники влади та громадськості.
Головна мета семінару - обмін досвідом і багаторічними напрацюваннями у сфері дослідження та збереження автентичних пам’яток матеріальної та духовної культури Закарпаття і повіту Сату Маре.
З вітальним словом до учасників семінару звернувся начальник управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації Юрій Глеба. Він наголосив на важливості міжнародного співробітництва у сфері музейної діяльності та побажав усім плідної праці й приємних вражень від діалогу.
У ході семінару було виголошено та обговорено 9 наукових доповідей. Приміром, Габріела Андял, директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту розповіла про скансен як одну із форм дослідження та збереження культурної спадщини (на прикладі експозиції Закарпатського музею народної архітектури та побуту).
Георгіна Оларіу, експерт-консерватор ділилася думками щодо реставрації та консервації культурної спадщини Повітового музею Сату Маре.
Ксенія Лошак, реставратор Закарпатського музею народної архітектури та побуту знайомила із антисептичними та консерваційними методами обробки деревини в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту. Вона детально описала панельний метод обробки деревини, консервацію солом’яних стріх сухим антисептиком та ін.
Михайло Приймич, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Закарпатського художнього інституту окреслив мистецькі процеси на Закарпатті кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. На основі дослідження циркулярів єпископа Бачинського автор охарактеризував історичні етапи розвитку мистецтва живопису Закарпаття.
Адела Добреску, експерт-реставратор з текстилю Повітового музею Сату Маре дуже цікаво розповіла про археологічний текстиль, а Квітослава Денищич, завідувачка відділу реставрації Закарпатського музею народної архітектури та побуту, реставратор по текстилю - про забезпечення збереженості та реставрація експонатів групи «Текстиль» в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту.
Насиченим був виступ Василя Коцана, кандидата історичних наук, завідувач відділу експозиції Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Він розказав про методику і методи дослідження традиційного народного одягу українців Закарпаття. Йшлося, звісно, і про реставрацію рушників та просушування вовняних експонатів, глибоке просочування у ванні та антисептичну обробку бондарних виробів.
Марія Лобонц-Пушкаш, музеограф, експерт-антрополог Повітового музею Сату Маре свою доповідь присвятила питанню етнографічної фотографії – один із методів збереження культурної спадщини.
Мар’яна Мегела, завідувачка відділу фондів Закарпатського музею народної архітектури та побуту розповіла про проблеми фондозбереження в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту.
Усі виступи були насиченими, цікавими. Він завершився прийняттям відповідних рекомендацій.

Марина та Андрій Бухлак.