Неустойка в Україні

Неустойка регламентується параграфом другим 49 глави ЦК України. Неустойка поділяється на пеню та штраф. Штраф - це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пеня - це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Підстави виникнення права на неустойку. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов’язання, яке сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст. 550 ЦК України). Існує також порядок погашення вимог за грошовими зобов’язаннями, встановлений статтею 534 ЦК України. Відповідно до статті, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов’язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:• у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов’язані з одержанням виконання;• У другу чергу сплачуються проценти і неустойка;• у третю чергу сплачується основна сума боргу. Якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов’язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦК України). Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов’язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання (ст. 552 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ст. 551 ЦК України). Неустойка є правочином, який слід вчиняти в письмовій формі. Відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, який вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Завідувач сектору представництва
інтересів держави та органів юстиції в судах
Головного управління юстиції
у Закарпатській області

Діана Андращук