ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Олександр Сливка: «Вступникам бажаю правильного вибору професії та… вищого навчального закладу»

    20 жовтня 2020 вівторок

    Червень – гаряча пора для вишів, адже завершується навчальний рік і наближається вступна кампанія. Саме про це в розмові з проректором із науково-педагогічної роботи Ужгородського національного університету Олександром Сливкою.


    – Олександре Георгійовичу, чим зараз живе найбільший в області вищий навчальний заклад, яким є УжНУ?
    – Як і кожний вищий навчальний заклад країни, ми наразі завершуємо навчальний рік. На факультетах закінчують роботу державні екзаменаційні комісії із захисту бакалаврських, дипломних та магістерських робіт. Кінцевою метою всього навчального процесу є вручення дипломів відповідно бакалаврам, спеціалістам і магістрам. Водночас триває інтенсивна робота з підготовки до вступної кампанії, яка фактично розпочинається з першого липня.
    – Чим вирізнятиметься нинішній вступ абітурієнтів до університетських лав?
    – Однією з особливостей є проведення експерименту, який проводить Міністерство освіти і науки, молоді та спорту. Цей експеримент стосується проекту «Електронний вступ». Про нього вже чимало подано інформації через ЗМІ. Докладно її розміщено на порталі www.osvita.com. Що стосується університету, то ми переходимо до суто технічних питань. 22 червня завершуємо під’єднання комп’ютерів до єдиної мережі, у рамках якої відбуватиметься реєстрація заяв в електронному вигляді. Хочу також зауважити, що паралельно працівники приймальної комісії здійснюватимуть прийом заяв абітурієнтів у традиційному вигляді. Мета вищеназваного експерименту – зняти ту напругу, яка виникає в перші дні подачі заяв абітурієнтами і мала місце практично в усіх вищих навчальних закладах країни минулого року.
    – Як, до речі, буде з термінами подачі заяв до Ужгородського національного університету цього літа?
    – Наші правила з деталізованим графіком прийому заяв та терміни проведення вступних випробувань знаходяться на сайті університету. Кожен вступник має можливість із ними ознайомитися. Прийом документів здійснюватимемо з 1 до 31 липня включно. Для абітурієнтів, які братимуть участь у конкурсі на напрями «Журналістика» та «Здоров’я людини», прийом документів завершується 17 липня. 18 липня згідно з розкладом проводитиметься творчий конкурс для журналістів та складання нормативів із фізичного виховання для вступників на факультет фізичного виховання і спорту. Крім того, із 18 по 31 липня згідно з правилами прийому передбачено проведення іспитів у формі тестів для окремих категорій вступників (людей з особливими потребами, військовослужбовців, звільнених у запас у 2011 році), які не пройшли незалежне оцінювання знань і закінчували школу до 2008 року. Із 1 по 10 серпня проходитиме конкурс на місця держзамовлення. За його ходом можна буде відкрито спостерігати, як і в минулі роки. Відповідну інформацію розмістимо на сайті університету, а також вона з’явиться на сайті Міністерства освіти і наки, молоді та спорту в рамках системи «Конкурс». Зазначу, що одночасно з проведенням конкурсу на зарахування на напрями за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» у вказаний період відбуватиметься конкурс для зарахування за освітньо-кваліфікаційними рівнями «Спеціаліст» та «Магістр». Загалом в Ужгородському національному університеті в цьому році зарахування проходитиме за 20 галузями знань за 32-ма напрямами підготовки бакалаврів, 42-ма акредитованими спеціальностями, із яких 32 акредитовані за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр».
    – Чи матимуть якісь преференції переможці олімпіад, випускники підготовчих курсів?
    – Особливістю проведення конкурсу в цьому році, що визначено правилами прийому, є додавання бонусів (від 30 до 50 балів) для абітурієнтів, які стали переможцями державних учнівських олімпіад і Малої академії наук, та додавання бонусів (до 20 балів) випускникам підготовчих курсів згідно з результатами їх випускних іспитів.
    – Загальна кількість державних місць визначена?
    – На сьогодні Міністерство освіти і наки, молоді та спорту поки не довело кількість місць державного замовлення. В останні роки, як правило, таку інформацію ми отримуємо в кінці червня – на початку липня. Зазначена інформація буде оприлюднена одразу після надходження з Києва. Утім відомо, що Міністерство повідомляло про скорочення державного замовлення на 42 відсотки порівняно з минулим роком, що об’єктивно пов’язувалося зі зменшенням випускників загальноосвітніх шкіл. Водночас Закарпаття в цьому питанні має свою специфіку. Виходячи з того, що кількість випускників загальноосвітніх шкіл у нашій області порівняно з минулим роком зменшилася тільки на 15 відсотків, це було враховано при розробці запиту на місця державного замовлення. Отож ми зробили відповідне звернення до Міністерства з проханням врахувати при затвердженні місць державного замовлення специфіку статистики, пов’язаної з випускниками саме закарпатських шкіл. Сподіваюсь, що наше побажання буде враховано.
    – Готуючись до вступної кампанії, кожен виш щоб привабити абітурієнтів, наголошує на своїх позитивах. Які б із них виділили Ви по відношенню до Ужгородського національного університету, ну, скажімо, за останні 5 – 6 років.
    – Без сумніву, УжНУ має свої здобутки. За останні роки їх теж чимало. Із 2005 року в нашому університеті відкрито 4 нові факультети (географічний, стоматологічний, суспільних наук, гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання фахових дисциплін), майже 20 нових кафедр. Започатковано такі напрями бакалаврату, як: «Психологія», «Туризм», «Географія», «Фізика ядра й елементарних частинок», «Землевпорядкування та кадастр», «Безпека інформаційних і комунікаційних систем», «Системи технічного захисту інформації», «Лісове й садово-паркове господарство», а також спеціальність «Стоматологія». Отримано ліцензії на підготовку магістрів: зі спеціальностей «Міжнародні економічні відносини», «Правознавство», «Фізична реабілітація», «Географія», «Туризм», «Землевпорядкування та кадастр», «Фізика ядра й елементарних частинок», «Журналістика». Завершується процес ліцензування за спеціальністю «Системи технічного захисту інформації, автоматизація її обробки» за освітніми рівнями «Спеціаліст» і «Магістр». Таким чином, за 6 років відкрито 8 нових напрямів підготовки бакалаврів та 9 спеціальностей для підготовки за освітніми рівнями «Спеціаліст» і «Магістр».
    – Це практично створено один окремий вищий навчальний заклад…
    – А найголовніше, що відкрито ті спеціальносі, яких давно потребував наш регіон. Ми маємо вагомий результат, який став можливим завдяки спрямованій роботі цілого колективу університету й особисто ректора, професора Миколи Миколайовича Вегеша та дієвої підтримки Закарпатської обласної державної адміністрації й обласної ради. Крім того, контингент студентів порівняно з 2004 роком зріс майже на 2 тисячі осіб.
    Частково вирішено питання з науковою бібліотекою, яка за своїми фондами є унікальною не лише на Закарпатті, а й в Україні загалом. Спостерігається позитивна динаміка в цілому. На сьогодні Ужгородський національний університет залишається основним навчальним закладом у краї й має 18 факультетів, 97 кафедр. У цих підрозділах працює 145 докторів (за останні 6 років захищена 21 докторська дисертація), 475 кандидатів наук (за 6 років захищено 75 кандидатських дисертацій), 11 лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки (за вказаний період одержано 3 державні премії), 2 члени-кореспонденти Національної академії наук, член-кореспондент Української академії аграрних наук, член-кореспондент Академії правових наук України, 25 академіків та членів-кореспондентів інших галузевих академій, а також зарубіжних академій наук. В університеті працюють спеціалізовані ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій за вісьмома спеціальностями, діє аспірантура з 53 спеціальностей. За останні 6 років кількість аспірантів зросла з 76 до 238 осіб, відкрито 14 нових науково-дослідних інститутів, центрів і лабораторій. У нас навчається понад 12 тисяч студентів, із них 7700 – за денною формою навчання, більше половини – на місцях держзамовлення.
    Серед професорсько-викладацького складу 59 викладачів та наукових співвробітників удостоєні урядових нагород і почесних звань України (заслужених діячів науки і техніки, працівників освіти, лікарів, винахідників тощо; 16 із них за останні 6 років). У нашому університеті зосереджений високий науковий потенціал, визнаний далеко за межами держави. УжНУ став базовим університетом з українсько-угорської співпраці. Незалежні дослідження рейтингу вишів країни щодо рівня цитування (значимості) наукових робіт за Міжнародною науково-методичною системою «Скопус» ставлять Ужгородський національний університет в останні 5 років до першої десятки серед усіх вітчизняних ВНЗ.
    – На фоні цих позитивів дещо дивною постає критика на адресу УжНУ в окремих друкованих засобах масової інформації. Як би Ви прокоментували ці публікації?
    – Наразі я не хотів би аналізувати зміст таких матеріалів, тому що в них, як правило, перекручуються факти, видається бажане за дійсне з певною метою. Але водночас хотів би нагадати два народні прислів’я: «Не брудни криницю, з якої п’єш водицю» та «хто для іншого яму копає, той сам у неї потрапляє».
    – Останнім часом дедалі більше говориться про реорганізацію вищих навчальних закладів, у тому числі про доцільність існування філій ВНЗ.
    – Закарпаття щодо кількості студентів, які навчаються у місцевих вишах державної та приватної форм власності, посідає передостаннє місце в Україні за абсолютним показником кількості студентів на 10 тисяч населення. Це близько 24 тисяч осіб (хочу наголосити ще раз: половина з них навчається в Ужгородському університеті). Така ж кількість юнаків і дівчат (24 тисячі) навчається у філіях, які функціонують в області і є структурними підрозділами вишів з інших регіонів країни. Не так давно обласна адміністрація створила комісію з аналізу доцільності функціонування подібних філій та якості надання освітніх послуг. Як член вищевказаної комісії, можу поінформувати: більшість філій дублюють (і далеко не на кращому рівні) підготовку фахівців із тих напрямів та спеціальностей, які відкрито в трьох державних вишах області: Ужгородському національному та Мукачівському й Закарпатському державних університетах. Якби студентів тих філій перевести в наші, власне закарпатські виші (а ліцензійний обсяг дозволяє це зробити), то кількість студентів у них зросла б удвічі.
    Таким чином зазначений показник чисельності студентів на 10 тисяч населення сягнув би середнього рівня по Україні. Тому комісія зробила висновок про недоцільність існування більшості філій в області, котрі готують фахівців із тих же спеціальностей, які відкрито в закарпатських державних вищих навчальних закладах. Стосовно ж реорганізації, то приєднати філії до закарпатських ВНЗ неможливо. Адже перші є структурними підрозділами вищих навчальних закладів інших областей. Такі філії можна лише скорочувати з наданням права студентам продовжувати навчання у власне закарпатських вишах.
    – А щодо процесу об’єднання (приєднання) ВНЗ?
    – Цей процес, на мою думку, також недоцільний, оскільки за кількістю вишів на 10 тисяч населення наша область теж посідає одне з найнижчих місць в Україні. Я вже не кажу про ті негативні наслідки, які супроводжують будь-яку реорганізацію. А ще ж кожен виш має свої традиції, організаційні засади. Що ж з’явиться в результаті гібридизації та гігантоманії, передбачити дуже важко.
    На сьогодні в Україні, відповідно до інформації Міністерства, нараховується 369 вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації (із них державної форми власності – 228). В останні кілька років, за результатами рейтингування ТОП-200 вишів країни, УжНУ стабільно входить до першої п’ятдесятки найпотужніших вітчизняних ВНЗ. Серед них, крім класичних університетів, перебувають і різні політехнічні, медичні правові заклади тощо. До того ж УжНУ входить до числа тих небагатьох класичних університетів, які існували ще за радянської влади. А тому перед тим, як міркувати про якесь об’єднання-приєднання, доцільно згадати, коли й чому виникло стільки університетів. Починаючи з 1990-х років, заклади стали масово перейменовуватися в університети. Ними стали профільні галузеві, педінститути, технікуми, навіть училища. Причому без відповідної матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення. Тому на сьогодні доцільно було б проводити не реорганізацію таких вишів, а повернути їм попередній статус.
    – У контексті вищесказаного наскільки допоможе нова редакція Закону «Про вищу освіту»?
    – Запропонована нова редакція Закону «Про вищу освіту», у якій закладено диференціювання вищих навчальних закладів за основними функціональними показниками (вони відображають кількість галузей, напрямів, спеціальностей підготовки, наукову діяльність, підготовку науково-педагогічних кадрів тощо), є актуальною. Прийняття цього Закону є важливим і дозволило б природним шляхом вирішити проблему зменшення кількості університетів та ВНЗ у цілому, без штучних приєднань та об’єднань.
    – Якщо ж, на завершення розмови, повернутися до вступників, то щоб Ви їм побажали?
    – Насамперед правильного усвідомленого вибору професії, а також того вищого навчального закладу, який би допоміг здобути якісні знання та реалізувати себе в майбутньому.



    Розмовляв Володимир Тарасюк.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору

    Коментарі

    Картинка користувача Гость.

    Я задоволений тим, що навчаюся в УжНУ

    Пунктів: 0

    Картинка користувача Гость.

    В УжНУ за шість останніх років зроблено справді багато. Такої динаміки у розвитку немає жодний інший вуз в регіоні.

    Пунктів: 0

    Картинка користувача Гость.

    Справді хороша публікація, актуальна і потрібна.
    дякуємо

    Пунктів: 0

    Картинка користувача Гость.

    Я з друзями буду поступати до УжНУ.
    Найкращий вуз. Ми мріємо стати студентами цього вузу.

    Пунктів: 1

    Картинка користувача Гость.

    хороше інтервю, обєктивне

    Пунктів: 0