ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Особливості звільнення працівників у разі ліквідації підприємства, установи, організації

    19 вересня 2020 субота

    Згідно зі ст. 22 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р. № 2343-XII (зі змінами та доповненнями) у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.



    Особливістю ліквідації підприємства внаслідок визнання його банкрутом є те, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, усі права керівника підприємства-банкрута, а також робота пов’язана зі здійсненням звільнення працівників банкрута переходить до призначеного господарським судом ліквідатора.
    Ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Пунктом 1 статті 40 КЗпП визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його дії можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку ліквідації підприємства, установи, організації. Тобто ліквідація підприємства є підставою для розірвання трудового договору.
    У разі ліквідації підприємства, установи, організації допускається розірвання трудового договору без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Крім того, якщо за інших випадків звільнення працівників не допускається в період їх тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці, то це не поширюється на випадок повної ліквідації. Ліквідатор зобов'язаний не пізніше ніж за 2 місяці повідомити про це особисто кожного працівника за його підписом (найкраще, щоб це було письмове попередження, вручене працівнику під розписку).
    Задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації банкрута тісно пов’язане із продажем майна банкрута, і тому можливість виплати вихідної допомоги та проведення інших розрахунків з найманими працівниками в багатьох випадках зумовлюється отриманням коштів від продажу зазначеного майна. Черговість задоволення вимог кредиторів встановлено ст. 31 Закону № 2343-XII, тобто відповідно до норм ст. 31 Закону № 2343-XII: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі належить до першої черги задоволення вимог кредиторів. У другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута, крім вимог, задоволених у першу чергу.
    Подальше розв’язання питання працевлаштування звільнених працівників здійснюється, на їхній розсуд, ними самостійно або за участю державної служби зайнятості.


    Головний спеціаліст сектору з питань банкрутства
    Головного управління юстиції в Закарпатській області
    Ганна Павлик

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору
    Похожие новости