Порядок державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на об’єкт нерухомого майна державної та комунальної власності

Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.04.2004 року №1952-IV, із змінами та доповненнями (далі – Закон)

право власності на нерухоме майно підлягає обов’язковій державній реєстрації (речові права та їх обтяження), яке розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особами. Статтею 5 Закону передбачається, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни цільового призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, із внесеними змінами (далі – Порядок) пунктом 51 визначено, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на об’єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року, за відсутності документа, що підтверджує виникнення права державної або комунальної власності на такий об’єкт, заявник подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна.
У разі проведення державної реєстрації права державної власності на об’єкт нерухомого майна заявник, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подає витяг з Єдиного реєстру об’єктів державної власності щодо такого об’єкта.
У разі проведення державної реєстрації права комунальної власності на об’єкт нерухомого майна заявник, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подає:
- документ, відповідно до якого підтверджується факт перебування об’єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування
- документ, відповідно до якого підтверджується факт відсутності перебування об’єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням.
При цьому, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (далі – Закон) визначено, що з дня набрання зазначеного Закону землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачається, що у державній власності залишаються, зокрема розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:
- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна державної власності;
- які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.
Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки на підставі заяви органів, які передають земельні ділянки у власність або користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Головний спеціаліст відділу державної реєстрації
речових прав на нерухоме майно управління
державної реєстрації Головного територіального
управління юстиції у Закарпатській області Королінчак Є.М.