РЕЗУЛЬТАТИ ЗАКАРПАТСЬКИХ ВИБОРІВ ВИМАЛЬОВУЮТЬСЯ ВСЕ ЧІТКІШЕ

Центральна виборча комісія затвердила кількість округів у кожній області. Закарпаття з населенням 1230 тис. чоловік отримало 6 округів. 30 квітня обіцяють затвердити межі кожного округу. Менше повезло Тернопільській області, де на 1050 чоловік тільки 5 округів, а тим більше Буковині з її 4 округами на 900 тис. При цьому у Рівненській області ті же 5 округів, що у Тернопільській, але при населенні аж 1150 чоловік. Найбільше округів відносно чисельності населення отримав Крим – аж 10 округів на 1900 тис. чоловік.

Якби кримську пропорцію застосували би до Закарпаття, ми би мали 6,6 округів, тобто усі 7. Дарма нагадувати, що кожний додатковий лобіст у парламенті для нашої області аж ніяк не зайвий. Від цього залежатиме, скільки отримуватиме Закарпаття при формуванні державного бюджету, наскільки інтенсивним буде у нас транспортне сполучення тощо. Та й взагалі – наскільки потужно звучатиме наша область на всю Україну. Те, що вдалося відстояти свої законні 6 округів (на відміну від деяких сусідів), це вже успіх.
На наступних же парламентських виборах через п’ять років цілком імовірно, що округів буде уже 7, оскільки темпи скорочення населення на Закарпатті мінімальні порівняно з іншою Україною, а останніми роками навіть фіксується ледь помітний, але приріст. Тому щороку співвідношення населення змінюється на користь Закарпаття. Звичайно, при прийнятті такого майбутнього рішення прийматимуться до уваги й деякі інші фактори: наскільки спокійно і коректно проходить у нас процедура голосування, наскільки задоволені зарубіжні спостерігачі, чи відбуваються якісь скандали в ході попередньої кампанії тощо. То ж для Закарпаття виборча кампанія-2012, крім усього є ще й екзамен на те, чи отримаємо ми через п’ять років свої 7 округів. Нічого не поробиш: дроби штука лукава, їх можна закруглити в один бік, а можна і в інший, тому вступають у дію і поза-арифметичні міркування.
Тепер головне, щоб по кожному з округів пройшов реальний патріот Закарпаття, не пропустити жодної людини, за яку довелося би червоніти перед рештою співвітчизників. На жаль, в історії Закарпаття був уже добрий (точніше – недобрий) десяток випадків, коли політик заворожував в окрузі і начальство, і рядового виборця, а потім його тільки і бачили. Зате при кожному скандалові за його участі преса неодмінно підкреслювала, що він закарпатець. То ж тут наш локал-патріотичний гонор примушує нас добряче замислитися: чи куплятися на кількасот гривень, чи продавати репутацію рідної землі, чи повестися істинно по-закарпатськи: нам чужого не треба, але і свого не віддамо. Буде, звичайно, і на цих виборах частина виборців, які тупо візьмуть гроші і проголосують за чорта лисого. Але сподіваємось, що таких буде меншість. Бо більшість уже навчена гірким досвідом попередніх років і десятиліть. Коли людина наступає на граблі уперше, це просто дурість, а коли удруге – це вже клініка.
За нашими прикидками, нинішня опозиція зможе більш-менш гарантовано провести до парламенту своїх кандидатів за 40 округами. Якщо не пересвариться (а таке дуже імовірно), тоді і всі 50. За партійними списками – десь 115 – 120. Далі дуже багато залежатиме від того, скільки із них виявиться тушками. А що такі теж будуть – не доводиться сумніватися. Але і провладна більшість у парламенті тепер вже навряд чи буде монолітною. Вона ділитиметься на різні групи впливу, які конкуруватимуть між собою. Багато з цих внутрішніх групок намагатимуться розігрувати так звану золоту акцію, виторговуючи за свою участь у принципових голосуваннях якісь преференції для себе особисто. То ж тверда конституційна більшість у парламенті навряд чи складеться, але проста більшість із солідним запасом (250 – 270 голосів) практично гарантована.
Шанси опозиційних кандидатів по закарпатських округах на цих виборах мінімальні у силу цілого ряду причин. Та й то – єдиний мінімальний шанс для них виникає тільки у випадку, якщо в якомусь з округів зійдуться два приблизно однакові за силою провладні кандидати. Поки такий сценарій дуже вірогідний якщо не для усіх, то для більшості наших округів. Отоді може пройти будь-хто – і опозиціонер (не факт, що щирий), і варяг, і просто кіт у мішку. У парламенті вони все одно, швидше за все, увіллються до більшості, щоправда із дулею у кишені.
Окрема ситуація складається в Ужгородському окрузі, де очікується найбільше кандидатів і розтягання голосів буде максимальним. Саме в Ужгороді головним чинником стане здатність кандидата відстояти усі свої голоси при підрахункові і особливо потім у судах, без яких тут авжеж не обійдеться. Ужгородські вибори стануть найбільш скандальними. На їхньому Мукачівський округ буде набагато спокійнішим – там будуть два сильні кандидати і кілька учасників для фону. Решта же чотири округи з переважаючим сільським електоратом великих сюрпризів теж не обіцяють. Оскільки якихось великих ідеологічних відмінностей у наших прохідних кандидатів немає, то найбільше на електорат впливатимуть їхні особисті якості, житейський досвід, відомість з кращого боку для кожного конкретного виборця.
Сергій ФЕДАКА.