Сергій Слободянюк про опозицію, політичну кризу і знищення ужгородського осередку СПУ

Україна вкотре переживає політичну кризу, готуючись до чергових позачергових виборів. Чвари та непорозуміння відбуваються не тільки у вищих ешалонах влади, але й на низах. Що насправді коїться у країні і чого чекати від балачок політиків – у розмові з головою громадського об’єднання «Місто» Сергієм Слободянюком.

- Сергію Миколайовичу, на ваш погляд, що нині відбувається в Україні і Закарпатті зокрема?
- Ситуація в Україні в цілому за останні два роки абсолютно змінилася. Змінилася, на жаль, в гірший бік. Морально-політична атмосфера в державі стала надто цинічною: ніде не проглядаються люди, бо їх просто нема. Головна сьогоднішня проблема України – виборча система. Вибори за списками знищили будь-який здоровий глузд, знищили саму демократію. Сьогодні в політиків нема жодної відповідальності перед людьми. Є тільки окозамилювання, піар, суцільна брехня, яка йде з екранів телевізорів, газет... На мою думку, це необхідно ламати. Але ламати через повернення до старої виборчої системи – мажоритарної. Ми повинні перейти хоча би до 50-відсоткової квоти на мажоритарку. І після ухвалення цього закону негайно йти на вибори. Бо далі так продовжуватися не може. Нестабільна ситуація на владному Олімпі, тобто в Києві, перетворює життя людей на місцях в суцільний жах.... І це видається мені просто безвихіддю. Політичні спекуляції привели країну до повного абсурду.
- Якщо говорити сьогодні про вибори, то чи виправдала себе партійна система?
- Ні. Вона не виправдала сподівань українців. Колись гадали так: якщо до влади прийде якась одна партія, то вона відповідатиме за свої кадри. Але не тут воно було. Можливо, якийсь партійний лідер і готовий відповідати за свого міністра, ну ще нехай за свого губернатора. Але нижче ця схема вже не спрацьовує. Бо свідомість партійця, котрого влаштували на ту чи іншу посаду у міській чи районній адміністрації, визначає його місце "сидіння"!!!
- Чим спровокований сьогоднішній політичний конфлікт у державі?
- Здебільшого відсутністю опозиції. В країні існує тільки коаліція, яка гризеться між собою, зводячи таким чином політично-економічні рахунки. З жахом споглядаєш, як в Україні існують, ще раз наголошую, існують, Партія регіонів і комуністи. І вони ще намагаються називати себе опозицією. Але з їхнього боку немає абсолютно ніяких опозиційних дій. З місяця в місяць лідер тої чи іншої не провладної партії видає якусь дуже, так би мовити, «ріденьку» заяву і на цьому все. Ще гірша ситуація на місцях. Посудіть, якщо на верхах немає опозиції, то хто піде в опозицію на місцях? Наприклад, у гірському районі Закарпаття, де правлять клани? Це дуже величезна проблема. Тому ще раз наголошу: потрібно змінювати виборчу систему.
- Сергію Миколайовичу, а як із опозицією в Ужгороді?
- В Ужгороді ця ситуація мені видається ще жахливішою. Бо тут немає ні одного депутата, який би міг вийти і висловити відмінну від своїх однопартійців позицію, відмінний погляд на місцеві проблеми. А від цього сьогодні страждає в першу чергу обласний центр. Бо монополія на владу сформована, нема альтернативи: партійні осередки знищені чи прикуплені. Тому й відбувається дерибан землі, майна, а, натомість, через ЗМІ триває піар. Раніше нам було б смішно, якби на дебати з приводу тої чи іншої проблеми не було кому з городян прийти. А тепер це – реальність. Тому хочеться спитати: всі куплені, чи всіх залякали? Адже нема кому піднятися і виступити, висловити свою позицію.
- Кажете, опозиційні осередки партій знищені або прикуплені. А конкретніше?
- Ось вам один з яскравих прикладів: знищення Ужгородської міської організації Соціалістичної партії України. Вона одна-єдина в обласному центрі Закарпаття перебувала в опозиції до міської влади. А знищили її за конкретні «ляпаси» владі. Це стосується і житлово-комунального господарства, і соціально-економічного розвитку, і забудови міста. Ужгород перетворився на «африку» в центрі Європи. Це – відстале місто, де псується його середньовічна культура, архітектура. На наших очах знищується місто, його інфраструктура. Бо Ужгородом керують дуже непрофесійно, безгосподарно. Це свідчить, що прийшли так звані тимчасові виконавці, яким би урвати якнайбільше, яким байдуже, яким, зрештою, плювати на людей. Хоча серед міських депутатів є й люди, які народилися в місті і їм мали б боліти місцеві проблеми. Та, на жаль, світогляд ужгородських можновладців визначають не проблеми людей, а рівень їхнього владного місця сидіння.
Що стосується міської організації Соцпартії, то за останні два з половиною роки політрада партії двічі розпускала організацію, кожного разу на... замовлення. І, звісно, після кожного розпуску в ній лишалося все менше й менше людей. До 2006 року в міській організації перебувало 850 членів партії. Після першого розпуску лишилося 430. Цього літа організацію вирішили розпустити вдруге, але не змогли зібрати навіть сотню людей. А все тому, що цим займається Закарпатський обком Соцпартії. Так, перереєстрацію пройшли півсотні людей. Ще назбирати півсотні вдалося за рахунок «мертвих душ». Люди не розуміють керівництво СПУ, чому їх постійно "розпускають" і не дають працювати на користь громаді Ужгорода!? Приходить розчарування...... А вся проблема в тому, що колись організацію захопили непорядні люди з кримінальним минулим – нечисті на руку Олексій Пристая та Іван Свистак, тісно пов'язані комерційними інтересами з головою Ужгорода Сергіем Ратушняком. Вони просто монополізували обком партії і вирішували через нього свої проблеми: як пройти у депутати, як вкрасти лісосіку, ласий шматок землі. Аналогічна ситуація прослідковується і на рівні міста. Там є такий собі депутат Новіков, який формально соціаліст, а практично – член Народної партії Литвина. Він має з паном Ратушняком спільний бізнес. От такі соціалісти сьогодні й можуть прийти до влади в Ужгородській міській організації партії. А тим, на чиєму горбі (на людському і фінансовому ресурсі) пройшли вибори СПУ на Закарпатті, створили всі умови, щоб їх вибити із лав партії. Таке собі кідалово!!! Хоча саме ми докладали багато зусиль для підтримки діяльності партії. Наприклад, коли я прийшов у лави Соцпартії і занурився у цю роботу, то сам створив на Закарпатті шість районних осередків. А під час передвиборчої агітації, коли кандидатом у мери Ужгорода висували Володимира Гісема, на висунення прийшли повний облмуздрамтеатр людей. За два місяці наші однопартійці так розкрутили пана Гісема, що на виборах міського голови він потрапив на друге місце. А це дуже хороший показник.
- Ви особисто вже вирішили, чи лишатиметеся у лавах Соцпартії?
- На сьогодні постає проблема: Закарпатська обласна організація Соціалістичної партії повністю знищена. Я особисто ще не визначився, чи лишатимуся в партії. До Олександра Мороза звернулися 41 голова первинних партійних організацій міської організації. Вони направили звернення щодо незгоди із таким рішенням політради. Адже ніхто в Ужгородській міській організації статут не порушував. Це все інтриги і непорядність Олексія Пристаї та Івана Свистака. Відповіді від Олександра Мороза поки немає. Але ми з партійцями набралися терпіння і чекаємо, що з того буде.

Сергій Романенко