ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Що купують ужгородці в супермаркетах та на ринках?

    20 жовтня 2020 вівторок

    Якість продуктів харчування нині є однією з найулюбленіших побутових тем. Безліч телевізійних програм, газетних публікацій та вуличних оповідок присвячені тому, що сучасна харчова промисловість України працює на те, аби повільно винищити все її населення.



    Звісно, людям, котрі все життя прожили в Радянському Союзі, невтямки, як може морозиво чи плавлений сирок бути шкідливим для здоров’я,- саме тому старше покоління, а разом з ними й усі інші громадяни зазвичай спокійно купують спред, завуальований під масло, чи гірчицю, виготовлену виключно з “хімії”.

    Продукти, які містять різноманітні стабілізатори, барвники, емульгатори та замінники цукру, заполонили полиці українських магазинів так швидко, що споживачі зовсім не мали часу ознайомитися з новою рецептурою їхнього вмісту. Власне, деякий час люди взагалі не звертали увагу на незвичні Е у графі “склад продукту”, і лише потім з’явилася інформація про те, що ці Е нібито не дуже добре впливають на здоров’я.

    Розповісти про якість нинішніх продуктів харчування ми попросили Віталія Танчинця, начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Закарпатській області. Ця поважна структура здійснює контроль за виконанням конституційного права українців на якісні товари та послуги, здійснюючи перевірки і приймаючи скарги громадян стосовно будь-яких товарів та послуг. Як розповів нам Віталій Танчинець, протягом 9 місяців 2009 року до управління надійшло 275 скарг, із них 130 стосувалися незадовільної якості промислових товарів, 87 містили скарги на неякісно надані пос-луги, 51 - на продукти харчування, і 7 - на заклади харчування. Більша частина цих скарг надійша від мешканців Ужгорода - тут, каже начальник обласного управління у справах захисту прав споживачів, люди активніше відстоюють своє право на якісні товари й послуги і не шкодують часу для того, щоб прийти, поскаржитися й навіть домогтися того, аби повернути назад витрачені дарма кошти (про це свідчить той факт, що з 275 скарг, прийнятих цьогоріч, 220 були вирішені на користь споживачів).

    Що ж найчастіше не вдовольняє ужгородців? Якість комунальних послуг, робіт зі встановлення пластикових вікон, брак дорогої побутової техніки та багато іншого. Продукти харчування, як бачимо, не входять до цього списку, але це можна пояснити небажанням людей витрачати свій час на притягнення до відповідальності торговців через зіпсовану ковбасу чи несвіжу хлібину. Звісно, нарікання на продукти в ужгородців виникають, - і доволі часто. Телевізори ж ми не щодня купуємо, а от молоко, м’ясо, яйця, масло та інші уживані продукти - регулярно. Саме тому нині говоримо про наболіле, про те, як харчуватися корисно й економно.

    Цікаво: сказати однозначно про те, що купувати харчі в магазинах чи супермаркетах безпечніше, ніж на ринку, спеціалісти управління не можуть, адже до них надходять скарги як на магазинні, так і на придбані на ринкові продукти. Звичайно, управління намагається попередити скарги, проводячи щорічні планові перевірки, але штат організації не дозволяє нанести більше 1 тис. “візитів” суб’єктам господарювання. Віталій Танчинець розповів, що управління повинно попередити про перевірку за 10 днів до її проведення, і це часто знижує їхню ефективність, адже раптовість дала би змогу фахівцям перевірити якість реалізованої безпосередньо цього дня продукції. Власне, навіть у підготовлених до зустрічі суб’єктів господарювання часто знаходять похибки, тому можна собі уявити, скільки порушень знайшли б спеціалісти управління під час раптової перевірки. Наприклад, цього року управління у справах захисту прав споживачів провело 1341 планову перевірку і в 1289 суб’єктів господарювання (а це 70%) були виявлені різного роду порушення.

    Ринок: купуйте перевірене, вимагайте чеки

    Мабуть, найбільше проблем виникає з ринками, адже торговці, як правило, ніколи не видають чеків, а ще частенько торгують продуктами, завезеними шляхом контрабанди з сусідніх країн. Віталій Танчинець зауважує, що попри велику кількість угорських та словацьких товарів, продавати їх заборонено (звісно, окрім тих, які пройшли розмитнення і сертифікацію). Відрізнити “нелегальні” продукти харчування закордонного виробництва від сертифікованих просто: на перевірених обов’язково є наклейка, де українською мовою зазначені характеристика товару, його склад, умови зберігання та термін придатності. Тільки така продукція має гарантію якості, тоді як інші товари часто завозять до нашої країни нелегально, нерідко ховаючи їх у не пристосованих для зберігання продуктів харчування місцях (зга-дайте нещодавній скандал з пійманою на кордоні партією ковбаси, яку перевозили у бензобаку автомобіля). Викорінити з ринків ці сумнівної якості продукти управління у справах захисту прав споживачів, звісно ж, намагається. Але зробити це майже неможливо, адже на час перевірок таку несертифіковану продукцію ховають, викладаючи її на прилавок одразу ж, як тільки працівники управління йдуть геть. Віталій Танчинець узагалі радить ставитися до продуктів, що продаються на ринку (особливо в стихійних умовах), украй обережно, а за можливості відмовитися від їхнього споживання. Коли усе ж сталося так, що ви здійснили на ринку купівлю, обов’язково вимагайте чек на придбаний товар, адже в разі незадовільної якості продукту довести її без чеку буде досить важко.

    Споживач має не лише права, а й обов’язки

    В управлінні у справах захисту прав споживачів наголошують на тому, що споживачі часто самі бувають винні в тому, що купили неякісний продукт. Адже люди перед купівлею повинні уважно оглянути заплановану покупку. Якщо це продукт харчування, слід оцінити його на вигляд, запах, тактильні властивості, перевірити термін придатності, почитати склад - і лише після того, як переконалися в тому, що продукт вам підходить за якістю та ціною, йти до каси. Звісно, це не так вже й просто зробити на ринку, де постійні великий людський потік і віддалені від покупця прилавки, але цілком можливо в магазині чи супермаркеті. Останні, до речі, теж не ідеальні з точки зору якості товарів. Найбільше скарг стосовно супермаркетівських продуктів припадає на так звану продукцію власного виробництва. Засоби масової інформації не раз проводили розслідування, які доводили, що близькі до прострочення продукти у великих магазинах частіше за все викладають на полиці за акційною ціною, коли ж їх і так не купили, перевозять на кухню, де м’ясо або щедро маринують і продають як “шашличне”, або запікають на грилі, ковбаса та інші продукти йдуть на приготування салатів тощо. Звісно, ми не можемо стверджувати, що геть усі супермаркети грішать таким, але покупцям слід пам’ятати про існування такої можливості та бути максимально уважними у виборі будь-яких продуктів харчування.

    Що їмо?

    Курятина. Нині м’ясо цієї птиці належить до категорії відносно недорогих продуктів, тому з огляду економності підходить багатьом споживачам. Та, на жаль, з упев-неністю сказати, що курятина нині корисна, дієтологи не можуть, адже власники птахофабрик і не думають приховувати, що годують птицю гормонами росту й анти-біотиками. Таке харчування дозволяє виростити курку лише за півтора місяці, тоді як у природних умовах потрібно близько року для того, щоб вона стала придатною до забою. Власне, закон не забороняє годувати курей гормонами, але господарі ферм мають припинити давати птиці різного роду “хімію” за 2 тижні до забою. Спеціалісти підозрюють, що ця умова не виконується, адже без звичної дози збагаченої їжі багато бройлерів хворіє і навіть гине. Тому вони не радять споживати ніжки та крила курей (саме там накопичуються гормони росту), обмежившись філе, яке залишається абсолютно чистим. Стосовно угорської і словацької замороженої птиці спеціалісти також радять бути обережними, адже перед далекою дорогою і заморозкою м’ясо нерідко оброб-ляють консервуючими речовинами, які вже точно не додадуть споживачам здоров’я. Не варто також робити з магазинної курятини бульйони, оскільки вони міститимуть більше ліків, ніж користі. Якщо вже варите, одразу після закипання злийте перший відвар, додайте чистої води і знову ставте на плиту - ваш бульйон, може, й не буде таким наваристим, але й антибіотиків ви в ньому не знайдете.

    Молоко та молочні продукти. При виборі молочних продуктів Віталій Танчинець радить споживачам звертати особливу увагу на назву і склад товару. Як відомо, нині виробникам молочних продуктів, до прикладу, заборонено називати сметаною чи маслом продукт, який має інгредієнти, відмінні від традиційного рецепту сметани чи масла. Тому на полицях магазинів з’явилися “сметанки”, “маселки” тощо, під якими маскуються сметана низької якості та спреди. Іноді виробники масла дурять людей тим, що називають свій продукт у середньому роді, наприклад, “Столове”, а не “Столовий” (спред), тому споживачі автоматично ловляться на назву і купують продукт, який вважають натуральним маслом. Згідно з ДСТУ, вершкове масло має виготовлятися лише з коров’ячого молока і не повинно містити жодних спеціальних харчових добавок. Тепер вершкове масло поділяють на: екстра (частка жиру - 80-85%), селянське (72,5-79,9%), бутербродне (61,5-72,4%), топлене (молочний жир, частка жиру - не менше 99%). А от спред визначається як харчовий жировий продукт (емульсія на зразок “вода в жирі”), який складається з молочного та рослинного жирів з масовою часткою загального жиру від 50 до 85%. До складу спредів дозволено також включати харчові добавки, наповнювачі та вітаміни, іноді вони містять пальмову олію. Молоко також може складатися з чого завгодно, лише не з натурального молока. При покупці цього товару слід уважно дивитися на склад - там повинне міститися лише натуральне молоко і, можливо, молочні вершки.

    Хліб. Не секрет, що нині при випіканні хліба пекарні часто використовують різноманітні добавки на зразок розпушувача чи покращувача якості тіста. Ці добавки не є надто корисними для здоров’я, тому в обласному управлінні у справах захисту справ споживачів радять купувати хліб, на етикетці якого зазначено, що він зроблений за традиційною рецептурою з борошна, дріжджів та спецій.

    Ковбаса. З 1 січня 2010 року мав набути чинності закон про обов’язкове маркування ковбасних виробів із зазначенням відсотку м’яса у складі. Це, ймовірно, призвело б до здорожчання цього продукту харчування, зате споживачі могли би бути упевненими у тому, що споживають, адже нинішні сосиски, сардельки та ковбаси на 80% складаються з сої (20% - свиняча шкірка, сало, жир і подекуди м’ясо). Розгляд законопроекту буквально днями перенесли на невизначений термін, тож поки що ковбасу краще купувати у великих магазинах, бо продукція там перевіряється частіше. Віддавати перевагу слід дорожчим і відомішим маркам, адже великі підприємства чіткіше дотримуються технології виготовлення. Вибираючи ковбаси, радимо зупинятися на продукції в натуральній оболонці, бо в штучній ковбаса може довго виглядати так, ніби виготовлена лише кілька годин тому. Краще, звісно, купувати рублені, а не мелені ковбаси, адже до складу останніх можуть входити добавки, які лише імітують смак і запах бажаного продукту. Не соромтеся перед покупкою понюхати і уважно оглянути шматок ковбаси та відмовтеся від відрізаних шматочків, з яких стирчать металеві голки з цінником.

    Харчові лабораторії не працюють

    На жаль, обласне управління у справах захисту прав споживачів (це, власне, відбувається у всій Україні) не має можливості проводити планові дослідження взірців продуктів харчування. В умовах економічної кризи держава вирішила не виділяти на такі дослідження бюджетних коштів, тому майже всі лабораторії виробничих центрів стандартизації, метрології та сертифікації простоюють, а українці тим часом навіть не можуть мати достовірної та повної інформації про якість тих продуктів, які лежать на полицях наших магазинів.

    Це не значить, каже Віталій Танчинець, що споживачі залишаться незахищеними, адже кожна їхня скарга на харчовий продукт (власне, як і на промисловий товар, послугу чи заклад) буде належним чином розгля-нута і взята до уваги. Якщо споживач купив продукт і залишився ним незадоволений, він може прийти до управління, яке знаходиться в м.Ужгороді, на площі Петефі, 14 (4 поверх), і написати заяву (або відіслати її замовним листом). Всі деталі можна з’ясувати за телефонами: 61-63-74 або 61-60-63. Щойно фахівці управління отримають дозвіл на перевірку, вона буде здійснена, а скривдженому споживачеві обов’язково прийде письмова відповідь з результатами перевірки.

    Отже, будьте уважними до продуктів на своєму столі, обирайте їх прискіпливо і не соромтеся відстоювати своє право на якісні харчі. Пам’ятайте, що здорова їжа - це здорове й тривале життя, тож бережіть себе і будьте здорові.

    (Тетяна ЛІТЕРАТІ)

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору