У закарпатському Берегові розглядали проблеми вивчення української мови в національних школах

Цього вівторка, 11 листопада, на Закарпатті в приміщенні Берегівської райдержадміністрації відбулася нарада з питань функціонування шкіл з мовами навчання національних меншин.

Участь у нараді взяли Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорській Республіці Дмитро Ткач, т. в. о. заступника голови облдержадміністрації Омелян Мателешка, заступник начальника управління освіти та науки Ганна Сопкова, голови Берегівської райдержадміністрації Володимир Трикур і райради Бейла Чізмар та директори навчальних закладів області з мовами навчання національних меншин.
На сьогодні в області функціонують, крім україномовних, 123 загальноосвітні школи, гімназії та ліцеї з мовами навчання національних меншин, у тому числі 70 – з угорською, 12 – румунською, 3 – російською, 1 – українською і словацькою та 41 – з двома, трьома національними мовами навчання, а також 2 гімназії та 2 ліцеї – з угорською, 1 ліцей – з румунською мовами навчання. Крім цього, діють 5 ліцеїв з угорською мовою навчання недержавної форми власності. Для нечисленних меншин уже відкрито 17 недільних шкіл з ромською, єврейською, польською, русинською мовами навчання.
На нараді в Берегові йшлося про останні новації Міністерства освіти та науки України, а саме – поступовий перехід на україномовне викладання частини предметів у загальноосвітніх школах з мовою навчання національних меншин.
На думку посла Дмитра Ткача, за роки незалежності 150-тисячна громада угорців Закарпаття домоглася вагомих результатів у реалізації своїх прав, передбачених законодавством України. Зокрема, удосконалено та розширено освітню систему рідною мовою – від дошкільних закладів до вищої освіти. Разом з тим пан посол наголосив на тому, що нині існує проблема вивчення української мови та викладання українською окремих предметів у школах з угорською мовою навчання.
– Щодо правил зовнішнього тестування, то для випускників шкіл з мовами національних меншин необхідно продовжити перехідний період, яким передбачається переклад тестів. Також тести мають враховувати специфіку навчальних програм цих шкіл, – наголосив Дмитро Ткач.
Керівники навчальних закладів з угорською мовою навчання наголошували на необхідності змін до існуючих навчальних програм та видання нових методичних посібників для викладання української мови в школах з угорською мовою навчання.
– У виданому Міністерством освіти та науки розпорядженні є чимало позитивних нововведень, – вважає ректор Закарпатського угорського інституті імені Ф. Ракоці Ілдіко Орос. – Але є необхідність у розробці спеціальної методики вивчення української мови у школах нацменшин.
Ілдіко Орос озвучила ще одне проблемне питання: рівний доступ випускників шкіл до вищих навчальних закладів, адже, за її словами, минулого року чимало випускників угорськомовних шкіл області не змогли вступити до ВНЗ через незадовільні результати зовнішнього тестування з української мови.
Омелян Мателешка наголосив на тому, що міністерство своїм розпорядженням намагалося насамперед ліквідувати перепони, що заважають випускникам шкіл із мовами навчання національних меншин інтегруватися в українське суспільство. Без сумніву, наразі необхідно створити умови в навчальних закладах, за яких учні, незалежно від національної приналежності змогли б добре опанувати і державну, і рідну мови.