У закарпатському Мукачеві працевлаштовують інвалідів

Питання соціальної та трудової адаптації інвалідів у суспільстві набуває все більшої актуальності.

Це зумовлено збільшенням їх чисельності, що за останнє десятиріччя зросла майже на чверть і нині в структурі населення України 5 відсотків осіб з обмеженими можливостями.
На початку 2006 року Верховна Рада доповнила Закон «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» статтею 18, де зазначено: «Інвалід, який не досяг пенсійного віку, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем реєстрації інваліда на підставі поданої ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань».

Це доповнення має принципове значення: наша держава за прикладом інших країн Європи визнала, що інваліди – це люди хоч і з особливими потребами, але мають такі самі права, як і всі інші.

На початку 2007 року люди з обмеженими фізичними можливостями одержали право не лише на статус безробітного, а й на виплату матеріального забезпечення (з урахуванням попереднього трудового та страхового стажу). Вони повірили, що знову пеовернулися до звичайного трудового потоку життя.

Коли набули чинності ці зміни, до центрів зайнятості потягнулися люди з обмеженими можливостями в пошуках спілкування і роботи.

За майже три роки, відколи служба зайнятості почала працювати з людьми з обмеженими фізичними можливостями, ми здобули певний досвід, налагодили стосунки. Для цих людей, як і для інших, у центрах зайнятості проводяться семінари, в тому числі й для молоді, профдіагностичне тестування, навчання, перенавчання, вирішується питання працевлаштування як на загальних умовах, так і з наданням дотації роботодавцю та одноразової виплати допомоги для започаткування власної справи, участь у громадських роботах.

Так, протягом 2008 року до Мукачівського міського центру зайнятості в пошуках роботи звернулось 49 осіб з обмеженими фізичними можливостями. З них 20 – працевлаштовано. Особливою гордістю спеціалістів центру зайнятості є працевлаштування 5 молодих людей, які отримали одноразову допомогу для започаткування власної справи. 1 інвалід працевлаштований на дотаційне робоче місце, 5 - проходили професійне навчання за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття, а 13 осіб продовжують перебувати на обліку в пошуках роботи.

Активну роботу проводимо з працедавцями міста, спонукаючи їх подавати до служби зайнятості вакансії, на які можна працевлаштувати інвалідів. Прохання до керівників підприємств міста: при вирішенні питання заповнення робочих місць для цієї категорії осіб враховувати, що вони мають певні ускладнення здоров’я. До речі, відповідно до законодавства, інвалідність – це не втрата працездатності, як трактувалося раніше, а втрата здоров’я. Сьогодні служба зайнятості – чи не єдине місце, де люди з обмеженими фізичними можливостями можуть заявити про своє бажання працювати.

Ніде правди діти, ще багато хто в нашому суспільстві сприймає інваліда так, як це слово буквально перекладається з латині – людина, яка не має цінності. Але кожна людина – це особистість і цінність. Ось чому так важливо підтримати, примножити ті зусилля, які здійснюються на благо людини, яка попри все хоче бути корисною суспільству.
Оксана Пехньо, директор Мукачівського міського центру зайнятості