ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Угорський консул Габор Хегедюш: «Ми орієнтуємося, на які хитрощі українці можуть йти, аби отримати візу»

    27 жовтня 2020 вівторок

    У літній період, коли українці прагнуть відпочити, роботи додається іноземним представництвам в Україні, адже дедалі більше наших громадян прагнуть відвідати Європу.

    Хтось їде до моря, а хтось обирає екскурсійні маршрути. До сусідньої Угорщини прямують кілька тисяч наших туристів щомісяця. Одні – відпочити на термальних курортах, інші – відвідати «перлину Дунаю» Будапешт. „Главред” вирішив розпитати Генерального консула Угорської Республіки в Україні Габора Хегедюша про особливості його роботи.

    Пане, Габор, чи багато у консульства зараз роботи?

    У квітні було дуже багато. Велике навантаження буде і в липні-серпні. У вересні – спад. А у жовтні, коли починаються шкільні канікули, ми знову працюємо у посиленому режимі. Багато подорожують автобусами. І не тільки восени, а й на Різдвяні свята. Жити у спокійному режимі можемо лише у січні-лютому. Можна говорити, що робота консульства пов’язана з туризмом. Проте, якщо, скажімо, до Словаччини їздять більше взимку, то до нас – влітку.

    Тобто консульство Посольства Угорської Республіки в Україні видає більше туристичних віз, аніж, скажімо, робочих?

    Так. Але дуже багато й ділових. Справа у тому, що між підприємствами України та Угорщини розвинута співпраця на різних рівнях. Також у нас тісні контакти у сфері спорту. Наприклад, щороку в червні у місті Ниредьхаза організовують змагання з футболу – міжнародний дитячий турнір „Джонатан Кап”. Торік приблизно п’ятсот молодих спортсменів поїхали на них до Угорщини.

    Записатися до консульства можна лише через сайт. Чому саме було введено таку практику?

    Ми працюємо у достатньо важких умовах. У нас консульство розташоване в одному приміщенні з посольством. Для прийому документів ми можемо відкрити максимум чотири вікна. Якщо з документами все гаразд, то процес йде швидко. Якщо ні – треба ставити додаткові запитання, просити інші документи. А це все час. Щомісяця ми обробляємо кілька тисяч паспортів. Проте є технічний ліміт – навіть якщо було б бажання, немає фізичних можливостей. Ми ж маємо без запізнень видавати паспорти! Індивідуальні туристи, які записуються саме за допомогою сайту, – це лише чверть усіх, хто приносить документи. Решта – клієнти турфірм.

    Індивідуальні туристи керуються інформацією, викладеною на сайті. Чи не вважаєте ви, що сайт треба удосконалювати?

    Це правда. Проте вся необхідна інформація все-таки там є (www.mfa.gov.hu/emb/kiev). Найсвіжіші новини – на першій сторінці у рубриці „Зміни у порядку оформлення віз”. Усі можуть прочитати, що коли хтось збирається у подорож з дитиною, то необхідно мати у паспорті одного з батьків по дві вільні сторінки на кожного (у сумі чотири. – Ред.). У випадку, якщо хтось сам організовує подорож, ми просимо авіа- або залізничні квитки, а також підтвердження про заброньований та оплачений готель. Бронювання через сайт www.booking.com не приймаються.

    Скільки ви витрачаєте часу на обробку кожної заяви?

    Важко сказати. Усе залежить від індивідуальних особливостей. Спочатку ми очікуємо, що до нас прийде підготовлена людина. Вона має подивитися на офіційному сайті, які документи треба і у якому вигляді. Якщо є питання, можна подзвонити у наш call-центр. Під час подачі документів у вікно ретельно розглядаються усі папери. Іноді ми можемо попросити додаткові документи. Якщо все гаразд, дані заявника вносять у комп’ютерну систему. Потім наша бухгалтерія перевіряє, чи сплачено візовий збір протягом двох днів. Але важливо сказати, що більшість наших клієнтів не платять на основі Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС (школярі, студенти, учасники міжнародних спортивних змагань, журналісти, пенсіонери, особи з обмеженими фізичними можливостями тощо. – Ред.). Після цього триває стандартна перевірка, а згодом остаточне рішення приймає консул.

    Існує думка, що кілька посольств країн - членів ЄС більш лояльно ставляться до українців, аніж інші...

    Я не можу порівнювати нашу роботу з роботою дипломатичних установ інших країн, але хочу сказати, що ми намагаємось із розумінням ставитися до українських громадян. І це насправді так. Чому? Перша причина – традиції. У нас завжди були гарні стосунки з Україною. Ваша країна – наш найбільший сусід. Ми хочемо товаришувати і у майбутньому. По-друге, у нас багато зв’язків: політичних, економічних, культурних, спортивних. Ми, як консульство, маємо обслуговувати їх, а не чинити перепони. По-третє, ми завжди намагаємося уявити себе на місці заявника, який просить візу. Угорці дуже добре пам’ятають ті часи, коли для нас було досить важко поїхати на Захід, у Європу або Америку. Хоча ніяких злих намірів у нас не було. З цієї позиції, ми розуміємо українців. Навіть у моїй родині були люди, які у 1960-ті роки увесь рік збирали гроші на те, аби поїхати літом на відпочинок до Італії чи Іспанії.

    Яких помилок найчастіше припускаються українці під час подачі документів до консульства?

    Вони часто не читають сайт і не дзвонять у call-центр. За час моєї роботи було кілька випадків, коли приходили люди лише з паспортом і говорили, що їм хтось сказав, що цього вистачає для отримання візи. Моя відповідь така: наступного разу навіть паспорта не треба, можна візу поставити на лоба. Виходить, що інколи люди не розуміють, що ми маємо бездоганно виконувати Шенгенські правила.

    Які найпоширеніші причини відмов?

    У 2009 році Консульський відділ Посольства Угорської Республіки в Україні відмовив у візі у 2,25% випадків. Таким чином, ми не належимо до переліку тих країн, які найчастіше відмовляють. У випадку, якщо у нас виникають певні сумніви щодо поданих заявником документів, ми просимо його принести додаткові папери. Також намагаємось підтримувати гарні стосунки з акредитованими турфірмами. Але рішення про відмови все-таки є. Їх виносять, коли заявнику заборонений в’їзд або надані документи (наприклад, ті, що підтверджують мету поїздки, матеріальне забезпечення тощо) не відповідають вимогам. Фальшивих документів за нашими спостереженнями стає менше.

    Однак упродовж останнього року доходи українців зменшилися. Тому є підстави говорити, що збільшилася кількість випадків підробки документів, які українські громадяни подають до консульств. Чи були у вас такі випадки?

    Справді, підробки – проблема для України. Я збрешу, якщо скажу, що ми їх не бачили. Це як національний спорт в Україні – для будь-якої ситуації треба знайти рішення. Якщо потрібно певний підтверджуючий документ, завжди є спосіб його зробити або дістати. Наприклад, було кілька екстремальних випадків. Один з них такий. З Будапешта ми отримали листа, у якому йшлося про те, що певну людину запрошують на важливу подію як почесного гостя, тож просять посприяти в отриманні візи. Людина подає документи, але ми виявляємо підроблену довідку про доходи. Виявляється, у чоловіка маленька пенсія, і він боявся, що з такими прибутками отримає відмову. Тому звернувся по „допомогу” до друга. Той зробив фальшивку, на підставі якої у наданні візи було відмовлено. Ми сказали, що для нас головне – чесний спосіб отримання візи, і порадили знову подавати заявку. І зважаючи на те, що інших проблем у цієї людини не виникло, вона отримала візу за два дні до запланованого від’їзду. Чоловік був такий щасливий! Ось і виходить, що навіть порядні люди не можуть зрозуміти, що підробляти документи – не варто.

    Шкода, що українці цього не розуміють…

    Через такі випадки ми навіть звернули увагу акредитованих турфірм, що у всіх випадках, коли ми знайдемо фальшиві документи, будемо ставити відмову. Ми пояснюємо, що матеріальне забезпечення можна підтвердити багатьма способами. Якщо хтось має низьку зарплату, то він може показати, що у нього є нерухомість, він володіє автомобілем. Ми знайомі з економічною ситуацією в Україні: іноді люди мають приховані від податкової прибутки, а професори в університетах – низькі зарплати. Тому коли ми просили довідку з банку, деякі люди позичали гроші у знайомих і брали й перераховували їх на свій рахунок на один день. Це нечесно. Ми приблизно орієнтуємося, на які хитрощі українці можуть йти, аби отримати візу. Варто говорити, що причиною відмови не може бути лише те, що офіційно підтверджені прибутки громадянина є недостатніми. Ми підходимо до візових питань комплексно. Враховуємо кількість раніше оформлених шенгенських віз у паспорті. Якщо вони є, то очевидно, що у такої людини було багато можливостей десь залишитися, але вона цього не зробила. Просто люди хочуть побачити світ, і у них є на це гроші.

    Думаю, що серед інших чинників таке ставлення також веде до того, що процент відмов у нас низький. До цього (консул стукає по дереву) ми не відчули, що хтось цим зловживає – люди їдуть саме в Угорщину, а не в інші країни Шенгенської зони, а також повертаються на батьківщину.

    Яким чином введення нового Візового Кодексу ЄС вплинуло на роботу консульства?

    Ми почали підготовку ще торік. Можна говорити, що найбільше часу забрав технічний перехід до роботи за правилами нового Кодексу. У січні Консульське управління Міністерства закордонних справ Угорської Республіки організувало триденний тренінг в м. Ужгороді, у якому взяли участь і наші працівники. За два тижні до введення нового кодексу відбулася зустріч з працівниками акредитованих туристичних фірм з питань нововведень. Три дні на початку квітня Консульство було зачинено – ми обробляли заяви, що отримали до 5 квітня, а вже 9-го числа відновили роботу у повному обсязі вже згідно з новим Візовим Кодексом. Сподіваємося, наші клієнти не відчули незручностей. У квітні ми обробили 4947 заяв, переважну більшість упродовж останніх трьох тижнів, і лише дев’ять клієнтів (0,18%) дістали відмову.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору