ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Українські реформи гальмує небажання реформаторів перейматися деталями

    22 лютого 2018 четвер
    Картинка користувача uaengeditor.

    На днях колега помітив, що українське суспільство реагує на події так, ніби щойно два роки країні, й вони самі до цього ніколи ні про політику, ні про якісь суспільні інститути не чули: "Щось схоже, якби вчора з запалом неофітів обговорювали, чи треба мити руки перед їжею, а сьогодні всі перелаялися з питання, чи варто чистити зуби ввечері".

    При цьому всі сторони дискусій вважають, що є якесь універсальне рішення, яке може налагодити життя раз і назавжди, і якщо його проголосувати в Раді, запровадити чи красиво назвати, то настане щастя до кінця віків. І що це рішення обов'язково має бути глобальним, гучним і в стилі "все, або нічого". То НАБУ в усі корупційні дірки затичка, то антикорупційний суд. Якщо ввели патрульну поліцію, то вже треба аби вона геть усе робила – і котів з дерев знімала, і порушників правил дорожнього руху штрафувала, і серійних злочинців ловила.
    Якщо стається якась надзвичайна ситуація, то не дай Боже щось налагоджувати локально чи вдосконалювати – кадрові зміни там чи нові протоколи роботи – ні, Висновки мають бути тільки вселенського масштабу: якщо й не знести все під корінь, то щонайменше зафігачити новий закон.
    І головне кинути потужне гасло. Щоб яскраве і також глобальне. От сказав би Аваков і Деконаїдзе, що будуть вносити в протоколи роботи поліції норми, що порушник ПДР повинен залишатися в машині, не виходити з неї і тримати лапи на рулі. І що водіям доведеться звикати до цих норм спілкування з поліцією. То це ж би було не цікаво, бо ніхто б особливо і не сперечався, довелося б підправляти тільки якісь дрібні норми в законах і все без пафосу й нудно. Але нащо так робити, якщо можна зразу наговорити про "презумпцію правоти поліції", яка невідомо про що та незрозуміло, що собою представляє, і влаштувати вселенський срач.
    Інколи здається, що гальмують реформи не стільки злісні реваншисти, скільки небажання реформаторів влазити в деталі і займатися тим мікроналагоджуванням системи, що тільки й робить її ефективною.
    Ольга ЛЕНЬ

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Рейтинг: 

    Пунктів: -1

    Письмо редактору
    Загрузка...