ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Ужгородський рекет по-школярськи

    01 грудня 2021 середа

    Історія, яка трапилася нещодавно в Ужгороді, стала ще одним підтвердженням мудрості: нема нічого таємного, що не стало б відомим. Тепер цю істину, мабуть, добре і надовго засвоїть 18-річний ужгородець Ігор, котрий, свого часу, вже мав проблеми із законом. Але все по-порядку...

    Одного дня до працівників ужгородської міліції звернулася жителька обласного центру Наталія із заявою про те, що у її 14-річного сина Віктора знайомий на ім’я Ігор безпідставно вимагає 600 гривень. Випадки шкільного рекету в роботі правоохоронців не поодинокі. Зі свого досвіду вони знали: в подібних історіях зловмисники діють досить “нарвано”, сподіваючись, що їхні жертви нікуди не заявлятимуть, психологічно подавляючи їх. Справу щодо розслідування зухвалого вимагання було доручено працівникам підрозділу кримінальної міліції у справах дітей. Начальник обласного підрозділу Степан Олаг разом з підлеглими розробив детальний план виявлення та затримання вимагача. Стражі порядку проводили відповідні документування. Згодом у поле зору працівників сектору КМСД Ужгородського міськвідділу УМВС потрапив 18-річний ужгородець Ігор, котрий ніде не працює. Варто сказати, що цього хлопця оперативники знали, як облупленого. Свого часу, ще будучи неповнолітнім, Ігор скоїв крадіжки, за що отримав судимість. Після цього юнак знаходився на спецобліку у правоохоронців. Та, як бачимо, лава підсудних уроком для хлопця не стала. З’ясувалося, що зловмисник став чинити моральний тиск на школяра, погрожуючи у разі відмови фізичною розправою. Згодом вимагач трохи змилостивився і знизив “таксу” -- до 400 гривень, не забувши нагадати своїй жертві взяти на наступну зустріч гроші. Щоб затримати зухвальця на гарячому, на місце пригоди виїхали в.о. начальника сектору КМСД Ужгородського міськвідділу УМВС Роман Король та оперуповноважені Василь Шовак, Михайло Данчак і Борис Бойко.
    В обумовлений час Віктор прийшов у призначене кривдником місце, поблизу одного із супермаркетів. Ігор одразу ж поцікавився, чи той приніс гроші. Побачивши у руках школяра купюри, помітно повеселів. Перерахувавши, сховав їх в кишеню й вже, було, зібрався зникнути. Далі все трапилося настільки несподівано, що зловмисник не зміг навіть й оком кліпнути. Затримання зухвальця виявилося, як мовиться, справою техніки. Зрозумівши, що міліціонери мають на руках відповідні докази його вини, Ігор вирішив зізнатися у своїх лихих намірах…
    А все почалося кілька місяців тому, коли Ігор з приятелями на одному з майданчиків ганяв у футбол. Після завершення гри юнак зауважив, що з його куртки зник стільниковий телефон. Там був присутній і Віктор. Наступного дня один зі знайомих Ігоря, на прізвисько Шурик, повідомив: у школяра Віті з’явилася “мобілка”, отже, резюмував, не виключено, що саме він міг її поцупити. Та через кілька днів Шурик спростував свою версію: у школяра “трубка” іншої моделі. Однак це, здається, менше за все хвилювало Ігоря. Через кілька тижнів юнак назначив Віктору зустріч, під час якої ультимативно заявив: або віддаси мені «мобілку», або 600 гривень. Підліток спробував, було, заперечувати: мовляв, він абсолютно непричетний до зникнення “трубки”, та зловмисник навіть слухати не хотів. Казав, що поставить його на «лічильник». Звісно, почувши таке, підліток не на жарт злякався.
    Ігор дав термін два місяці. Стільки, вважав він, цілком достатньо, щоб зібрати гроші. На цей час юнак виїхав на заробітки. Учень боявся комусь розповісти про вимагання. Сподівався, що це забудеться і його залишать у спокої. Але повернувшись, Ігор знову став нагадувати Віктору про давній борг. Аби школяр став більш поступливим, вимагач погрожував: май на увазі не віддаси гроші – руки-ноги переламаю...
    Якось увечері Наталія зауважила, що син чимось дуже засмучений. Спитала, чи щось не трапилося. Почувши про вимагача, котрий погрожує фізичною розправою, вирішила звернутися із заявою до правоохоронців. Що було далі, читач вже знає.
    -- На своє виправдання Ігор пояснив: просто хотів розвести свою жертву, наче лоха, -- розповідає начальник ВКМСД УМВС підполковник міліції Степан Олаг. – Адже Віктор за характером спокійний хлопець, до того ж мати виховує його сама. Вимагач явно не сподівався, що у справу можуть втрутитися працівники міліції.
    Наразі вирішується питання про порушення кримінальної справи. За скоєне злодіяння зловмисникові “світить” реальний термін ув’язнення. Розпочато слідство, котре повинно пролити світло на всі обставини цієї історії.
    Іван ЛАДЖУН, ВЗГ УМВС України в Закарпатській області

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: -1

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору