В обіймах кишкової палички. - Або де у спеку купатися ужгородцям?

40-градусна спека, яка тримається у повітрі вже кілька тижнів, доволі серйозно «дістала» закарпатців. Під кінець робочого дня здається, що мізки от-от «закиплять». І порятунок від спеки тільки один – вода.

Та, на жаль, цього літа, як і вже декілька років підряд, прохолодитися на воді в Ужгороді немає де. Міський пляж, який років зо п’ять тому ще так тішив городян, сьогодні заростає бур’яном і чагарниками. Більше того, офіційно ні один санітарний лікар міста не дасть гарантію, що в річці сьогодні безпечно купатися. Непокоїть й інше – небезпека наразитися на плазунів, яких саме в цю літню пору в заростях більше, ніж достатньо. І прикро, що жодна міська служба не несе відповідальності за безпеку. Хоча саме мерія, згідно із законом, мала б займатися організацією відпочинку на воді.

За словами головного санітарного лікаря Ужгорода Миколи Ващенка, для того, щоб городяни могли спокійно купатися на воді, міська влада мала б на початку кожного купального сезону облаштувати пляж та здати його, відповідно, санітарно-епідеміологічній комісії. Тільки після того, коли лікарі-санепідеміологи оглянуть зону відпочинку, заберуть проби води і дослідять їх, може йти мова про безпеку купання. Але цього року, як і в попередні, подібна комісія пляж в Ужгороді, який називати офіційним язик не повертається, не приймала.

«Згідно з рішенням міської ради, в Ужгороді діють два пляжі – на Ботанічній набережній та на набережній Студентській. Але ці зони відпочинку не відповідають загальноприйнятим нормам. Наша комісія не обстежувала дані зони масового відпочинку городян і не давала офіційного дозволу на початок купального сезону. А це означає, що існує небезпека купання в річці. За останні півроку ми відібрали кілька десятків проб води з Ужа. І 12 відсотків цих проб не відповідали стандартам. Серед «зараз», які виявили у воді, домінує кишкова паличка. На щастя, немає більш серйозних інфекцій, таких як сальмонела, чи щось подібне. Але й це не дає приводу для заспокоєння. Бо означає, що, наприклад, дванадцятеро із сто людей, які покупаються в річці, мають небезпеку заразитися кишковою паличкою. А це призводить до розладів кишечника тощо. Непокоїть і те, що на березі цього «дикого» пляжу немає рятувальних служб. А, згідно із законом, якщо пляж офіційний, рятувальники мали б там працювати і слідкувати за безпекою на воді», - розповів санітарний лікар Микола Ващенко.

Але в міській раді чомусь вважають інакше. Коли кореспондент газети намагався зв’язатися із начальником Департаменту комунального господарства Ужгорода Віктором Мартином, секретар цього чиновника довго «не могла» зв’язати нас по телефону. Зрештою порадила зателефонувати пізніше. Але, як і варто було здогадатися, пізніші телефонні дзвінки теж нічого хорошого не дали. А от Олена Гойда із відділу благоустрою запевнила нас, що пляжі в Ужгороді зовсім не «дикі», а сповна цивілізовані. Свою думку мотивувала тим, що ще на початку купального сезону відповідним рішенням міської ради на річці Уж були визначені два місця для купання. Тобто, на Ботанічній набережній біля обласної філармонії, і на Студентській набережній – від транспортного мосту до ПАДІЮНу. На облаштування цих зон відпочинку, за словами Олени Андріївни, були виділені із міського бюджету аж 10 тисяч гривень (мізер у порівнянні до потреби). За ці гроші водолази, буцімто, обстежили дно Ужа, а комунальники покосили берег річки. А ще було встановлено стенди із поясненням, як треба поводитися під час купання. Але ж хіба цього достатньо для того, щоб почувати себе безпечно і комфортно під час відпочинку на воді? Виявляється, на думку нашої мерії, цілком достатньо. Хоча згідно з тим же ж законодавством, пляж тоді вважається цивілізованим, коли на ньому є роздягалки, туалети, точки продажу охолоджуючих напоїв, морозива, рятувальні пости і так далі. А до такого рівня нашим пляжам за керування нинішнього мера, на жаль, дуже далеко.

Пригадуються часи, коли в Ужгороді були справжні зони відпочинку. Хоча й вони проіснували не довго, але ж були помітні намагання одного з екс-мерів міста зробити хоч щось приємне для свого електорату. Тоді Ботанічна набережна була всіяна піском, поруч розташували лавиці, роздягалки, біотуалети, торгові лотки. А ті пляжі, які нинішня влада намагається назвати офіційними, навіть близько не відповідають жодним вимогам. Але тішмося тим, що є, бо при сьогоднішніх «розкладах» могло бути й гірше.

Насамкінець хочеться згадати й про горезвісний ужгородський кар’єр. В ньому купатися взагалі заборонено. Але тим не менше городяни не зважають на ці заборони, бо від пекельної спеки їм нема куди діватися. Всі летальні випадки, які стаються тут під час купання, безумовно, лишаються на совісті міської влади…

А. Зозуля