В Ужгороді говорили про нові правила реєстрації земельних ділянок

Сьогодні, 4 березня, у прес-центрі «Закарпатської Правди» Мафтей Васильович Попович – перший заступник начальника Головного управління Держземагентства у Закарпатській області та Ганна Андріївна Рогульська – начальник відділу Державного земельного кадастру Головного управління Держземагентства у Закарпатській області зустрілися із мас-медійниками краю.

Основне питання, яке нині турбує закарпатців: "Земельна реформа на Закарпатті: як це відбувається на практиці».

Під час прес-конференції Мафтей Васильович та Ганна Андріївна розповіли журналістам і про нові правила реєстрації земельних ділянок, функціонування Національної кадастрової системи, публічної кадастрової карти та зворотного зв’язку з власниками земельних ділянок, зокрема для виправлення неточностей у Національній кадастровій системі та успішного завершення проекту Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру».
З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України “Про Державний земельний кадастр”, норми якого привнесли ряд історичних нововведень у земельні відносини. Національна кадастрова система функціонує у штатному режимі.
− Відтепер реєстрація землі та прав власності на неї розділена між двома відомствами: Держземагентство України реєструє земельні ділянки в кадастрі та надає витяги з нього, а Укрдержреєстр реєструє права власності на землю, у тому числі договори оренди, купівлі-продажу, міни, успадкування тощо.
Завдяки автоматизованій Національній кадастровій системі державна реєстрація земельних ділянок відбувається в кілька разів швидше, що практично зводить нанівець черги в органах земельних ресурсів, затягування з розглядом документів та інші незручності, з якими раніше зіштовхувалися громадяни при реєстрації землі. Крім того, запровадження сучасної, повністю високотехнологічної системи суттєво зменшить зловживання у земельній сфері, зведе до мінімуму прояви корупції та земельних махінацій. Система повністю автоматизована, кожна дія реєструється і відстежується. На Закарпатті в базу Державного земельного кадастру цього року внесено приблизно 3 тисячі ділянок, і щодня додається ще 150 – 200. Це на фоні України середній показник, − зазначив перший заступник начальника Головного управління Держземагентства у Закарпатській області.
В цілому, на нинішній день, на Закарпатті реєстрацію ділянок здійснюють 34 кадастрові реєстратори.
− Ми отримали 75 заяв від людей, які не знайшли свої ділянки на публічній карті, але в робочому порядку всі помилки виправляються. Утім, на жаль, загалом краяни не поспішають приватизовувати свої паї: якщо ближче до Ужгорода відсоток приватизації наближається до 80-90, то в гірських районах він набагато нижчий. «Десь люди відтягують із цим процесом, бо не мають коштів, або просто не хочуть «викидати» 1200 – 1500 грн. на приватизацію існуючої ділянки чи 2300 – 2500 грн. на проект відведення нової, − говорить начальник відділу Державного земельного кадастру Головного управління Держземагентства у Закарпатській області.
На сьогодні, Держземагентство переводить усю документацію у цифровий та електронний вигляд. Окрім того, що заноситься та систематизується інформація з обмінних файлів, перетворюється в цифровий вигляд землевпорядна документація на паперових носіях. За оцінками міжнародних фахівців, роботи по створенню системи Державного земельного кадастру та його інфраструктури складають лише 10-20% від загального обсягу робіт. А основна маса – і є збір та систематизація інформації.
Кадастр – це не просто реєстр земель. Це величезна високотехнологічна інформаційна система, аналогів якої не має на сьогодні жодне міністерство чи відомство в Україні.
Національна кадастрова система містить: 18 млн держактів (36 млн сторінок) – перетворено в електронний вигляд за 3 місяці; оглядову карту України з відображенням основних топографічних об’єктів (дорожня мережа, залізниці, гідрографія і ліси); ґрунтову карту України (перетворено в електронний вигляд 144 аркуші, близько 1000 об’єктів на кожному аркуші); межі адміністративно-територіальних одиниць (перетворено в електронний вигляд 40 тис. об’єктів адміністративно-територіальних одиниць);
топографічну карту масштабу 1:10 000 (перетворено в електронний вигляд близько 110 тис. аркушів); картограми агровиробничих груп ґрунтів (перетворено в електронний вигляд понад 20 тис. листів).
Надалі будуть додаватися й інші дані.

Т. Горянка