Визнання та виконання рішень судів України у цивільних справах на території країн – учасниць Співдружності Незалежних Держав

Існують рішення українських судів у цивільних або сімейних справах, виконання яких необхідно здійснити за кордоном, зокрема на території країни – учасниці Співдружності Незалежних Держав.

Чинними міжнародними договорами України про надання правової допомоги у цивільних або сімейних справах передбачена можливість виконання певних категорій рішень, винесених судами однієї Договірної Сторони, на території іншої Договірної Сторони. Зокрема, Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладена у м. Мінську 22.01.1993 (далі - Конвенція), передбачає можливість визнання та виконання судових рішень, винесених у цивільних і сімейних справах, а також вироків у частині цивільного позову. Конвенція діє на території всього СНД, зокрема в Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Молдові, Росії, Таджикистані, Туркменистані, Узбекистані та Україні. Відтак – на території СНД застосовуються однакові правила щодо визнання і виконання рішень, винесених судами однієї з цих держав на території решти. Питання визнання та виконання вищезазначених категорій судових рішень регулює Розділ ІІІ зазначеної Конвенції, встановлюючи порядок визнання таких, що набрали законної сили, судових рішень, залежно від того чи потребують вони примусового виконання, чи ні. Коли судове рішення потребує примусового виконання (наприклад, про стягнення боргу, стягнення аліментів тощо), згідно вимог статті 54 вказаної Конвенції, воно може виконуватися на території країни – учасниці Конвенції лише після проходження у її компетентному суді спеціальної процедури його визнання та допуску до виконання. Зацікавленій особі з метою вирішення питання про визнання та допуску до примусового виконання українського судового рішення на території іншої країни - учасниці зазначеної Конвенції необхідно звернутися до суду, який виніс рішення, із заявою про надання сприяння в оформленні пакету документів, передбаченого статтею 53 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах. Зокрема, з метою підготовки належного пакету матеріалів суд надає наступні документи: рішення суду або його засвідчену копію, довідку про те, що рішення суду вже набрало законної сили та підлягає примусовому виконанню, довідку про те, що сторона (або її представник у випадку процесуальної недієздатності сторони), яка програла справу, була належним чином та своєчасно повідомлена про дату та місце судового розгляду, довідку про те, чи здійснювалося вже часткове виконання рішення на момент складання клопотання про визнання та виконання рішення суду за кордоном, якщо так – зазначається частина рішення, яка вже була виконана, або повідомляється, що на території України виконання рішення не здійснювалося, документ, який підтверджує угоду сторін, якщо рішення у справі винесено згідно з договірною підсудністю. Відповідно до вимог статті 13 Конвенції усі наведені документи повинні бути належним чином засвідчені судом (підписом суді та гербовою печаткою суду). Крім цього, зацікавлена особа має додати до зазначених документів своє клопотання про визнання та виконання рішення українського суду, яке складається у довільній формі, на ім’я "компетентного суду" держави, де необхідно виконати судове рішення. У клопотанні необхідно надати наступну інформацію: повне прізвище, ім′я та по батькові стягувача, його домашня адреса та, у разі необхідності, рахунок, на який слід перераховувати стягнуті з боржника кошти, повне прізвище, ім′я та по батькові боржника, його домашня адреса та, якщо це відомо стягувачеві - місце роботи боржника, повна назва суду, який постановив рішення, дата винесення рішення та його резолютивна частина. Слід також звернути увагу, що відповідно до умов статті 17 вищезазначеної Конвенції усі документи, що надсилаються з метою її виконання, повинні бути складені російською мовою або містити засвідчений переклад на російську мову. Таким чином, клопотання про визнання та виконання судового рішення та всі документи, що до нього додаються, доцільно оформлювати одразу російською мовою. Коли рішення суду було винесено українською мовою - до нього слід додати засвідчений переклад на російську. Процедура розгляду клопотання та порядок примусового виконання визначається внутрішнім законодавством Договірної Сторони. Аналіз практики свідчить, що середній строк від направлення клопотання на розгляд до прийняття компетентним судом рішення по суті складає шість місяців.

Завідувач сектору представництва інтересів держави та органів юстиції в судах Головного управління юстиції у Закарпатській області Світлана Росоха