ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Юридична служба — основний організатор правової роботи в органах виконавчої влади

    01 жовтня 2020 четвер

    Основним завданням юридичної служби є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів органом виконавчої влади, підприємством, їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків, а також представлення інтересів органу виконавчої влади, підприємства в судах.


    Це основне завдання юридичної служби визначене п. 4 чинного Загального положення про юридичну службу, міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р. № 1040 (далі — Загальне положення про юридичну службу).
    Термін "організація правової роботи" дає підстави говорити про організуючу та координуючу діяльність юридичної служби, пов'язану із застосуванням норм права та спрямовану на правове забезпечення діяльності органу виконавчої влади, підприємства, установи, організації.
    Загальне положення про юридичну службу регулює діяльність юридичних служб (юрисконсультів) органів виконавчої влади, у тому числі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих державних адміністрацій, а також державних підприємств, установ, організацій.
    Також дія чинного Загального положення про юридичну службу, на відміну від попереднього Загального положення про юридичну службу, яке було затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 27 серпня 1995 р. і діяло понад 13 років, поширюється на діяльність юридичної служби державного господарського об'єднання.
    Недержавні підприємства на практиці також можуть застосовувати Загальне положення про юридичну службу при розробці локальних нормативних актів, що регулюють їх діяльність, оскільки для них немає інших нормативних актів з цих питань.
    Чинним Загальним положенням про юридичну службу передбачено, що юридична служба органу виконавчої влади, підприємства утворюється як самостійний структурний підрозділ, вид якого залежить від обсягу, характеру та складності правової роботи (департамент, управління, відділ, сектор). На підприємстві функції юридичної служби може виконувати юрисконсульт відповідної категорії.
    Вказана норма щодо структури юридичної служби зазнала змін у порівнянні з попереднім Загальним положенням про юридичну службу. Так, якщо раніше в органі виконавчої влади чи на державному підприємстві залежно від обсягу й складності роботи створювався самостійний структурний підрозділ або вводилася посада юрисконсульта, то в даний час посаду юрисконсульта (одного працівника, який буде виконувати всю правову роботу) можна ввести тільки на державному підприємстві, а в органах виконавчої влади обов’язково має бути утворено самостійний структурний підрозділ (декілька працівників, які виконують обов’язки з організації правової роботи).
    Діюче Загальне положення про юридичну службу визначає чотири види такого самостійного структурного підрозділу: департамент, управління, відділ, сектор. Цей перелік є вичерпним і не передбачає створення юридичної служби в іншому вигляді, на відміну від попереднього Загального положення про юридичну службу, в якому наводився невичерпний перелік: “відділ, сектор, бюро, група тощо”.
    Також у чинному Загальному положенні про юридичну службу немає норми попереднього Положення про те, що надання правової допомоги підприємству може здійснюватися на підставі договору, укладеного з юридичною чи фізичною особою суб'єктом підприємницької діяльності, або з адвокатом, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи іншим адвокатським об'єднанням.
    Виходячи з цього, в даний час підприємства, установи, організації повинні ввести штатні посади юрисконсультів та не можуть укладати договори про правове обслуговування.
    Загальним положенням про юридичну службу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р. № 1040, передбачено, що орган влади чи підприємство зобов’язані забезпечити юридичну службу не лише окремим приміщенням, телефонним зв’язком, транспортом, сучасною оргтехнікою, нормативними актами й довідковими матеріалами (як було визначено попереднім Положенням), але ще додатково – електронним зв’язком, сучасними комп’ютерами, електронною системою інформаційно-правового забезпечення, а також доступом до інформаційних баз.
    Чинним Загальним положенням про юридичну службу розмежовано повноваження юридичних служб органів виконавчої влади та повноваження юридичних служб державних підприємств, установ, організацій.
    Так, окремо визначено функції юридичної служби органу виконавчої влади, (пп. 1 - пп. 24 пункту 10 Загального положення про юридичну службу), права юридичної служби органу виконавчої влади (пп. 1 - пп. 4 пункту 13 цього Положення), а також функції юридичної служби підприємства, установи, організації (пп. 1 - пп. 20 пункту 11 Загального положення про юридичну службу) та права юридичної служби підприємства, установи, організації (пп. 1 - пп. 4 пункту цього 14 Положення).
    При цьому, розширено функції юридичної служби органу виконавчої влади. Зокрема, юридична служба органу виконавчої влади організовує та бере участь у забезпеченні реалізації державної правової політики у відповідній сфері, правильного застосування законодавства в органі виконавчої влади, на підприємстві, що належить до сфери його управління, у представленні інтересів органу виконавчої влади в судах; розробляє та бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань, що належать до компетенції органу виконавчої влади; перевіряє відповідність законодавству і міжнародним договорам України проектів наказів та інших актів, що подаються на підпис керівника органу виконавчої влади, погоджує (візує) їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів.
    До компетенції юридичної служби органу виконавчої влади віднесено проведення юридичної експертизи проектів нормативно-правових актів, підготовлених структурними підрозділами органу виконавчої влади, за результатами якої юридична служба готує висновки за формою, що затверджується Мін’юстом.
    Юридична служба органу виконавчої влади повинна здійснювати у межах своєї компетенції заходи щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу; вести облік актів законодавства і міжнародних договорів України, забезпечувати підтримання їх у контрольному стані та зберігання; збирати інформацію про офіційне оприлюднення актів законодавства в друкованих виданнях;
    Юридична служба підприємства забезпечує правильне застосування на підприємстві нормативно-правових актів та інших документів, подає керівникові пропозиції щодо вирішення правових питань, пов'язаних з діяльністю підприємства; розробляє та бере участь у розробленні проектів актів та інших документів з питань діяльності підприємства.
    Також до компетенції юридичної служби державного підприємства належить обов’язок проводити юридичну експертизу проектів актів та інших документів, підготовлених структурними підрозділами підприємства, погоджувати (візувати) їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів або осіб, що їх заміщують. У разі виявлення невідповідності проекту акта чи іншого документа вимогам законодавства юридична служба подає вмотивовані пропозиції щодо приведення його у відповідність із законодавством.
    Загальним положенням про юридичну службу передбачено, що юридична служба підприємства веде облік актів законодавства і міжнародних договорів України, забезпечує підтримання їх у контрольному стані та зберігання; збирає інформацію про офіційне оприлюднення актів законодавства в друкованих виданнях.
    Одночасно із загальною нормою про надання юридичних консультацій працівникам підприємства, як окрему функцію юридичної служби державного підприємства виділено надання правової допомоги працівникам підприємства, які потребують соціального захисту.
    До функцій юридичної служби органу виконавчої влади, підприємства, установи, організації входить організація роботи, пов'язаної з укладенням договорів (контрактів), участь у їх підготовці та здійсненні контролю за їх виконанням, надання правової оцінки проектам таких договорів (контрактів); організація претензійної та позовної роботи, проведення аналізу її результатів; здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня правових знань працівників.
    Загальне положенням про юридичну службу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р. № 1040, містить у пункті 12 імперативну норму про недопущення покладення на юридичну службу обов’язків, які не належать або виходять за межі її компетенції.
    Важливою гарантією щодо попередження неправомірного впливу на юридичну службу (юрисконсульта) є вимога пункту 5 Загального положення про юридичну службу щодо підпорядкування юридичної служби безпосередньо керівникові органу виконавчої влади, підприємства.
    Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що діяльність юридичних служб спрямована на забезпечення організації правової роботи в органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях, що базується на дотриманні законності.
    З метою підвищення якості роботи юридичних служб, правова робота має плануватися та забезпечуватися відповідними кваліфікованими кадрами юрисконсультів.



    Головний спеціаліст відділу державної реєстрації
    нормативно-правових актів, правової роботи,
    правової освіти та систематизації законодавства
    Головного управління юстиції у Закарпатській області
    Леся Тимчук

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору