За задумом Крупки, площа Народна суттєво відрізнялася від сучасної

Про засідання архітектурно-містобудівної ради, що відбулося 2 квітня, розповів на брифінгу начальник обласного управління містобудування та архітектури Микола Пігуляк.

Основне питання засідання – розгляд проекту реконструкції площі Народної в місті Ужгород. Рада складається з 18 членів, на засіданні були присутні 15 з них.

- Обов’язкова умова роботи цієї ради – це наявність у її складі представників відповідних служб. А це - і пожежники, і представники санепідемслужби, представники управління містобудування та архітектури. Головуючий – начальник управління містобудування та архітектури, Секретар – заступник начальника, - розповів Микола Пігуляк.

Архітектурно-художня рада (два засідання цієї ради передували містобудівній раді) розглядає концепції, думки. На ній присутні архітектори, художники, тобто люди, які оцінюють саму концепцію. Містобудівна – це рада, що створюється при органі влади. Понад 50% членів ради - це архітектори.

- У нашій містобудівній раді – їх близь 60%. З тих архітекторів, що були присутні – 4 проголосували «за», один утримався, один проголосував «проти». Тож містобудівна рада схвалила проект. Ми радилися з управлінням культури стосовно збереження, оформлення історичної пам’ятки. Тож можу сказати, що наразі не встановлені навіть межі цієї пам’ятки, навіть зараз користуються радянськими нормами у цьому питанні. А це теж потребує упорядковування, - відзначив Микола Пігуляк.

Під час брифінгу Микола Пігуляк продемонстрував проект чеського архітектора Крупки.

- Це проектне рішення Крупки абсолютно відмінне від того, що є зараз. Звернуть увагу, зелений газон – всього 15 метрів, з обох боків – дві широкі вулиці. Теперішній газон у кілька разів більший. Проект не був реалізований, тобто площа у теперішньому її вигляді жодним чином не відповідає архітектурному задуму тодішніх архітекторів – це фактично незавершена її версія.

За схваленим радою проектом передбачено озеленення на 60 % площі. Фінансування здійснюватиметься на 80% з держбюджету.

- Міський архітектор весь цей час міг приймати рішення сам без рішення містобудівної ради (вона є міською та обласною). Він зараз має висновок управління культури, рішення Ради, тобто - набагато більше матеріалів, ніж перед цим. Тож прийме рішення «так» чи «ні», - відзначив Микола Пігуляк.

Для належної роботи у галузі містобудування має бути розроблена містобудівна документація, - впевнений Микола Пігуляк:

- Для того, щоб в нашій області все робилася у чітко визначених рамках, зокрема і з урахуванням історичного аспекту, має бути генплан населеного пункту, також - історико-архітектурний опорний план. Він чітко встановлює, де і що можна робити. За його відсутності виникають конфлікти, які не містять професійного аналізу та не спрямовані на охорону культурної спадщини.

Наразі обговорюється генплан міста Ужгород, йде мова про розробку історико-архітектурного опорного плану. Він буде розроблений у всіх історичних містах Закарпаття.

Прес- центр ОДА