ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Загальні правила нотаріального посвідчення договорів

    26 вересня 2020 субота

    Нотаріусами посвідчуються правочини, стосовно яких законодавством установлено обов’язкову нотаріальну форму, а також ті, яким сторони бажають надати таку форму, хоча за законом вона не є обов’язковою.


    У посвідченні договорів бере участь коло суб’єктів нотаріального процесу. Це особисто заінтересовані особи – ініціатори вчинення нотаріальної дії, їх представники, інші заінтересовані особи, що притягуються нотаріусом.
    При посвідченні договорів нотаріус повинен встановити дієздатність фізичних осіб та правоздатність юридичних осіб, що беруть участь у правочині.
    При посвідченні правочинів нотаріус встановлює осіб, які звернулися до нотаріуса для вчинення правочину, з'ясовує обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які є учасниками правочинів виходячи з того, що цивільною дієздатністю фізичної особи визнається її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та відповідати в разі їх невиконання.
    При укладенні правочину представником нотаріус перевіряє коло його повноваження за довіреністю (її дублікатом). Дійсність довіреності перевіряє за допомогою Єдиного реєстру довіреностей у порядку, передбаченому Положенням про Єдиний реєстр довіреностей. Нотаріус не вимагає подання довіреностей на вчинення правочинів та інших дій від осіб, уповноважених на це установчими документами юридичної особи, законом або іншими актами цивільного законодавства. У цих випадках від представників вимагаються документи, які передбачають зазначені повноваження та посвідчують їх службове становище.
    У випадку, якщо одним з учасників правочинів є неповнолітні/малолітні діти нотаріус вимагає згоду органу опіки та піклування для надання дозволу на право законного представника або опікуна укладати, а піклувальника – давати згоду на вчинення від імені підопічного правочинів, якщо вони виходять за межі побутових, а також, у випадках, передбачених ст. 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей” при посвідченні договорів про відчуження нерухомого майна право власності або право користування яким мають неповнолітні/малолітні діти.
    До заінтересованих осіб, які притягуються нотаріусом, належать другі з подружжя осіб-ініціаторів договору, а також співвласники згода яких є обов’язковою для укладення правочину щодо відчуження або застави майна, що належить на праві спільної власності.
    Згода другого з подружжя не вимагається, якщо майно не має статусу спільного або сторона по договору не перебуває у шлюбі.
    При посвідченні договору нотаріус зобов’язаний встановити чи відповідає зміст договору, що посвідчується вимогам закону та дійсним намірам сторін. Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін правочину. Встановлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони з метою виключення можливості стороннього впливу на її волевиявлення.
    Нотаріус перевіряє право власності на майно, що відчужується або заставляється. Цей факт перевіряється за правовстановлюючими документами, і які повинні бути зареєстровані у відповідному бюро технічної інвентаризації (окрім земельної ділянки).
    Крім правовстановлювального документа на нерухоме майно (за винятком земельної ділянки), якщо воно підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно.
    Нотаріусом перевіряється відсутність/наявність заборони відчуження майна, обтяженого боргом, що є предметом посвідчуваного договору. У разі наявності заборони відчуження нотаріус має право посвідчити договір лише за згодою кредитора й набувача на переведення боргу на набувача. При переведенні боргу на набувача нотаріус вимагає подання відповідної довідки (заяви), виданої кредитором. Договори про відчуження або заставу нерухомого та рухомого майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності/наявності податкової застави. Договори про відчуження майна платником податків, активи якого перебувають у податковій заставі посвідчуються за умови письмової згоди відповідного податкового органу.
    Також необхідно зазначити, що нотаріус має право витребувати будь-які інші документи від фізичних та юридичних осіб, необхідні для вчинення нотаріальної дії
    Нотаріально посвідчуваний договір підписується у присутності нотаріуса. Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа.
    Також необхідно звернути увагу на те, що посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації ) однієї із сторін правочину.



    Заступник начальника відділу нотаріату
    та контролю за наданням правничих послуг
    Головного управління юстиції у Закарпатській області
    Тетяна Рошканюк

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору