ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Закарпатці проти будівництва сміттєсортувальної станції біля Буштино

    01 жовтня 2020 четвер

    Проблема ефективного поводження з відходами у Закарпатській області, як і в Україні загалом, є одним з найгостріших питань сьогодення. За офіційними даними Державної екологічної інспекції в Закарпатській області сміттєзвалищами зайнято 198,609 га землі...


    де накопичено 2551,53 тис куб м побутових відходів. Під полігони ТПВ, яких є всього 9, відведено 50,5 га землі й на початок цього року тут накопичено 7684,7 тис куб м побутових відходів. З усіх 295 офіційних сміттєзвалищ, тобто, внесених у реєстр місць видалення відходів, лише 115 паспортизовані. Досі діючими є 85,5% сміттєзвалищ, і 14,5% - закриті. Найбільше недіючих сміттєзвалищ знаходиться у Виноградівському та Іршавському районах області. Ще 5 сміттєзвалищ вже давно вичерпали свій ресурс, однак туди і досі офіційно звозять сміття. Три з них знаходяться у Тячівськму районі(м.Тячів, смт.Буштино, с. Терново) та по одному у Рахіському та Виноградівському районах.

    У вересні минулого року в області презентовано проект "Управління відходами - ENPI Схід", який фінансується в рамках ENPI Східної регіональної програми дій, затвердженої у 2008 році, і має загальний бюджет 5 845 500 євро. З-поміж областей України, Закарпатську область обрано саме з огляду на транскордонний аспект. Цей проект буде реалізуватися до грудня 2013 року, планується розробити стратегію з управління відхадоми на 15 років.

    Як відомо з офіційного Інтернет-сайту Тячівської районної державної адміністрації (tyachiv-rda.org), в районі започаткована робота по реалізації проекту будівництва сміттєсортувальної станції. Інвестиційні витрати даного проекту складатимуть близько 9,5 млн. євро. А в рубриці «Тячівщина для інвесторів» пропонуються вільні земельні ділянки під розроблені інвестиційні пропозиції, і особливу зацікавленість представляє реалізація інвестиційних проектів з будівництва сміттєпереробного заводу, є виділена земельна ділянка. В газеті «Фест № 11(765) від 17-23 березня 2011 року, опубліковано статтю Івана Костевича «У Буштині збудують сміттєпереробний комплекс», де зазначено:«Аби врятувати район від екологічного лиха, прийнято рішення звести за межами селища Буштино сучасний сміттєпереробний комплекс європейського взірця,– наголошує заступник голови Тячівської РДА Федір Стан.- Для цієї благородної справи селищною радою (голова Іван Паш) виділено 30 га землі. Інвестуватимуть будівництво комплексу київське промислове підприємство «Ант-груп» та російська фірма «Екологічний глянс» (м. Москва). Будівництво комплексу триватиме рівно рік і коштуватиме 5 млн. євро.” В районній газеті «Дружба» № 31(8539) від 17 березня 2011 року, в інтерв’ю з головою райдержадміністрації М.І. Шелевером, також наводиться згаданий інвестиційний проект та описуються його неймовірні переваги. В статті зазначено, що проект успішно пройшов експертизу, що технічний цикл на заводі є замкнутим. На заводі буде вестися виключно сортування і відправка скла, металу, пластику і паперу на відповідну переробку без захоронення і спалення, а органічні відходи будуть перероблятися на торф. Потужність його допоможе очистити Тячівський і Рахівський райони від сміття. Залучені інвестиції в економіку району складуть 9,4 млн. євро, до бюджету Буштино надійде 1,5 млн. євро за зміну цільового призначення земельної ділянки та від 0,5 до 1 млн. євро на розвиток населеного пункту. Щорічно до бюджету Буштино поступатиме 120 тис. грн. за оренду землі та 600 тис. євро податків від прибутків, буде створено 120 нових робочих місць. Радує обіцянка голови РДА, не виділяти землю без згоди громади. А громада проти ! За один день зібрано більш як 1300 підписів із паспортними даними та адресами, підписами громадян (не анонімки) , які не бажають жити поряд із регіональним сміттєзвалищем.

    Якщо осмислити все наведене вище, стане незрозумілим чому ж буштинці так опираються благам які їм пропонують зверху. Адже підрахувавши наведені цифри, ми побачимо, що в році коли почнеться будівництво цього «чудо-комплексу», селище Буштино отримає в бюджет близько 30 млн. гривні, а потім щорічно – 6,12 млн. гривні і зазначте в стабільній валюті – євро. Якщо врахувати, що фактично загальний бюджет селища за 2010 рік складає 3,8 млн. гривні, то Буштино десь скажемо років за 5 як мінімум пережене Мукачево чи навіть Ужгород або взагалі стане обласним центром Закарпаття. Може така надприбутковість сміттєпереробки, пояснюється тим, що з Рахівщини в Буштино привозитимуть відходи з фірми «Сауляк», яка як відомо, здійснює геологорозвідку по видобутку золота?

    Насправді у нас, буштинців, виникає тільки одне питання: чому всі рішення щодо будівництва регіонального сміттєперебного комплексу приймаються без участі громади селища Буштино? На загальних зборах громадян селища Буштино, які відбулися 3 березня 2011 року за участю близько 400 буштинців, розглянуто питання про будівництво сміттєперебного комплексу в урочищі «За каналом». При доведенні до громади інформації з даного питання, селищний голова Іван Паш зазначив, що в нього немає жодних документів щодо виділення земельної ділянки, надання дозволів, погодження будівництва чи проведення експертизи проекту і він достовірно не володіє такою інформацією. Також було заслухано інформацію депутатів Буштинської селищної ради та буштинців, які їздили для ознайомлення з роботою аналогічного заводу у м. Електросталь Російської Федерації.

    Слухаючи враження очевидців, присутні в залі наочно змогли уявити, що може очікувати їх рідне Буштино і їх сім’ї в найближчому майбутньому у разі зведення такого комплексу. Так при плановій потужності 112-150тис.тон твердих побутових відходів на рік (20 тон на годину) норматив перероблених відходів складає 50-55 відсотків, відповідно 45- 50 відсотків залишаться (навіки) на полігоні. Тобто при загрузці скажемо 100 тис.тон (менші об’єми просто нерентабельні для такого комплексу) на полігоні щорічно осідатиме не менше 50 тис.тон відходів. Через 5 років це буде 250 тис.тон, через 10 – 500, через 20 – 1000 тис.тон. Для порівняння уявіть собі, як виглядатимуть 1 мільйон тон сміття – це «пакет» заввишки 10 метрів на площею в 15 гектарів землі. Таке ж грандіозне сміттєзвалище в м. Електросталь накопилося з 1979 року, і вже при під’їзді до нього за декілька кілометрів відчутно неймовірний сморід. Недарма такий комбінат в Росії розташований кілометрів за 3 від населених пунктів, по сусідству з цвинтарем. Саме в цьому переконалися жителі Буштина, які побували в м. Електросталь Російської Федерації та поспілкувалися з працівниками тамтешнього заводу. І є очевидним, що завезення сміття на міжрегіональну сміттєсортувальну станцію буде здійснюватись не лише з Тячівського та Рахівського районів, а також з Хустського, Виноградівського, Іршавського районів. До речі, чомусь громади сіл Гудя і Широке Виноградівського району відмовились від аналогічних «інвестицій» в екологію їх населених пунктів, і це при тому що інвестором для будівництва виступала відома в Європі австрійська фірма.
    Громада селища Буштино «За» впровадження інвестиційних проектів по розвитку у селищі туризму, відпочинку, спорту, оздоровлення місцевою мінеральною водою. Такий напрямок розвитку селища сприяв би покращенню і без того напруженої екологічної ситуації, створенню нових робочих місць.

    Також на загальних зборах перед односельцями виступили старожили Буштина, які наголосили на тому, що селище розташоване нижче водозбору і використовуватиме заражену смітником воду. Наводили аналогічні випадки, які відбувалися в Буштино у 90-х роках, при зараженні води ціанідами, які імовірно надходили з виробничих об’єктів заводу «Електроавтоматика», Буштинського лісокомбінату.

    Крім того територія смт. Буштино знаходиться в зоні затоплення. Викликає сумнів надання позитивного екологічного висновку щодо будівництва подібної сміттєсортувальної станції. Адже на недопустимо близькій відстані від потужної сміттєсортувальної станції (завод + звалище!) по сусідству будуть дитячий оздоровчий табір «Берізка», Буштинський заказник (урочище «Дубки» та «Мочарка») рослинний і тваринний світ якого занесені до Червоної книги України та в Європейський Червоний список, МПП «Пенакс) по вирощуванню женьшеню, сливовий сад ФГ «Галла» і головне - населені пункти Буштино, Вонігово, Новобарово та Стеблівка.

    Рішення прийняте на загальних зборах громадян селища Буштино було одностайним: заборона виділення земельної ділянки з земель, які належать громаді селища Буштино, та заборона надання дозволів на будівництво сміттєпереробного комплексу.

    На виконання прийнятого громадою селища рішення, за поданням селищних депутатів, 22 березня 2011 року Буштинською селищною радою прийнято рішення «Про заборону виділення, передачу чи надання у користування земель Буштинської територіальної громади та заборону надання дозволів (погоджень) на розміщення, будівництво сміттєсортувальної станції (комплексу) чи сміттєпереробного заводу». Також на сесії було обговорено питання щодо наведення ладу на діючому селищному сміттєзвалищі, протидії незаконному ввезенню до Буштино сміття з інших населених пунктів, ефективної боротьби з порушниками, які засмічують довкілля.

    Нами, ініціативною групою, яка створена в порядку місцевої ініціативи у відповідності з законодавством України про місцеве самоврядування, направлено відповідні листи на ім’я
    - голови Закарпатської обласної ради п. Балоги І.І.;
    - голови Закарпатської обласної державної адміністрації п. Ледиди О.О.;
    - начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області п. Погорєлову А.В.;
    про недопущення розміщення подібної регіональної сміттєсортувальної станції та заборони подальших дій по впровадженню даного проекту.

    Ініціативна група жителів селища Буштино, створена в порядку місцевої ініціативи на зборах членів територіальної громади селища Буштино, які відбулися 12 березня 2011 року.

    Прес-служба Закарпатської ОО Партії Зелених України

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 1

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору

    Коментарі

    Картинка користувача Гость.

    Мабуть , якщо сміттєпереробні комплекси не будувати , сміття саме по собі зникне , й край стане екологічно чистим ? За ті 20 років , що називаються в статті , Буштина взагалі не буде видно з за сміття , яке населення продукує . Прогресс не зупинити , й його наслідки теж . Поки що заводи по переробці відходів нам хочуть будувати інші . Та невдовзі будемо самі й за свій кошт , бо сміття нас поглине . Інша річ , разміщати їх потрібно в безпечних зонах . Краще трохи більше потратити на комунікації , ніж потім ліквідувати стихійні й техногенні лиха . А всі виступи громад - наслідок непоінформованності , пліток й недовіри владі .

    Пунктів: 0