ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Золоте руно з колочавських полонин

    28 березня 2024 четвер
    18 переглядів

    В Ужгороді пройшли дні Колочави - чи не найвідомішого села на Закарпатті. Приводом для влаштування цього свята верховинської народної культури, народного і професійного мистецтва стала виставка з пленеру, проведеного торік на полонині Стримба.

    Там, на висоті понад тисячу метрів, випасає вівці колочавський чабан Іван Мацола. Поряд із ним шестеро художників - по троє з Ужгорода і Міжгір'я - провели "вівчарський" пленер. Майже рік художники Андрея Павук, Василь Вовчок, Габріел Булеца, Василь Шиндра, Іван Вегеш та Михайло Кінч готували виставку, яка містить понад 60 живописних полотен, а також кілька керамічних виробів на ту ж тематику. Назва виставки промовляє сама за себе: "Золоте руно з колочавських полонин".

    Допомогти художникам у їхньому прагненні краще показати принади Колочави і її околиць узялася громада. Понад півсотні людей на чолі з сільським головою Юрієм Хлантою приїхали в Ужгород.

    Почалися "Дні Колочави" святковою ходою. З площі Шандора Петефі через пішохідний міст одягнені в народні строї колочавці перейшли на площу Театральну. Тут вони у супроводі музик Марковичів потанцювали і поспівали, а потім рушили в бік музею народної архітектури та побуту. По ходу до них приєднувалися десятки жителів обласного центру, які чогось подібного у себе не бачили.

    У музеї серед старих хижок відбулося театралізоване дійство, яке відтворювало сценки з життя колочавців. Перебравшись у будинок музею, учасники "Днів Колочави" урочисто відкрили та оглянули виставку, після чого зайнялися смакуванням привезених із Верховини делікатесів - сиру, бринзи, вурди, токану, ріпи з салом. Пікантності пригощанню додавали корчмарі: з пейсиками та чорними капелюхами, як у справжніх євреїв, вони наливали слив'янку у старорежимне горня-мірку. Учасники свята запивали все це свіжою колочавською жентицею. Веселилися під гру музик з Колочави Марковичів допізна. А найбільше вразив усіх спів коломийок і гра на скрипці наймолодшого з династії - 9-річного Іванка.

    Наступний день був присвячений кіноперегляду. Учасники побачили документальні фільми, зняті чеськими кінематографістами в 20-30-х роках минулого століття, а також авторами стрічок у період післявоєнних Чехословаччини та СРСР. Загалом про Колочаву до початку 1990-х було знято понад десять професійних стрічок. Після того їхня кількість почала швидко зростати завдяки документальним стрічкам, знятим київським кінорежисером Сергієм Губським. Найвідомішою його стрічкою є "Ольбрахт і Колочава", знята в 2008 році.

    Учасники перегляду побачили одну з останніх стрічок Губського під назвою "Пам'ять і примирення" - про символічне примирення вояків-колочавців, які служили в різних арміях. Якщо той фільм є документальним, то "Колочавські повстанці" - художній. Він ще в роботі, тож глядачі змогли переглянути відзняті матеріали. Завершився перегляд відомим фільмом про Колочаву, знятим у 1933 році чеським кінорежисером Владиславом Ванчурою за сценарієм письменника та кінодраматурга Івана Ольбрахта під назвою "Марійка-невірниця. З життя краян Миколи Шугая". Сам класик чеського красного письменства теж знявся в епізодичній ролі.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору