втрачений
Мова про Івана Желтвая, який був призначений владним комісаром (в той час класичної посади мера ще не було) міста Ужгород відразу після створення першої Чехо-Словацької республіки.
Які враження та ідеї?
Навіть у такому пошарпаному вигляді, як її бачимо зараз...
Йдеться про колишній будинок адвоката Аладара Бартаковича на набережній Незалежності.
Сьогодні в будинку Йосипа Бокшая проживає вже четверте покоління його великої родини. Сама же вілла художника знаходиться на вулиці Бокшая, яку в радянські часи називали Місячною.
Масарикових мостів на території сучасних Чехії та Словаччини є багато, причому цікаво, що всі вони були побудовані у 20-30-тих роках минулого століття, тобто носили ім'я Масарика ще за його життя і президентства.
Вже більше двох років закарпатці зачитуються публікаціями журналістки Тетяни Літераті про старовинний Ужгород, його знаменитих і маловідомих особистостей, історії будівель з драмами і щасливими життєвими моментами, що траплялися в них.
Іноді нас питають: чому ви пишете історії лише про інтелігентів та багатіїв, чому не розкажете про життя простих ужгородців робітничих професій? Сьогодні якраз розкажемо і покажемо фактично реконструйовану зі старих, збережених родиною, документів і фотографій історію життя звичайного залізничника Мігая Кендереша.
Знайомлячись з історією Ужгорода, часом дивуєшся: яких лише людей доля не приводила до нашого міста.
Кожен матеріал із циклу "Втрачений Ужгород" - це справжня мандрівка у минуле. Її історичні екскурси читають, розповсюджують і коментують, їх чекають і ними насолоджуються.
На вулиці Волошина, навпроти величної будівлі колишнього василіанського монастиря, а нині – фізичного факультету УжНУ, знаходиться звичайний дім з незвичайними надписами.