ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

14 лютого — День кохання та любовної лихоманки

    02 березня 2021 вівторок
    День святого Валентина

    Майже кожен із нас у День святого Валентина забуває про все і зосереджує свою увагу на коханих та близьких. Ми намагаємося зробити все можливе для того, щоб ті, хто поряд нас, були щасливими, відчували затишок та любов. Для цього говоримо величезну кількість «солодких» слів, даруємо безліч милих дрібничок: цукерок, квітів, сердечок… і, просто, кохаємо.

    У країнах CНД 14 лютого як День закоханих почали святкувати з кінця ХХ століття. Однак в Європі цей день почали відмічати ще з ХІІІ століття, а в США — з кінця XVIII століття.

    Легенда оповідає, що святий Валентин народився у місті Терні Римської імперії ще в ІІІ столітті, де служив єпископом. Він таємно вінчав римських легіонерів, яким Юлій Клавдій ІІ заборонив одружуватися, допомагав закоханим писати листи з освідченнями, мирив тих, хто посварився, дарував квіти подружжям… Однак дії Валентина не подобались римському імператору, за що святого заарештували. Далі легенда має два варіанти. Перший — Валентин закохався у сліпу дочку свого ката, другий — наглядач попросив заарештованого вилікувати його доньку, яка закохалася у святого. Перед стратою Валентин залишив дівчині записку, яку підписав: «Твій Валентин». Цей факт ліг в основу Дня святого Валентина та «валентинок», які закохані дарують сьогодні один одному.

    Говорять, що у цей день навіть «залізна леді» Америки — держсекретар Мадлен Олбрайт — дарує усім учасникам засідання Ради Безпеки ООН милі мішечки із солодощами, а перуанські терористи впускають до своїх заручників посередників із шоколадками та компакт-дисками.

    У народі існує безліч вірувань щодо Дня святого Валентина. Зокрема, якщо 14 лютого дівчина побачить вільшанку — на неї чекає заміжжя з моряком, горобця — щасливий шлюб із бідняком, щигля — своє життя вона поєднає із мільйонером. Також вважають, що перший юнак, якого дівчина зустріне у День закоханих, повинен стати її «Валентином», навіть якщо вони цього обоє не бажають.

    Якщо переглянути історію, то у середньовічній Англії традиція вибирати собі «Валентину» була досить поширеною. У День святого Валентина молодь збиралася разом у гурт, де хлопці на клаптиках пергаменту писали імена дівчат, складали їх у шапку і тягнули по черзі. Та, ім’я якої юнаку поталанило дістати, цілий рік була його «Валентиною», а він її «Валентином». «Валентин» поводився, як лицар: складав сонети своїй обраниці, грав для неї на лютні, повсюди супроводжував її… Ще одна цікава традиція існувала у містах Уельсу. Там в День закоханих вирізали дерев’яні «ложки кохання» і дарували їх близьким та дорогим людям. Ці сувеніри прикрашали сердечками, ключиками та замковими шпаринами, що означало: «Ти знайшов (знайшла) дорогу до мого серця». До речі, цього дня англійці полюбляли переодягати дітей у дорослих, після чого малеча ходила з хати до хати і співала пісень про святого Валентина.

    Окрім цього, 14 лютого незаміжні англійки прокидалися до сходу сонця, ставали біля вікна і пильно придивлялися до тих юнаків, які проходили по вулиці. Адже перший, кого побачила дівчина, і мав стати її судженим.

    Інший англійський звичай полягає у тому, що вночі, опівночі, на День святого Валентина дівчата повинні обійти церкву 3-12 разів, водночас промовляючи певні слова-вірші. Вважають, що після проведення такого ритуалу, до життя дівчини обов’язково має завітати справжнє кохання. Декотрі з англійок кидають в річку чи ставок клаптики паперу, на яких написані чоловічі імена. Перше, яке випливе на поверхню, буде належати її судженому.

    В Америці ж на початку ХІХ століття цього дня започаткували традицію посилати марципан нареченим, який у той час був недешевим. Але, розпочавши вирощувати цукровий буряк, американці вирішили проблему марципану. До того ж, вони почали видряпувати на солодощах відповідні слова свята всіх закоханих. Через певний час цукерки почали складати в картонні коробки у формі серця. Марципанові карамельки робили червоно-білими: червоний колір — пристрасть, білий — чисте кохання.

    Французи у цей день дарують дорогоцінності. Додамо, що саме у Франції розпочали дарувати «валентинки», які мали форму чотиривірша.

    Спокійні поляки 14 лютого полюбляють відвідувати Познанську метрополію. Тут, за переказами, поховані мощі святого Валентина, а над головним престолом — знаходиться його чудотворна ікона. Поляки вірять, що паломництво до неї допомагає у «сердечних справах».

    Італійці у День закоханих дарують солодкі подарунки. Через це в Італії цей день називають «солодким».

    У Данії цього дня надсилають засушені білі квіти.

    Японці ж День святого Валентина почали святкувати у 30-х роках минулого століття. Тут і до цього часу найпопулярнішим подарунком для закоханих залишається шоколад. Цікавим є той факт, що у Японії День закоханих нагадує «8 березня для чоловік». Адже у цій країні мужчини, чомусь, у середині лютого отримують більше подарунків, ніж жінки. Також 14 лютого японці змагаються у найгучнішому освідченні в коханні.

    А от у Саудівській Аравії День закоханих офіційно заборонений. Своє рішення влада цієї країни аргументувала тим, що згубні західні традиції соромлять розум підростаючого покоління, а День святого Валентина — культивує гріх.

    Щодо символіки Дня закоханих, то вона різноманітна: починаючи від сердець і Купідонів, та закінчуючи рукавичками та мереживом.

    Так, «серце» чи не найпопулярніший і чи не найдавніший символ. Ще на початку людської історії наші предки вірили, що такі почуття як кохання, везіння, гнів та побоювання знаходяться у середині серця. Тому серце, навіть у наш час, — це символ любові, кохання та Дня святого Валентина.

    «Червона троянда». Ця квітка, згідно з античною легендою, з’явилася завдяки грецькій богині кохання Афродіті. Як розповідає міф, коли богиня поспішала до свого коханого Адоніса, то наступила на кущ білих троянд і її божественна кров забарвила квіти у червоний колір. Сьогодні ж червона троянда — це знак сильних почуттів.

    «Мереживо». Сотні років тому жінки носили із собою мережані носові хустинки. Якщо дама ронила її, чоловік, який був поруч, мав підняти хустинку і подати її власниці. Але інколи дама навмисно губила свій «носовичок», щоб познайомитися із тим, хто її зацікавив. Згодом мереживо почало асоціюватися з любовним романом.

    «Рукавички». Ще в минулому, коли чоловік хотів одружитися з жінкою, він «просив її руки». Звідси і значення руки як символу кохання і шлюбу. Тому і рукавички швидко стали асоціюватися із шлюбом.

    «Каблучка». У більшості країн люди під час заручин та весільної церемонії обмінюються каблучками. А два-три століття тому назад, як і сьогодні, модним було влаштовувати заручини у День святого Валентина. Через це безкраї та безкінечні каблучки є символом міцної, безмежної та вічної любові.

    «Птахи кохання та голуби». Птахами кохання називають яскравих папуг, які проживають в Африці. Більшість з них мають червоні дзьоби. А своє прізвисько пернаті отримали через те, що коли вони збираються в пари, то сидять близько один від одного. Голубів же вважають улюбленими птахами Венери. До речі, вони усе життя не змінюють пари та разом висиджують пташенят. Тому ці птахи стали символом вірності, кохання та одним із основних знаків Дня святого Валентина.

    «Купідон». Син Венери, який одним пострілом своїх чарівних стріл може змусити людину закохатися. Символізує пристрасну та міцну любов, яка надіслана самою долею.

    Список можна продовжити, адже символів чистого і справжнього кохання є безліч. Але важливими є не вони, а реальні почуття, які «мешкають» у наших серцях.

    Тож, у День святого Валентина бажаємо усім вам вірного, світлого, чистого, безмежного та справжнього кохання, яке витримає усі випробування і буде зігрівати ваші серця безліч літ.

    Матеріал підготували

    В. Попович,

    Т. Горянка

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору