АсМАП України готується до Всеукраїнського страйку

Асоціація міжнародних автоперевізників України знову готується до Всеукраїнського страйку, так як чиновники так і не почули ні Президента, ні бізнес.

12 лютого минулого року відбувся попереджувальний страйк представників підприємств, що входять до Асоціації міжнародних автоперевізників України (АсМАП). Тоді кілька сотень великовагових автомобілів з усіх регіонів України зупинилися на в’їздах у Київ. А понад півтори тисячі представників автопідприємств прибули до Кабінету Міністрів.

Не преференції, а державні інтереси

Тоді міжнародні автоперевізники були налаштовані рішуче — якщо в уряді ніхто не дослухається до їхніх вимог, то великовагові авто з причепами рушать до центру Києва, заблокують урядовий квартал та весь рух у столиці.

При цьому вони  вимагали  не якихось преференцій для себе на відміну від «євробляхерів», а всього лише дотримання законодавства та нормативних актів, внесення змін до них згідно з вимогами Кабінету Міністрів та взятих зобов’язань перед ЄС. Виконання цих вимог окремими міністерствами й відомствами дозволило б не лише навести лад в міжнародних автоперевезеннях, а й дало б можливість додатково поповнити бюджет держави на сотні мільйонів гривень.

Тоді, після багатогодинного очікування, нарешті відбулася зустріч представників Кабміну та міністра інфраструктури Владислава Криклія з протестувальниками. На ній було озвучено проблемні питання і досягнуто попередньої домовленості про їх вирішення.

На проблеми міжнародних автоперевізників звернув увагу і Президент України Володимир Зеленський. Під час робочої поїздки на Волинь, 9 липня минулого року, та на Закарпатті, 25—26 вересня, він, зокрема, наголосив на необхідності комплексного вирішення питань роботи пунктів пропуску, забезпечення безперебійного та швидкого перетину кордону транспортними засобами, що здійснюють міжнародні перевезення. Більше того, транспортне питання стало одним із головних під час українсько-польського форуму «Перспективи співпраці України і Польщі: реалізація спільних ініціатив і проектів у сфері транспорту та енергетики» за участі президентів України й Польщі, який відбувся 13 жовтня в Одесі. Обидва глави держав були єдині в тому, що транспортна логістика, як свідчить міжнародний досвід, є однією із важливих складових розвитку економіки будь-якої держави. До речі, саме завдяки Президентові польська сторона виділила додаткових п’ять тисяч дозволів на міжнародні автоперевезення для України наприкінці минулого року.

Після цього, здавалось би, Мінінфраструктури, його підрозділи, інші держінституції мали б працювати в напрямі, окресленому главою держави. Тим більше, що вони одержали чимало звернень від АсМАП до Президента, Прем’єра-міністра, які розписані безпосереднім виконавцям, в тому числі, Мінінфраструктури для вирішення назрілих питань. І що в підсумку? Спробуємо проаналізувати.

Днями до редакції звернулися керівники транспортних компаній, учасники АсМАП, Олег Тараненко, Віталій Шаль, Валентин Затхей, Андрій Єпішов та Володимир Гриненко, які представляють автопідприємства чисельністю від кількох десятків до понад сотні великовагових авто, що здійснюють міжнародні автоперевезення. Хто-хто, а вони прекрасно знають всі проблеми як теперішні, так і минулі, оскільки мають багаторічний досвід керування компаніями. А Володимир Гриненко — генеральний директор ПАТ «КВК «Рапід», чиє підприємство постановою Кабміну визнано єдиним «національним перевізником», взагалі має досвід керівної роботи «Рапідом» майже 35 років. Проблеми, на яких вони зосередились, є по суті спільними для всіх міжнародних автоперевізників України. Пізніше актуальність нагального розв’язання даних проблем підтвердили під час спілкування з автором цієї статті президент АсМАП Леонід Костюченко та віце-президент, голова страйкового комітету міжнародних автоперевізників України Юрій Кучинський. Саме їхні підписи стоять під неодноразовими зверненнями до вищих державних інституцій з приводу критичної ситуації, що знову виникла протягом останніх двох років. Солідарний з ними і перший віце-президент ГО «Український транспортний союз» Володимир Балін.

Багатомільйонні збитки

Варто зазначити, що невиконання законних вимог перевізників — це значні збитки не лише транспортному бізнесу, а й державі. Лише за січень транспортні підприємства АсМАП, за підрахунками економістів, недоотримають понад 230 мільйонів гривень доходів, більше 24 мільйонів прибутку, держбюджет — майже 13 мільйонів різних податків і зборів. А водії втратять понад 30 мільйонів зарплати. Але замість взаєморозуміння перевізники отримали черговий «подарунок» від Міністерства інфраструктури. Згідно з його наказом на січень 2021 року прийнято рішення про видачу лише одного дозволу Республіки Польща на один транспортний засіб. Унаслідок цього мінімум два тижні перевізники залишатимуться без роботи. Нагадаю, що всього автопідприємств, які входять до АсМАП, понад три тисячі, в яких налічується майже 40 тисяч великовагових автомобілів та понад 100 тисяч працівників. Водночас, за нормальної співпраці міністерства з перевізниками та врахування пропозицій останніх, такої ситуації можна було уникнути. Адже Польща, до якої експортують продукцію українські виробники та через яку пролягає транспортний коридор в більшість країн ЄС, виділила Україні 160 тисяч дозволів.

Але чи правомірно в усіх своїх негараздах міжнародні автоперевізники звинувачують керівництво Мініфраструктури та «Трансбезпеку»? У відповідь представники найбільшої і єдиної в Україні Асоціації, яка є членом Міжнародного союзу автомобільного транспорту зі штаб-квартирою в Женеві, перераховують та аналізують виконання домовленостей, які були узгоджені з міністром під час страйку 12 лютого 2020 року. І термін виконання більшості яких сплив ще в квітні-травні минулого року. В кінцевому підсумку доходимо висновку: з 19 пунктів повністю виконано лише… два. Постає питання: чи не знаходиться причина невиконання домовленостей у площині великих складнощів з їх реалізацією. Представники АсМАП погоджуються, що є й такі. Приміром, не так просто домогтися збільшення дозволів на міжнародні перевезення з Польщею, хоча до 2019 року вона надавала їх на 40 тисяч більше. Зрозуміло, що й інші держави захищають свій ринок, хоча МЗС та посольства мали б наполегливіше обстоювати українські інтереси за кордоном, користуючись даними Мінекономрозвитку про експорт українських товарів до Європи та Азії. Усвідомлюють вони також, що не лише від міністерства, а й від парламенту, Кабміну залежить внесення змін до законодавчих актів тощо. Але при цьому наголошують, що таких позицій у вимогах учасників попереджувального страйку, узгоджених з міністерством, абсолютна меншість. А більшість, на їхню думку, залежить від бажання, виконавчої дисципліни та професіоналізму чиновників Мінінфраструктури, які просто мають виконувати свої обов’язки.

З точністю до навпаки

Однак замість співпраці з автоперевізниками чиновники зайнялися «нововведеннями». Наприклад, повідомлення про введення електронного бронювання дозволів з’явилося на сайті Мініфраструктури зненацька, за два дні до початку 2020 року. Оскільки чинним «Порядком оформлення та видачі дозволів…» його не передбачено, нововведення перевізники сприйняли як неповагу до себе. Адже ніякої роз’яснювальної роботи, інструктажу напередодні ніхто не проводив. При цьому, вважають, таке бронювання дає можливість для різних маніпуляцій. За рік, що минув, жодних удосконалень та унормування системи бронювання не відбулося.

1 січня цього року міжнародні автоперевізники з соцмережі Фейсбук дізналися, що вартість послуги з бронювання дозволу зросла більш ніж удвічі — з 20 до 42 гривень, що підтверджується копіями квитанцій, які отримують перевізники. Кошти з банківських карток водіїв перекочовують на рахунки ДП «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки» при Мініфрастуруктури. Тому, мабуть, антикорупційним органам не зайвим буде перевірити не лише правомірність здирництва, а й те, хто за ним стоїть та де осідають десятки мільйонів гривень, витягнутих з кишень автоперевізників.

Що складного, приміром, у вимозі: «Забезпечити прийняття змін до наказу Міністерства транспорту України від 20.08.2004 р. №757 «Про впорядкування системи оформлення, видачі, використання та обліку дозволів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом», у яких передбачити можливість попереднього розподілу дефіцитних дозволів з урахуванням пропозицій професійних об’єднань міжнародних автоперевізників»? Враховуючи, що цей документ явно за-
старілий, оскільки 17 років тому ситуація та кількість міжнародних автоперевізників були зовсім іншими, чиновники мали привести його у відповідність з сьогоднішніми реаліями і без вимог АсМАП. Однак не зробили цього досі, хоча планувалось виконати цю вимогу ще у квітні минулого року.

Або що, приміром, непідйомного для Мінінфраструктури у такій позиції міжнародних автоперевізників: «Забезпечити громадський контроль за роботою структури з видачі дозволів, порядку видачі, використання та їх повернення, а також їх наявності в пунктах видачі. Збільшити до 70% представництво галузевої громадськості в комісії Міністерства інфраструктури України з аналізу ефективності використання дозволів на міжнародні автомобільні перевезення». По суті міжнародні автоперевізники вимагають того ж, що і глава держави Володимир Зеленський, який неодноразово наголошував на прозорості роботи державних інституцій. Але в Мініфраструктури, очевидно, дотримуються іншої думки: скоротили представництво АсМАП у Комісії з аналізу ефективності використання дозволів на міжнародні автомобільні перевезення та в Комісії з розподілу дозволів ЄКМТ з чотирьох осіб до однієї. Не виконано й інші пункти цієї вимоги.

Результатом роботи цих комісій є прийняття відповідних важливих рішень з питань оформлення та видачі дозвільних документів міжнародним автоперевізникам, які оформлюються протоколами, підписуються головою та всіма членами цих комісій, потім затверджуються наказами Міністерства інфраструктури України.

Однак процес підготовки та підписання наказів Міністерства інфраструктури України про затвердження цих протоколів відбувається у невиправдано довгі терміни, які сягають від кількох тижнів до місяця і навіть більше. Все це призводить до вимушених затримок та простоїв транспортних засобів міжнародних автоперевізників через неможливість своєчасного отримання документів на проїзд територією іноземних країн. І це в період пандемії, коли і так перевезення здійснюються у надзвичайно складних умовах, а відтак перевізники рахують кожну гривню, аби втриматися на плаву. Лише один приклад: засідання Комісії з ЄКМТ відбулося 31 серпня 2020 року, а протокол цього засідання затверджений наказом Мінінфраструктури аж 20 жовтня 2020 року!!!

Знову ж таки: чи були підстави у представників АсМАП вимагати громадського контролю за видачею дозволів? Далі, як кажуть, без коментарів. За повідомленням ЗМІ, високопоставлені посадові особи «Укртрансбезпеки» у Львівській області організували корупційний механізм… Оперативники СБУ встановили, що представники керівництва «Укртрансбезпеки» «налагодили отримання неправомірної вигоди за розподіл серед авто-транспортних підприємств дозвільних документів на міжнародні вантажні перевезення. Для цього створили штучний «дефіцит дозволів», які підприємці могли придбати за окрему платню». А в червні минулого року на Вінниччині поліція затримала хабарників з «Укртрансбезпеки», які обклали «даниною» перевізників. З розповідей міжнародних автоперевізників також відомо про водія з компанії, що не входить в АсМАП, якого затримали польські митники з великою партією контрабандних сигарет. В нього також знайшли майже 20 дозволів на міжнародні перевезення. І названі випадки не поодинокі. Тож АсМАП не випадково вимагає прозорості та громадського контролю за видачею дозволів.

А стосовно вимоги: «Забезпечити відповідальну кадрову політику в транспортній галузі. Призначати на керівні посади фахівців, що мають профільну освіту, відповідний досвід (не менше п’яти років) роботи в галузі, та після обговорення кандидатур з професійними та громадськими об’єднаннями…», то тут думки міжнародних автоперевізників співзвучні також позиції Президента Володимира Зеленського. Який неодноразово зазначав, що до державного управління мають приходити передусім досвідчені професіонали. На сьогодні ж, за словами представників АсМАП, на керівних посадах в Мінінфраструктури досвідчених управлінців з питань автомобільного транспорту та міжнародних перевезень немає. Саме це є причиною того, вважають в АсМАП, що їх в міністерстві не чують. Бо просто не розуміють важливості проблем та ролі міжнародних автоперевезень у розвитку економіки України. І саме це, мабуть, дає їм підстави вважати цей державний орган найгіршим за всю історію незалежності держави.

Звичайно, можна перелічувати й інші вимоги автоперевізників, до яких у Мінінфраструктури так і не прислухалися. Зокрема, щодо облаштування на магістралях стоянок для вантажних транспортних засобів, наведення порядку з перетином кордону в міжнародних пунктах пропуску тощо. Але це вже тема для наступних публікацій.

Ми ж повернемося до того, з чого починався цей матеріал — попереджувального страйку 12 лютого 2020 року. За словами віце-президента АсМАП, голови страйкового комітету міжнародних автоперевізників України Юрія Кучинського, до нього надходять сотні звернень від керівників автопідприємств. У них вимога — розпочати всеукраїнський страйк з перекриттям всіх магістралей до Києва і блокуванням руху в столиці, оскільки минулорічні вимоги, попри існуючі домовленості, міністерством не виконано, а ситуація з міжнародними автоперевезеннями просто катастрофічна. У зв’язку з цим постає риторичне запитання: «Невже міністерство створене для перешкоджання бізнесу та економіці держави? А як же тоді бути з проголошеним на найвищому державному рівні твердженням: «Держава і бізнес — партнери»? Чи, може, високопоставлені чиновники випробовують терпіння керівництва держави та уряду? В такому випадку вони мали б усвідомлювати також, що замість «пряників» у вигляді чималих зарплат до них можуть застосувати «батіг» або взяти «віник» і просто вимести їх із затишних кабінетів…