Безцінний Божий дар — бути лікарем

Основний принцип роботи лікаря-невропатолога — не нашкодити людям, гідно продовжувати шляхетні традиції світової медицини, затверджувати високі ідеали милосердя, любові, злагоди і взаємоповаги між людьми.

Кожному із нас дано однаково Господом життя на цій землі, і кожному із нас, без винятку, однаково відраховуються призначені хвилини, години, місяці та роки на весь той земний шлях, котрий стає для душі і тіла одним цілим. Коли народжується людина, нова зірка загоряється в небі і освітлює стежку її долі. Але не так уже й багато з нас замислюється над тим, скільком сотням, тисячам зірок, які засяяли у небесному просторі, не дають передчасно згаснути лікарі. Ці люди у білих халатах зустрічають нас на голубій планеті від нашого першого подиху і йдуть із нами поряд через усе життя. У їхніх серцях палахкотить незримий вогонь вічного неспокою, а це тому, що вони ведуть разом з нами боротьбу за наше народження, життя і здоров’я.
Для того, щоб бути справжнім, хорошим лікарем і вміти лікувати людей, допомагати їм в одужанні, необхідно мати саме той безцінний дар від Владики Неба і Землі, який завжди вимагає від людей, які обрали саме цю професію, цвісти рясним цвітом, на буйному дереві, під пишною, благодатною кроною якого немічні, хворі, слабкі, стражденні завжди знаходять допомогу, надію, добро.
Саме про таку людину— лікаря, якій Господь подарував цей безцінний дар, я і хочу зараз вам розповісти. Я впевнена, що його знають не тільки у нашому місті та цілій Закарпатській області, але й далеко, далеко за її межами.
Пан Золтан Золтанович Сентимрей — лікар-невропатолог вищої категорії Ужгородської міської поліклініки, який працює за фахом уже понад тридцять років. Він є по чоловічому вольовим, сильним, мудрим, невгамовним, неймовірно стійким духом, цілеспрямованим у всьому, чуйним та розумним. Дотримується правил професійної етики, постійно поглиблює та вдосконалює свої знання, надає медичну допомогу всім, хто її потребує. Незмінно керується у своїх діях та помислах принципами загальнолюдської моралі. А це означає-бути безкорисливим та чуйним до хворих людей. Золтан Золтанович уміє зберігати лікарську таємницю і не використовує її на шкоду пацієнтам чи їхнім родичам.
Нещодавно, за чашкою запашної кави, під час інтерв’ю, я попросила пана Сентимрея розповісти про професію лікаря-невропатолога, про співпрацю лікаря і пацієнта, а також про те, що є основою адекватного лікування та чиє якісь нові відкриття у галузі медицини, які б могли дати більш широку інформацію про ту чи іншу хворобу. І ось про що мені розповів мій співрозмовник:
— Лікар-невропатолог — це спеціаліст у галузі клінічної медицини, який займається лікуванням, а також діагностикою та профілактикою різних захворювань нервової системи. Саме ця професія трохи схожа на детектив, тому що кожен лікар вивчає причину хвороби, її розвиток та патологію. З роками з’являється інтуїція та досвід у точному розпізнаванні захворювання та визначення шляхів лікування. В основному, кожен лікар-невропатолог є ще й психологом. Це дає змогу більш детально дізнатися про виникнення хвороби у людини, співпрацювати з нею та краще і швидше перемагати недугу.
На превеликий жаль, можливості лікаря у лікуванні пацієнта обмежені. Мається на увазі, що є такі форми захворювань, які інколи не піддаються лікуванню. У такому випадку лікар завжди намагається полегшити страждання хворого та допомогти йому краще переносити свою недугу та жити з нею. Останнім часом ходить міф, що деякі хвороби неможливо вилікувати тільки через те, що зараз у медицині здійснені грандіозні відкриття щодо діагностики захворювань — наприклад, використання ультразвуку, комп’ютерні томографії, магнітного резонансу; у лікуванні — трансплантація (пересадка) органів, сучасна реанімація, імунологія, радіологія, фармакотерапія та інші. Майбутнє медицини та нових відкриттів залежить і від нас самих та від соціального благополуччя людей.
Основний принцип роботи лікаря-невропатолога — не нашкодити людям, гідно продовжувати шляхетні традиції світової медицини, затверджувати високі ідеали милосердя, любові, злагоди і взаємоповаги між людьми.
На закінчення нашої розмови Золтан Золтанович дав добру, корисну лікарську пораду мені і всім нашим читачам, як краще ставитися до свого здоров’я, недуг та до різних ліків. Він радить не займатися самолікуванням, не відвідавши лікаря та не проконсультувавшись із ним (тобто не покладаючись на поради друзів, знайомих, родичів чи сусідів), не приймати ліки самостійно без призначення лікаря, бути дуже уважними при їх покупці та під час приймання, якщо ви вже їх придбали, бо сьогоднішні «медикаментозні джунглі» надто великі. Зайти у них легко, а ось вийти-це вже зовсім інше питання, з яким довелося зустрітися багатьом людям.
До всього сказаного хочу ще додати й те, про що довідалася від інших лікарів-колег про п. З. З. Сентимрея. Вони кажуть, що то є чесна і справедлива людина не тільки зі своїми пацієнтами , але і з ними, а в разі необхідності звертається до них за допомогою, при цьому й сам нікому не відмовляє. Цікавим є ще й те, що незважаючи на нинішні нелегкі часи, він добре знає і пам’ятає клятву Гіппократа та клятву лікаря України. У своїй практиці дотримується академічної, класичної, традиційної медицини, яка ґрунтується на медичній науці, а також з великою повагою ставиться до своїх теперішніх та до колишніх лікарів-учителів: професора Булеци Б. А., Смоланки В. І., Панченка Д. І., Снігурського Д. О. та Ігнатовича І. І. Він, як і всі ми, є по життю не тільки лікарем, але насамперед — людиною, у якої також не бракує різних життєвих проблем, а й то пригніченого настрою. Але з цим усім Золтан Золтанович уміє впоратись, усе відкинути та сконцентруватися. Також він любить живопис та класичну музику. У вихідні відвідує художні виставки та театр, обожнює природу, особливо Карпати, хоч, якщо чесно сказати, на відпочинок у нього бракує часу. А це тому, що ця людина віддає себе роботі, науці, поглиблюючи свої знання у медицині, літературі, мистецтвознавстві та історії нашого краю. Саме таким вони знають свого колегу уже багато-багато років.
Особисто я хочу сказати про Золтана Золтановича Сентимрея ще й те, що він є мудрою, виваженою, освіченою, відвертою, чесною та добросовісною Людиною-лікарем, знавцем своєї справи.
Тетяна Горянка