ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Бі-Бі-Сі : Закарпатець Станіслав Аржевітін про кризу

    16 травня 2021 неділя
    Голова Ради Асоціації українських банків Станіслав Аржевітін

    Гостем п’ятничної програми Бі-Бі-Сі був голова Ради Асоціації українських банків, депутат від НУНС, радник президента Ющенка, Станіслав Аржевітін. У програмі, яку вела Ольга Бетко за участи слухачів Бі-Бі-Сі, йшлося про вплив світової фінансової кризи на українську економіку та банківську систему.

    Бі-Бі-Сі: Україна є однією з не багатьох країн, де в центрі розмов цього тижня було не падіння ринків, а оголошення президента про розпуск парламенту. Як банкір, чи вважаєте ви, що це гарний час для оголошення виборів?
    С.Аржевітін: Звісно, що ні. Коли співпадають у часі такі негативні речі як міжнародна криза, яка вже починає розгортатися в Україні, і коли такі політичні нестабільні речі, звичайно, як кажуть, Болівар може двох не витримати.

    Бі-Бі-Сі: Чи є підстави у Віктора Ющенка, який каже, що світова фінансова криза навряд чи матиме значні негативні наслідки для української економіки?

    С.Аржевітін: Я б частково погодився з президентом. По великому рахунку, Україна є не надто інтегрованою на міжнародних ринках, на фондових ринках. Але є фактори, які мене засмучують, адже банківська система останніми роками стала великим позичальником на міжнародному ринку і багато пасивів формується саме на міжнародних ринках. Є банки, які залучили до 30 мільярдів доларів і це потрібно обслуговувати. Мене також турбує, що нерезиденти повертають свої кошти. Звичайно, інвестиції теж зупиняються.

    Бі-Бі-Сі: Фактично на наступний день після оголошення виборів починалася паніка і люди побігли знімати гроші…

    С.Аржевітін: Побігли ті, кого покликали по мобільних телефонах. Це сплановані речі, на мій погляд, тому що я 25 років відпрацював у банківській системі і знаю її ліквідність, тобто я точно знаю, що внутрішні проблеми можна побороти, але зовнішні фактори, отака п’ята колона, яка під цей час спланувала, щоб деякі банки в Україні розхитати. (Це наші сусіди. Я все більше в цьому впевнююся.)

    Коли президент візьме під свій контроль і поверне довіру до банківської системи, якщо вгамується оцей психологічний бум і те, що оголосили вибори і те, що перед цим почалися проблеми з Промінвестбанком, Національний Банк зробить все, щоб це вгамувати і якщо українці допоможуть…

    Бі-Бі-Сі: Як?

    С.Аржевітін: Якщо людина поклала депозит на рік, навіщо прибігати сьогодні, чи завтра? Будь-який здоровий банк можна завалити, якщо в нього прийдуть одночасно 15-20% вкладників. Нацбанк сьогодні рефінансує банківські установи. Промінвестбанк отримав перші 2 мільярди, на черзі ще 3 мільярди.

    Бі-Бі-Сі: Але ж люди не можуть забрати гроші через банкомати, тому у людей виникає недовіра?

    С.Аржевітін: Звичайно, тому що раніше банки були розраховані на певний потік коштів, була якась ритмічність, і коли це все руйнується, звичайно, коли люди приходять і хочуть забрати все, то банк до цього не готовий.

    Чи є в української влади план?

    Бі-Бі-Сі: Але чи в української влади є якась стратегія? Ви згадали нараду у президента Ющенка, що там конструктивного пролунало?

    С.Аржевітін: Це початковий етап, щоб розпочати процес відпрацювання заходів, які повинні стабілізувати. Національний Банк отримав доручення, він повинен підготувати свій план дій у цій ситуації і, я думаю, наступний тиждень буде більш системний.

    Бі-Бі-Сі: Але чи відомі більш конкретні ідеї? Голова парламентського комітету з питань банківської діяльності Юрій Полунеєв каже, що в української влади плану Б немає.

    С.Аржевітін: Я б з ним не погодився, тому що ми вже переживали декілька аналогічних криз, можливо не такого характеру. Ми згадуємо 1998-й рік, і Національний банк достойно вийшов з ситуації. Країна майже оголосила дефолт, а банківська система працювала. Тому в Національного Банку план є. Якщо говорити про скоординований план усіх гілок влади, то такого плану дійсно немає. У нас немає хорошого діалогу між президентом, прем’єром, Національним Банком, парламентським комітетом. Ми всі розглядаємо тему окремо, але президент і Національний Банк, я знаю, що вони тісно співпрацюють.

    Ігор з Івано-Франківська: Як ви оцінюєте дії Нацбанку стосовно зміцнення гривні щодо долара?

    С.Аржевітін: Я розцінюю, що Національний Банк діє професійно. Можливо, я відкрию вам трошки таємницю, але оце падіння, я переконаний, відбулося через те, що нерезиденти виводили велику частину (коштів) і тоді, знаєте, якщо ви забираєте кошти, то треба більше заплатити, ну і застереження, що не треба кошти виводити з Україні передчасно. Тому зараз курс мобілізується. Те, що було зроблене укріплення гривні і коментарі, що хотіли вирівняти ринковий і валютний курс, як для мене, це звучить банально, бо сказати, що у нас ринкова економіка - я б не стверджував. У нас перехідний етап. Нацбанк у кризових речах діє професійно.

    Бі-Бі-Сі: Але чи зможе Нацбанк врятувати, наприклад, металургію? Тобто повинна бути ширша антикризова програма?

    С.Аржевітін: Нацбанк відповідає за стабільність грошової одиниці. Є ще уряд, який відповідає за різні галузі. Тобто, якщо вони сядуть разом і домовляться. Коли вимагали від Нацбанку кошти на рефінансування будівельної галузі, то він сказав, що це не моя функція.

    Бі-Бі-Сі: Максим з Києва запитує як Асоціація українських банків планує протистояти паніці серед вкладників, яка поширюється через чутки про кризу ліквідності найбільших банків – Промінвестбанку, банку Надра?

    С.Аржевітін: Ми мало чуємо виступів президента, голови Нацбанку, які б сказали, що ситуація під контролем. Банкіри не хотіли б першими виходити на ефір і розповідати такі речі. Ми обговорили проблеми і вчора відбулася нарада київських банкірів і прийняті заходи, які повинні підсилити банки. Наприклад, ми домовилися, що давайте у цій ситуації призупинимо кредитування фізичних осіб, тобто споживчі кредити, наприклад, на купівлю автомобілів, побутової техніки. Це не є гроші в економіку. Потрібно накопичити кошти на рахунку в банку.

    Я не знаю яка буде політика центрального Банку, але традиційно в таких ситуаціях запроваджували інструмент, коли було обмеження на строкові депозити. Наприклад, якщо громадянин поклав кошти на рік, то приходити завтра він не має права. Але, щоб я почув про якийсь панічний стан, я б не сказав. Звичайно, якщо якийсь банк похитнувся, то це трагедія для всіх і є небезпека.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору