Бізнес на обмінах накрився -дешеві словацькі євро скінчилися

Близько двох останніх тижнів спритні на легкі гроші закарпатці вкотре примудрилися заробити на тому, що курс валют рухається невідомо куди, банки змінюють правила гри, «міняли» у кожного в друзях, а до кордонів у нас рукою подати.

На фоні валютних коливань, загальної банківської лихоманки, що супроводжувалася дефіцитом доларів, закарпатці, які в голові без проблем вираховують паритетні різниці між кількома валютами, швидко винайшли спосіб, як купити євро за хитромудрим курсом Нацбанку.

Не секрет, що за заниженим курсом НБУ купити валюту за готівку нереально. Зате далеко не кожен знав, що таке можливо. Для цього треба скористатися кредитною карткою за кордоном: адже з неї можна зняти яку-завгодно валюту і за курсом НБУ.

Справа пахне прибутком, коли в Україні покласти на картку гривні, потім за кордоном купити валюту і продати її «мінялам» знову вдома – вже за комерційним, тобто вищим курсом. Отож на практиці все відбувалося так: людина кладе гроші на банківську картку, гривні.

Кажуть, що в пік «валютного заробітчанства» в обласному центрі було важко знайти айбокс, який би ще приймав гривні, адже всі були переповнені. Людина їде за кордон і в найближчому банкоматі знімає євро. За такої умови діє курс НБУ, на той момент – 16,45.

Ліміт однієї картки на початку «закарпатської золотовалютної лихоманки» не мав перевищувати 15 тисяч грн. на добу. Це близько 750 євро. При цьому кількість карток, як розповідають очевидці, на руках в однієї людини сягала й до 32 штук. Отож, заправивши кожну з них на 15 тисяч, в сумі мали майже 24 тисячі євро. Їх зняли в банкоматі за курсом 16,50, а далі продали в нас по 18,20 й отримали 437 тисяч гривень, тобто «навар» становив близько 40 тисяч гривень за одну ходку. А таких можна було за добу зробити 2–3.

Цим скористалися валютчики і знизили курс з 18,20 до 17,70. Це на чверть зменшило прибуток, але все ще було досить вигідною справою. За вирахуванням комісії різниця становила 1,2–1,3 грн. на кожному євро.

Окрім цього, життя новітніх закарпатських заробітчан ускладнилося через пожвавлення злочинців, котрі займалися побиттям і відбиранням усіх грошей. Черги теж зашкалювали. Одна поїздка тривала з 10-ї вечора до 7-ї ранку, при цьому майже весь час – це стояння в черзі на кордоні.

Остаточно заробітки припинилися після зміни правил гри деякими банками. І це без попередження власників карток. Чоловік зняв 6 тисяч євро на території Словаччини, після чого прийшла СМС, що гроші зняті за курсом 18,20 грн. При цьому не зрозуміло, чому: чи курс НБУ піднявся, чи зробили обмін валюти через подвійну конвертацію…

Власники карток планують позиватися до суду або скаржитися Нацбанку на такі дії деяких банків, які без попередження змінюють договірні умови. А після введення обмежень на обмін валюти до 3 тисяч гривень на добу, карток потрібно в п’ять разів більше, а тому справа втратила сенс.

Теоретично така схема була вигідна всім: український та словацький банки заробили на комісії свій відсоток, в Україну привозили готівкову валюту, при цьому вивозячи електронну гривню, валютчики через велику кількість валюти знизили курс, що вигідно вплинуло на кон’юнктуру валютного ринку.

Проте деякі закарпатці таки встигли скористатися моментом й обвести навколо пальця хитромудрих українських банкірів, заробивши на «повітрі» немалі гроші.

Оксана ЧОПАК «Карпатський Об’єктив»