Мабуть за мене забув... І таке буває.

Дві неділі назад їду з похорон брата. Настрій ніякий. Серце щемить від непоправної втрати. Намагаюсь їхати по правилах, бо ж не до високої швидкості.... І ось біля самого "демократичного" міста Львова, виринає з кущів,як "Пилип з конопель", сержантик без "бляхи",але з жезлом. Зупиняє...Я, як дисциплінований учасник дорожнього руху, зупиняюсь там де вказала сержантська полосата палиця, перекривши своїм "бусиком" більшу половину проїзної частини дороги на перехресті. Відкрив дверцята і чекаю...Сержантик вже, встиг зупинити ще одну машину,і мабуть там виглядує, чи "правильні" права, у водія дощенту "вбитої" "Таврії" Я ж стою , чекаю. Назбиралась черга машин.Почали сигналити і показувати мені , хто я такий, крутячі пальцем біля виска. Прийшлось їхати. Сержантик навіть оком не повів в мою сторону. Мабуть за мене забув...