Напруга,страх і смуток..

Етнічні меншини Москви знову відчувають страх Винні всі «кавказці»? Після терактів у Москві зросла кількість нападів на представників етнічних меншин. Уродженці Кавказу нерідко бояться виходити на вулиці міста. Ще більше помножує їхній страх та збурює негативні емоції войовнича риторика російської влади – пише Брайан Вітмор у статті, яку опублікував інтернет-портал «Радіо Свобода» (Radio Free Europe/Radio Liberty). Мусульманська громада Москви стривожена зростанням кількості расистських атак. Напруга, страх і смуток У відео, розміщеному в Інтернеті, чеченський лідер Доку Умаров взяв на себе відповідальність за атаку смертниць 29 березня і заявив, що теракти в Росії продовжуватимуться. І зважаючи на те, що Москві слід очікувати нових терактів, деякі політики рішуче зауважують, що час уряду зняти рукавички і жорстко розправитися з тими, хто спланував і організував теракти. У коментарях, які опублікував інтернет-сайт gzt.ru, депутат Держдуми Алєксандр Ґуров заявив, що застереження щодо політкоректності не дають владі ефективно боротися з тероризмом. „Скільки можна гратися в цю так звану толерантність?”, – заявив він. Але якраз толерантність етнічні меншини бачать в останню чергу, каже редактор чеченського журналу „Дош” Абдулла Дудуєв. Дудуєв стверджує, що його та інших чеченців у Москві „засмучує те, що сталося”, адже загиблі внаслідок вибухів були „невинними людьми”. Він додає, що після терактів „як і завжди, страждатимуть чеченці”. „Ставлення до нас погіршилося, – каже Дудуєв – Коли в метро били двох мусульманських жінок, жодна людина в переповненому вагоні не заступилася за них. Це демонструє настрій громадськості. Напруга, страх і смуток читаються на обличчях людей. Неможливо приховати агресію, яку люди відчувають до чужинців”. Вихідці з Середньої Азії, які живуть в російській столиці, теж відчувають страх. „Для наших співвітчизників у Москві атмосфера гнітюча. Люди бояться і менше виходять на вулицю. Два дні тому ми скасували збори з міркувань безпеки, – розповідає Абдулло Давлатов, глава Союзу таджиків у Москві. – Міліція більше перевіряє документи, але до нас поки що не надходило скарг про напади націоналістів чи скінхедів”. Сортири і каналізація За словами директора центру „Сова” Алєксандра Вєрховського, риторика влади посилює атмосферу страху серед меншин. Такими були й останні зауваження прем’єр-міністра Владіміра Путіна, який 30 березня пообіцяв „виколупати” терористів з „дна каналізації”. Ці коментарі перегукуються з його обіцянкою 1999 року – „мочити терористів в сортирі”. Вєрховський каже, що замість таких провокаційних фраз Путіну краще послуговуватися мовою, яка об’єднає суспільство. „Отже, цього разу прем’єр-міністр не буде терористів „мочити в сортирі”, він дістане їх з каналізації, – каже Вєрховський. – Звісно, потрібно переслідувати терористів, але ця надмірно різка риторика деструктивна. Вона збурює негативні емоції. Це каже прем’єр-міністр, а не якийсь пересічний громадянин у себе на кухні”. Спочатку російські посадовці казали, що шукатимуть причетних до нещодавніх терактів на Північному Кавказі, де Москва бореться з сепаратистами вже впродовж майже двох десятиліть. Але секретар Ради безпеки РФ Ніколай Патрушев заявив, що „не можна виключати” причетність до терактів Грузії. У серпні 2008 року між Росією і Грузією відбулася запекла п’ятиденна війна, і з того часу відносини між двома сусідами залишаються напруженими. Влада Грузії – яка одразу ж засудила атаки, висловила співчуття жертвам і заявила, що готова допомогти в будь-якому розслідуванні, – відкинула звинувачення Патрушева. За словами президента московського грузинського молодіжного руху „Лазаре” Джоні Кварацхелії, зауваження Патрушева демонструють, що всі люди з Кавказу, які живуть у Москві, під підозрою – а отже, в небезпеці. „Їм неважливо, звідки саме з Кавказу походить людина. Вони не розрізняють чеченців, інгушів, грузинів чи абхазців, – каже Кварацхелія. – Всім грузинам і всім вихідцям з Кавказу страшно, що ж буде далі”.