“Нечего на зеркало пенять если рожа кривая!“

Останнім часом в ЗМІ Угорщини розгорнуто істеричну кампанію по захисту прав і свобод етнічних угорців за кордоном - секуї Румунії, мадяри України, навіть ханти та манси Росії зазнають утисків від титульних націй. А як же справи у нацменів Угорщини? Може Будапешт є прикладом толерантності до інших народів, які населяють Велику Угорщину? Все далеко не так райдужно. Навіть угорські правозахисники та політологи вважають, що теренах країни існують певні проблемні моменти з питань дотримання прав і свобод національних меншин. (До відома: населення Угорщини - близько 10 млн., з яких власне угорці - 88%, німці - 1,2 %, роми - 1,1 % - 8 %, євреї - 1 %, румуни - 0,8 %, словаки 0,4 %, хорвати - 0,2 % та серби - 0,2 %, представники яких проживають в безпосередній близькості до кордонів з праматірними країнами). Нещодавно, Офісом уповноваженого з питань дотримання прав і свобод людини в Угорщині (т.зв. «омбудсмени»), зроблено висновок, згідно якого меншини, які проживають на території країни не в повному обсязі забезпечені можливістю використовувати рідну мову у повсякденному житті незважаючи на конституційні гарантії, якими їм надано таке право. Крім того, в органах місцевого самоврядування та державних структурах Угорщини відсутня офіційна документація (бланки, реєстраційні форми та інше) надрукована мовами певних національних меншин, а також спостерігається слабке забезпечення кваліфікованим персоналом, який володіє тією чи іншою мовою. Починаючи з 2014 року, органи місцевого самоврядування Угорщини з компактним проживанням певної національної меншини, будуть зобов'язані мову національної меншини, представленої на їх території, поряд з угорською. Вказана проблема стає все більш актуальною, оскільки всі видатки для втілення вказано повинні покриватися з державного бюджету Угорщини, який наразі стикається з проблемою наповнення. Як бачимо, в угорців такі самі проблеми як і в Україні. Але Київ, на противагу Будапешту, істерично не кричить про утиски угорських словаків, євреїв та й тих же самих ромів, які почасти стають жертвами праворадикальних молодиків із “Йоббіка” та “Угорської Гвардії”.