Новий фіскальний орган для підприємців

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування», який почав діяти з 1 січня 2011 року, містить вимоги щодо виконання банками невластивих їм функцій. Зокрема, з перевірки повноти сплати єдиного внеску. Справа в тому, що згідно зі Статтею 24 цього закону банки повинні приймати від платників єдиного внеску платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу або перерахування коштів для виплати зарплати, на які нараховується єдиний внесок. І все було б добре, якби не одна умова, встановлена законодавцем. А саме: обов’язок фінансистів вимагати від платника надати документи, які підтверджують сумлінну сплату відповідних сум єдиного внеску або документів на перерахування цих грошей у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням з НБУ та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Тобто банкіри мають додаткову роботу як контролери з перевірки повноти сплати єдиного соціального внеску. Причому на всіх етапах – від подання документів на відкриття рахунку до подальших фіноперацій. Очевидно, що ця функція не є властивою для банківських установ. Порушення ст. 24 загрожує фінансистам відчутними втратами, а саме відшкодуванням державі всіх несплачених підприємцем коштів. Звісно, закон дає право банку звертатися з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми. Але чому те саме не хоче робити Пенсійний фонд, який має право і накладати штрафи і застосовувати інші примуси, передбачені законодавством. Вочевидь, маємо яскравий приклад перекладання обов’язків з одного суб’єкта на іншого. При цьому вирішення проблеми лежить на поверхні. Достатньо ініціювати внесення змін до статті 24 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування», якими передбачити, що здійснення функції контролю з боку банків полягає лише у перевірці наявності платіжного доручення на перерахування єдиного внеску. А відповідальність за повноту перерахування коштів покласти безпосередньо на платника страхових внесків. Звісно, можна піти й іншим шляхом, наприклад, взяти на роботу колишнього податкового міліціонера або іншого співробітника контролюючих органів, перетворивши банк в черговий пункт приймання звітності, з усіма випливаючи наслідками.