СЕРЕДНЬОМУ БРАТУ І.М.Цонинець

СЕРЕДНЬОМУ БРАТУ Вельмишановний сине України! Я дякую тобі за доброту. За те що в дім впустив, в свої державні сіни, Хоча й не зняв ти з серця мого гіркоту. Мене молодшим братом називаєш, Що довго десь дорогами історії блукав. Себе ж ти старшим "братаном" вважаєш. В цій політичній грі, яку ти навязав. Ти ж не забув, що був Союз єдиний, Де кожний рівним серед рівних був. І в тім Союзі голос твій єхидний. Про наглість брата старшого загув. Спочатку голос гув цей лиш на кухні. А як старий Союз, наш бідний, занеміг, Тоді він став у тебе мужній. І старший брат тобі лиш допоміг. Бо ти волав на площах і майданах, Що старший брат уже "достав" тебе, Що ніби ти у нього у кайданах, Що ніби хліб у нас москаль краде. Тепер ти пан, хоч гнаний і голодний. І ніби старший брат не "достає" тебе. Чому ж ти став занадто гордий І старшим завважав себе? Ти мову мою материнську Як діалект вважаєш до цих пір. А я вважаю - як русинську, Що є ровесником цих гір. Колись волав ти про занепад Своєї мови в один час І наживав серцевий напад Коли вже потім чув про Нас. Ти сам кричиш, що ти є українець! А як ти є, то нащо ти кричиш? Ніхто ж не зняв із тебе вінець, Мені ж до витоків своїх звернутись не даєш. Та най цвітут твої каштани! Дніпро най стогне тай реве! Но крім до всіх своєї шани, Я люблю, цімборо, й себе. Тебе ся, цімборо, я звідати не буду, Ким бов і як мене зовут, І род свуй рудний не забуду, Хоть чокани із неба най падут! 2001 рік І.М.Цонинець Я русин бов есьм і буду! http://rusinmaromorosh.livejournal.com/148878.html