«ЦАРІ» АТАКУЮТЬ ЧОПСЬКИЙ РИНОК

Не найкращі часи своєї історії переживає чопський овочевий ринок…. Ми звертаємось до громадськості міста і преси - допоможіть . Підприємець Палко не розуміє моралі в даному випадку: бо від ринку місто отримує немалі доходи у міський бюджет, платиться оренда плата. Ми звернулися із скаргою до Ужгородської міжрайонної прокуратури , але вона бумерангом повернулася від Царя до Цариці. Напевне, вважає пан Палко , за доброго хабара пані Цар була би більш прихильною.

Не найкращі часи своєї історії переживає чопський овочевий ринок. Останні десятиліття тут практично не проводилися ніякі ремонтні роботи. Часткова реконструкція зовнішньої території ринку була проведена ТОВ «Агора», яке володіє ринком з 1998 року. Його власник Василь Палко із самого початку прагне щось модернізувати, здійснити оновлення на ринку. Однак зі сторони місцевої влади він отримує постійний супротив.

Міська влада не хоче бути партнером у вирішенні цих проблем ринку. Річ у тім, що будівля ринку є власністю ТОВ «Агора» , а земля на якій розміщено ринок, є власністю міста. Зважаючи на те, мерія різними способами, хоче унеможливити існування ринку, хоча ринок забезпечує роботою більше 100 підприємців міста. Існує така інформація,твердить Дмитро Слав’янський, що мер Галина Цар хоче передати ринок немісцевому підприємцю. В цьому її підтримує інший Цар, прокурор Ужгородського району. Стурбований цим питанням і пан Палко, який вважає, що із закриттям міського ринку залишаться без роботи не тільки продавці, але і мешканці Чопа залишаться без зручного базару, до якого уже звикли роками. Корінь зла тут знаходиться у тому, що уже із 1998 року не можна вирішити проблему власності земельної ділянки ринку. Коли було придбано ринок від районного споживчого кооперативу, виявилося, що жодного підтверджуючого документу права власності на цей клаптик землі немає. А поки підприємство займалося питанням власності, міські землі встигли « роздеребанити ». Сусід по ринку , який торгує квітами отримав земельну ділянку так , що будівля самого ринку залишилася без входу. Точніше між входом та стінами цього магазину – 70 см.

З цих пір ми пережили каденції багатьох мерів, до всіх зверталися з проханням справедливого розподілу землі, але безуспішно. Ось чому ми не провели реконструкцію ринку. Це було практично неможливо, тому що у місті не було Генерального плану розвитку. Незважаючи на це я замовив та виготовив проект реконструкції ринку. Тільки договір щодо оренди землі не був підписаний. Пані Цар різними поясненнями відтягувала його підписання. В кінці кінців ми домовилися : я розпочну реконструкцію , а вона підпише договір. В подальшому все частково відбувалося по домовленості. Після цього я подав план реконструкції ринку на підпис у міську раду. Це було у листопаді 2008 року. З цього часу план реконструкції міського ринку так і не підписаний. А ринок регулярно перевіряється контролюючими органами.

17 лютого 2010 року міська влада подала на нас в суд, мотивуючи тим, що ми порушили договір про оренду землі. Вимагають від нас знести всі будівлі, які знаходяться на двох земельних ділянках ринку. Якщо Царі отримають «правильне» рішення суду, ринок тут же перестане існувати. Ми звертаємось до громадськості міста і преси - допоможіть .

Підприємець Палко не розуміє моралі в даному випадку: бо від ринку місто отримує немалі доходи у міський бюджет, платиться оренда плата. Ми звернулися із скаргою до Ужгородської міжрайонної прокуратури , але вона бумерангом повернулася від Царя до Цариці. Напевне, вважає пан Палко , за доброго хабара пані Цар була би більш прихильною. Не розуміють мерію і продавці, що працюють на ринку. Із підозрою та недовірою вони розмовляють із журналістами . Це не дивно, так як вони щодня воюють із контролюючими органами , причому кожен перевіряючий має свою ціну та ще й не дешеву.

Підприємці міста не задоволені діяльністю міської влади. Вони переживають за свою роботу, за свій хліб. Багато з них готові уже сьогодні вкласти свої гроші у реконструкцію ринку, але поки ситуація залишається невизначеною, очікують.

Редакція МЧ подає також угорськомовний варіант сттатті з якої зроблено переклад на українську мову.

Мій ЧОП